
- •45. Основи індустріальної організації: теоретичні джерела
- •46. Структура ринку промислової продукції
- •47. Ринкова стратегія промислового підприємства
- •48. Особливості сучасної галузевої структури світового господарства і промисловості
- •49. Гірничо-добувна промисловість світу
- •50. Енергетика світу
- •51. Чорна металургія світу
- •52. Кольорова металургія світу
- •53. Світове машинобудування
- •54. Хімічна промисловість світу
- •57. Харчова промисловість світу
- •55. Лісова промисловість світу
- •56. Легка промисловість світу
- •58. Сільське господарство в умовах ринку
- •59. Державна політика підтримки сільського господарства
- •76. Інформація як товар
- •77) Інформаційна асиметрія
- •78. Ризик і страхова справа.
- •79. Інформація та світові фінансові ринки.
- •80. Інформаційний простір та інформаційне суспільство.
- •81. Науково-освітній комплекс.
- •82. Інформаційно-комунікаційний комплекс.
- •83. Технології мобільного зв'язку та регіональне суперництво на цьому ринку.
- •84. Мобільний зв'язок в Україні
- •85. Компанія "Нокія" (Фінляндія) — найбільший світовий виробник мо¬більних телефонів.
- •86. Соціальні товари: їх ознаки, поділ та фінансування.
- •87.Суспільний вибір" та його соціальний зміст.
- •91. Головні тенденції ринку послуг
- •88. Світова проблема соціальної безпеки населення.
- •90. Проблема бідності та проблема охорони здоров'я в сучасному світі.
- •92. Ринок фінансово-банківських послуг
- •93. Ринок освітніх послуг
- •96. Географія туризму
- •94. Туризм як соціокультурний феномен сучасної цивілізації
- •95. Індустрія туризму
- •97. Зміст міжнародної торгівлі та сучасні тенденції її розвитку
- •98. Характеристика ринків товарів і послуг у міжнародній торгівлі
- •99. Міжнародна торгівля промисловими товарами, машинами і обладнанням
- •100. Міжнародна торгівля продукцією інтелектуальної праці
- •101. Міжнародна торгівля послугами
- •102. Значення тнк у світовому господарстві та їх економічна сутність
- •104. Історико-географічний аспект розвитку тнк
- •103. Класифікація тнк за організаційно-економічними формами
- •105. Географічний аналіз тнк
- •106. Найбільші корпорації світу
57. Харчова промисловість світу
Харчова промисловість світу є доволі різноманітною. І в економічно розвинених країнах, і в країнах, що розвиваються, постійно зростає виробництво продукції цієї галузі, що забезпечує населення продуктами харчування. Харчова промисловість складається з галузей двох категорій, що є різними і за масштабами, і за характером розміщення. До першої групи відносяться галузі, що працюють на привізній сировині.
А технічним рівнем серед галузей харчової промисловості виділяється цукрова, хоча в ній, зокрема в Індії, ще є кустарні підприємства. Значна частка цукру надходить на світовий ринок, при цьому експортерами є Бразилія, Куба, Австралія, ПАР і Таїланд, а також європейські країни – Франція, Голландія, ФРН, Україна.
Найбільшими імпортерами цукру традиційно виступають Російська Федерація, США, Японія, деякі європейські країни, Іран. Світовий ринок тютюну складається з двох груп країн – високорозвинених, ринок яких є не тільки насиченим тютюновими виробами, але й скорочується в результаті боротьби з тютюнопалінням. Приблизно те саме відбувається з випуском вино-горілчаної продукції та пива. Якщо у високорозвинених країнах виробництво вина скорочується та зупинилося зростання виробництва пива так же, як і випуску інших алкогольних напоїв, то в решті країн світу виробництво вина, спиртових напоїв, пива посилено зростає. На жаль не є винятком тут і Україна. За останні десятиріччя виноробство в країнах Західної Європи скоротилося більш ніж на 10 млн. гл. Незважаючи на це Італія і Франція впевнено займають перше та друге місця в світі за виробництвом виноградних вин (40% світового виноробства). Виробництвом та експортом зеленої кави виділяють країни, щорозвиваються: Бразилія, В’єтнам, Колумбія, Індонезія, Мексика, Індія, Гватемала, Уганда та інші. А головними експортерами обсмаженої кави в світі залишаються економічно розвинені країни: Німеччина, Бельгія, Люксембург, США, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Австрія, Канада, Португалія, Іспанія. На закінчення слід зазначити, що в економічно розвинених країнах звичайно представлені всі види підприємств харчової промисловості та виробляється велика кількість продовольчих товарів, а в країнах, що розвиваються найбільше значення та розвиток мають експортні галузі харчової промисловості, а асортимент, що виробляється, значно менший. Проте останнім часом чимало цих країн вийшли у світові чільники за виробництвом, наприклад, молочної продукції – це Індія, Пакистан, Китай, Іран.
55. Лісова промисловість світу
Лісова промисловість включає заготівлю, механічну обробку, хімічну переробку та целюлозно-паперову промисловість. До механічної обробки відноситься лісопилення, виробництво фанери, будівельних деталей, меблів, сірників тощо. Хімічну переробку деревини здійснює лісохімія. Хімічна технологія сполучається з механічною переробкою також у целюлозно-паперові галузі. Значення лісової промисловості зумовлюють величезні запаси деревини на планеті та широке територіальне розповсюдження лісових масивів, а також попит на товари, що виробляє галузь. У цілому світові обсяги лісозаготівель зростають. Лідерами є США, Канада, Індія, Китай, Бразилія, Росія, Індонезія, Швеція та ін. До числа найбільших постачальників ділової деревини на світовий ринок відносяться США, Канада, Бразилія, Малайзія, Індонезія, Нігерія, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Індія. Основним споживачем ділової деревини ї лісопилення, яке служить базою до подальшої переробки деревинної сировини. За виробництвом пиломатеріалів виділяються США, Канада і Китай. Підприємства, пов’язані з обробкою деревини звичайно розміщуються:
а) в місцях підходу залізниць до лісосплавних шляхів;
б) у низовинах та гирлах сплавних річок;
в) вздовж залізниць, якими транспортується ліс.
Роль сировинного чинника є значною у розміщенні підприємств целюлозно-паперової промисловості. Першу десятку країн за виробництвом целюлози утворюють: США, Канада, Японія, Швеція, Фінляндія, Китай, Росія, Бразилія, Франція, ФРН. За виробництвом паперу є чільниками США, Китай, Японія, Канада, ФРН, Фінляндія, Швеція, Франція, Під. Корея, Італія. Визнаним лідером з виробництва газетного паперу (1/3 світового виробництва) є Канада. Гідролізна промисловість переробляє відходи лісозаготівель, лісопилення та деревообробки, та виробляє з них кормові дріжджі, етиловий спирт, глюкозу, фурфурол.
Даний різновид лісової промисловості найбільш розвинутий у США, Франції та Італії. До лісохімічної сфери відносяться різноманітні види каніфольно-скипідарних виробництв (виробництво смоли, деревинного вугілля, дьогтю, скипидару, оцетної кислоти, каніфолі). Світовими чільниками лісохімії є США, Канада, Швеція. У цілому в світі головними експортерами та імпортерами лісової та лісопаперової продукції залишаються економічно розвинені країни. Причому США є найбільшим світовим експортером ділової непереробленої деревини та пиломатеріалів, але ця країна також завозить значні обсяги деревени, паперу та фанери. Найпотужніший експортер пиломатеріалів та паперу – Канада. В Західній Європі провідними експортерами всіх видів лісової продукції є Скандинавські країни. Однак на світовому ринку вже помітну роль відіграють, наприклад, поставки целюлози з Бразилії. Серед найбільших фірм – виробників меблів виділяються: шведські «ІКЕА» та «Карліт», фінляндські «Іску» та «Аско Хуонекалу».