51. Чорна металургія світу

Чорна металургія – одна з найстаріших галузей світової промисловості, до якої відносяться підприємства з видобутку та збагачення рудної та нерудної сировини, з виробництва чавуну, сталі, прокату, феросплавів та виробів подальшого переробу. Ця галузь належить до базових, оскільки є основою розвитку машинобудування та будівництва, постачальником конструкційних матеріалів для технічного оснащення всіх галузей світового господарства. Основна вихідна сировина для отримання чорних металів – це залізна руда, також використовується марганець, коксівне вугілля та руди металів. З орієнтацією на сировину та паливо сформувалися такі потужні металургійні бази світового значення, як Донбас-Придніпров’я в Україні, біля Великих озер – в США, Рурська – в Німеччині, Силезька – в Польщі. В світовому господарстві переважна частка виробництва чорних металів, як і раніше, зосереджена в розвинених країнах (Японія, США, Німеччина, Італія). До недавнього часу перші місця з виробництва чорних металів займали Японія та США, однак на даний час на перше місце стрімко вийшов Китай. В якості тенденцій розвитку чорної металургії світу зазначимо наступні:

1. Зростає частка країн, що розвиваються, в світовому обсягу виробництва чорних металів, що зумовлене переміщенням виробництва чорних металів ближче до основних регіонів видобутку високоякісної руди, а також посиленням природоохоронних вимог у розвинутих країнах, які намагаються позбавитися екологічно «брудних» виробництв на своїй території.

2. Останніми роками дуже швидкими темпами розвивається чорна металургія в Китаї, Індії, Бразилії, Республіці Корея, Туреччина.

3. Вплив НТР та впровадження в чорну металургію нових методів виплавки металів призвело до суттєвої зміни структури виробництва металів. Зросло значення електрометалургії, а також високоекономічних киснево-конвертерних технологій.

4. На асортимент продукції чорної металургії великий вплив здійснює специфіка господарства країн світу. Так, у США та Японії традиційно великою є частка виробництва тонколистового прокату, що пов’язане з розвитком автобудівної промисловості та з виробництвом побутової електроапаратури, а в Китаї та Південній Кореї – середньо та товстолистового прокату, що споживається в основному в суднобудуванні.

5. У світовому господарстві багато значних експортерів сталі та виробів прокату є також великими імпортерами, що свідчить про розвинений внутрішньогалузевий міжнародний поділ праці в галузі. Найбільшими світовими експортерами сталі є Японія, Німеччина, країни Бенілюксу, Франція, Італія, Великобританія, Республіка Корея і Україна.

52. Кольорова металургія світу

Кольорова металургія також належить до найстаріших галузей світової промисловості. Виділяють металургію важких та легких кольорових металів. Низький вміст металу в рудах важких кольорових металів вимагає їх обов’язкового збагачення, при цьому виділяють кожний компонент руди. Розміщення підприємств кольорової металургії складається під впливом багатьох природних та економічних чинників.

Руди легких металів значно багатші за вмістом металу, але їхнє виробництво потребує величезної кількості електроенергії. Кольорова металургія має свої особливості в економічно розвинених країнах та країнах, що розвиваються. Переважаючими в розміщенні підприємств є транспортно-енергетичний та споживчий чинники, а сировинний має менше значення. Головні райони концентрації ресурсів та видобутку сировини до виробництва основних кольорових металів серед промислово розвинених країн зосереджені в Канаді, Австралії, ПАР, а також у Казахстані, Росії, Китаї. Більшість підприємств кольорової металургії розвинених країн працює на імпортній сировині. В країнах, що розвиваються, кольоровій металургії притаманний високий ступінь забезпечення сировиною, перевага нижчих стадій в структурі галузі, а також енерго-сировинна спрямованість при розміщенні підприємств. Саме в країнах, що розвиваються, зосереджена більша частина покладів руд кольорових металів, однак їхня частина у виробництві та кінцевому споживанні кольорових металів значно нижча. Зупинимося детальніше на характеристиці алюмінієвої промисловості світу, яка є найбільшою підгалуззю кольорової металургії. Ця підгалузь включає три основні стадії, що становлять єдиний виробничий цикл: видобуток алюмінієвих руд, виробництво глинозему та виплавку металічного алюмінію. В розміщенні світового виробництва первинного алюмінію теж відбулися суттєві зміни. Розрив між добуваючими країнами та виробниками металу спостерігається також у випадку свинцю. За видобутком руди домінують Австралія, США, Канада, Росія, Перу, Мексика. При цьому серед найбільших виробників металу – США, країни Західної Європи,

Росія. В країнах Східної Європи кольорова металургія не отримала великого розвитку через обмеженість сировинної бази. Найбільш повну структуру виробництва має Польща (мідь, цинк, свинець – сировинна та енергетична орієнтація). В Угорщині розвивається алюмінієва промисловість (на власній сировині).

Більш багата ресурсна база є в бувших республіках Югославії – боксити, мідь (раніше . видобутку сировини експортувалася). Те саме можна сказати про Україну, кольорова металургія якої представлена виробництвом алюмінію та глинозему (з імпортних бокситів), титано-магнієвими, нікелевими та ртутними підприємствами (власна сировина).