45. Основи індустріальної організації: теоретичні джерела

Теорія індустріальної організації досліджує закономірності формування та функціонування різного роду ринкових структур в промисловості та інших галузях світового господарства, основні засади поведінки фірм на різних ринках, результати такої поведінки для галузі та господарства в цілому, варіанти галузевої політики держави. Теорія індустріальної організації передбачає застосування інструментарію економічного аналізу до більш глибокого дослідження ринкових індустріальних структур, поглиблення розуміння закономірностей функціонування галузей, ринків та фірм у світовому господарстві, повніше вивчення можливості та необхідності державного регулювання галузевої структури. Засновником цього напрямку вважається французький математик Антуан Огюстен Курно. Нині в світовійекономічній праці існує два підходи до вивчення галузевої організації господарства: підхід з точки зору парадигми «структура-поведінка-результат» та підхід з точки зору теорії цін. Перший підхід був запропонований в 1950-х роки американцями Едвардом Мейзоном та Джоєм Бейном. Структура галузі залежить від таких фундаментальних умов, як технологія та попит на продукт. Другий підхід використовує мікроекономічні моделі до пояснення поведінки фірм та структури ринків. Відправною точкою аналізу в цьому випадку є не об'єктивні характеристики галузей, а закономірності прийняття оптимізаційних рішень. Важливою проблемою теорії індустріальної організації є ідентифікація чинників, що визначають положення фірм на ринку. Проведені дослідження вказують наявність безпосередньої залежності дохідності капіталу фірм від їх ринкової частки. Однак поряд із розподілом ринку між фірмами на прибуток фірм та їх монопольну владу істотно впливає висота бар’єрів входу в галузь та ймовірність проникнення та успішності конкуренції нових фірм, а також стратегії поведінки учасників ринку.

46. Структура ринку промислової продукції

На ринку промислової продукції можливі такі типи ринкових структур:

1. Досконала конкуренція

2. Монополія.

3. Недосконала конкуренція в т. ч.

3.1. Монополістична конкуренція.

3.2. Олігополія (досконала й не досконала).

Теорія індустріальної організації досліджує дії промислового закладу на ринку в умовах масового товарного виробництва з метою успішної реалізації продукції. Дослідження індустріальної організації охоплює два компоненти:

1. Структура ринку.

2. Дії фірми на ринку.

Структуру ринку визначають три характеристики:

1. Концентрація виробництва.

2. Диференціація продукту.

3. Конкурентність ринку.

Концентрація виробництва означає кількість фірм на певному ринку та їх розмір. Якщо на ринку певного продукту діють декілька великих фірм, то вони матимуть монопольний вплив на цьому ринку. Для визначення ступеню концентрації використовують такі показники:

1. Частка ринку. 2. Індекс концентрації. 3. Індекс Герфіндаля-Гіршмана.

Диференціація продукту має багато форм прояву, навіть за умови того самого товару: за торгівельною маркою, упаковкою, місцезнаходженням виробника, умов кредиту, особистості продавця тощо. Це створює можливість конкуренції між товарами на неціновій основі. Диференціація прибутку дозволяє фірмі збільшити ринковий контроль у певній галузі внаслідок більшої диверсифікації товару та нижчого рівня інформування покупців. Тому на ринку споживчих товарів вплив реклами значніший, ніж на ринку «засобів виробництва». Конкурентність ринку характеризує легкість, з якою фірма може увійти або залишити певний галузевий ринок. Якщо перешкоди у входженні на ринок незначні, ринок називають конкурентним. До таких перешкод відносять: по-перше, великі початкові витрати , оскільки фірми, що діють на ринку, мають переваги – патенти, устаткування, досвідчені менеджери; по-друге, це витрати з диференціації продукції (реклама); по-третє, це юридичні (урядові) вимоги. Перешкоди в залишенні ринку притаманні, як правило, галузям із великими капітальними витратами.