18. Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").

Згідно зі ст.62 Господарського кодексу України підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлене інше, діє на підставі статуту.

Підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог статей 62-71 Господарського кодексу, якщо інше щодо підприємств окремих видів не передбачено цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу (ст.72 ГК).

Класифікувати підприємства можна за різними критеріями. Так, за економічними показниками та чисельністю працюючих підприємства можна поділити на малі, середні та великі. За сферою діяльності розрізняються промислові, торговельні підприємства, у сфері послуг тощо.

У Господарському кодексі класифікація підприємств проведена за трьома критеріями:

1) формою власності;

2) способом утворення (заснування) та формування статутного фонду;

3) кількістю працюючих та обсягом валового доходу від реалізації продукції за рік.

Згідно зі ст.63 Господарського кодексу залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

19. Установчі документи суб'єктів господарювання.

Установчими документами суб’єкта господарювання називається комплект документів встановленої законом форми, згідно з якими суб’єкт господарювання виникає і діє як суб’єкт права. Статутні господарсько-правові акти — установчі документи (засновницький договір і статут), статут державного або іншого підприємства, положення (про міністерство, про державний комітет) — є правовою формою, в якій визначені завдання суб’єктів господарського права. Виходячи із завдань, статутні акти регулюють такі поняття, як цілі і предмет діяльності суб’єкта господарського права, функції органів управління тощо. Ст. 87 Цивільного кодексу України та ст. 57 Господарського кодексу України містять перелік актів, які належать до установчих документів. По-перше, це рішення одного чи кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу про створення підприємства. Якщо власників чи органів два і більше, таким рішенням визначено засновницький договір. По-друге, це статут (положення) підприємства.

20.Правовий статус державних, в тому числі казенних підприємств.

Державне (комунальне) унітарне підприємство — це само¬стійний суб'єкт господарювання, який утворюється компетентним органом державної влади (місцевого самоврядування) в розпорядчо¬му порядку на базі відокремленої і неподільної на частки державної (комунальної) власності, і входить до сфери управління такого органу (ст.ст. 73, 78 ГК України).

Особливі риси унітарного державного (комунального) підпри¬ємства полягають у наступному:

-підприємство має цільову правоздатністю, тобто повинно враховувати при визначенні стратегії здійснення господарської ді¬яльності державні (муніципальні) замовлення, контракти та інші договірні зобов'язання, які є обов'язковими для виконання;

-таке підприємство створюється компетентним органом дер¬жавної влади (місцевого самоврядування) в розпорядчому порядку, тобто для створення такого суб'єкта компетентний орган повинен прийняти управлінський акт (наказ, розпорядження, тощо), що закріплює основні положення правового статусу, повноваження, види діяльності, розмір статутного фонду, які стануть підставою для розробки статуту підприємства і його реєстрації в установле¬ному порядку;

-зареєстроване підприємство належить до сфери управління органу, який створив його своїм владним розпорядженням (при цьому орган управління виконує всі функції власника в межах,встановлених законодавчими актами);

Казенні підприємства є різновидом державних унітарних під¬приємств та створюються за рішенням Кабінету Міністрів України в галузях народного господарства, в яких (ст. 76 ГК України):

-законом дозволено здійснення господарської діяльності тільки державним підприємствам;

-основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників або споживачів;

-переважаючим (понад 50% ) є виробництво суспільно необхід¬ної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і харак¬тером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

-приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.