
- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Метод правового регулювання господарської діяльності.
- •Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •Господарсько-правові норми: структура, види.
- •Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •Методи та форми державного регулювання господарських відносин.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •18. Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •19. Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •21.Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •22.Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства
- •23. Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •24.Правовий статус командитного та повного товариств.
- •25.Правовий статус господарських об'єднань.
- •26. Холдинги: поняття та правова природа.
- •27. Промислово-фінансові групи: поняття та правові засади.
- •25. Правовий статус господарськихобєднань
- •26.Холдинги: поняття та правова природа
- •27. Промислово-фінансові групи: поняття та правові засади.
- •28. Правовий статус виробничих, у т.Ч. Сільськогосподарських кооперативів
- •29.Правовий статус біржових організацій
- •30.Фондова біржа: поняття та правове регулювання
- •31.Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств
- •32.Поняття та види правового режиму майна господарських організацій
- •40. Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •41. Поняття та правові засади роздрібної торгівлі.
- •42. Особливість поставок для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •43. Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •45. Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •46. Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •47. Види, особливість укладання та виконання біржових угод
- •48. Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •49. Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •50. Договір контрактації.
- •51. Договір енергопостачання.
- •53. Співвідношення договору господарської оренди та договору загально-цивільного найму.
- •55. Правове регулювання комерційної концесії.
- •72)Адмін.-госп. Санкції організаційного х-ру
- •74. Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •75. Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •76. Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації
- •77. Об’єкти та суб’єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •78. Порядок оренди державного та комунального майна.
- •79. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •80. Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •81. Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •82. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю: поняття та прояви
- •93. Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •95. Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •96. Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •97. Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •98. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •99.Поняття та функції юридичної служби на підприємстві.
- •100. Обрання способу захисту порушеного права (інтересу) юридичною службою підприємства.
98. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
У результаті порушення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, завдається величезний збиток Україні.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах і формах, передбачених ст.ст. 33 і 37 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність”, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Відповідно до ст. 33 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та іншими законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:
- майнова відповідальність. Вона застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, що порушили закон, суб'єкти несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі;
- кримінальна відповідальність — вона застосовується лише у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.
Згідно зі ст. 37 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування антидемпінгових процедур у випадках здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності демпінгу;
- застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень цього Закону стосовно зазначених в ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, здійснення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Санкції, зазначені в ст. 37 Закону, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за рішеннями судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та Національного банку України. Ці санкції, які застосовуються центральним органом законодавчої влади з питань економічної політики діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону. Застосування зазначених санкцій може бути оскаржено в судовому порядку.
Порівняно з раніше діючою редакцією цієї норми, що передбачала обмежений перелік органів, за поданням яких ці санкції могли бути застосовані і максимальний строк їхньої дії був 6 місяців, у чинній редакції Закону розширений перелік органів, за поданням яких можуть бути застосовані санкції, а також дозволено застосовувати ці санкції протягом більше 6 місяців.
Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, затверджено наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52.
Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, зазначеної в ст. 4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які вчинили порушення в цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, що видається Міністерством економіки України або уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія в порядку, визначеному Міністерством економіки України.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися усіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими ст. 4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність, за винятком:
- завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, за якими з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції;
- завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.
Санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватися Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у разі здійснення ними таких дій у сфері зовнішньоекономічних відносин:
- які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки;
- які призводять до порушень міжнародних зобов'язань України; якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, до якого раніше була застосована санкція — індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її застосування не прийняв заходів для приведення своєї діяльності у відповідь з вимогами чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин.