
- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Метод правового регулювання господарської діяльності.
- •Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •Господарсько-правові норми: структура, види.
- •Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •Методи та форми державного регулювання господарських відносин.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •18. Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •19. Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •21.Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •22.Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства
- •23. Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •24.Правовий статус командитного та повного товариств.
- •25.Правовий статус господарських об'єднань.
- •26. Холдинги: поняття та правова природа.
- •27. Промислово-фінансові групи: поняття та правові засади.
- •25. Правовий статус господарськихобєднань
- •26.Холдинги: поняття та правова природа
- •27. Промислово-фінансові групи: поняття та правові засади.
- •28. Правовий статус виробничих, у т.Ч. Сільськогосподарських кооперативів
- •29.Правовий статус біржових організацій
- •30.Фондова біржа: поняття та правове регулювання
- •31.Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств
- •32.Поняття та види правового режиму майна господарських організацій
- •40. Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •41. Поняття та правові засади роздрібної торгівлі.
- •42. Особливість поставок для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •43. Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •45. Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •46. Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •47. Види, особливість укладання та виконання біржових угод
- •48. Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •49. Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •50. Договір контрактації.
- •51. Договір енергопостачання.
- •53. Співвідношення договору господарської оренди та договору загально-цивільного найму.
- •55. Правове регулювання комерційної концесії.
- •72)Адмін.-госп. Санкції організаційного х-ру
- •74. Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •75. Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •76. Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації
- •77. Об’єкти та суб’єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •78. Порядок оренди державного та комунального майна.
- •79. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •80. Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •81. Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •82. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю: поняття та прояви
- •93. Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •95. Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •96. Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •97. Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •98. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •99.Поняття та функції юридичної служби на підприємстві.
- •100. Обрання способу захисту порушеного права (інтересу) юридичною службою підприємства.
48. Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови цього договору (у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови) визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. Особливо ґрунтовно в ЦК (статті 1132-1143) регулюються відносини щодо спільної діяльності у формі простого товариства, відповідно до якого сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Основними ознаками цього договору є: 1. об’єднання учасниками своїх вкладів для формування спільного майна, на базі якого здійснюється спільна діяльність: (а) вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки; вклади учасників вважаються рівними за вартістю (якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин); грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками; (б) спільне майно учасників формується за рахунок вкладів учасників, виробленої у результаті спільної діяльності продукція та одержаних від такої діяльності плодів і доходів (якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом); (в) користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється за рішенням суду; (г) ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників; (д) обов’язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків, встановлюються договором простого товариства
2. ведення спільних справ учасників: (а) підчас ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства; (б) у разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників; (в) рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства; (г) у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства; при цьому учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень; (д) учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників; учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування
3. наявність у кожного учасника простого товариства права на інформацію (зокрема, ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників)
4. спільні витрати та збитки учасників: порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними; у разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно
5. відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями, пов’язаними із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності: учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення
6. розподіл прибутку: прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Сторони договору про спільну інвестиційну діяльність (іноземні інвестори та резиденти) мають право проводити розрахунки з резидентами в гривнях на території України за товари (роботи, послуги) без індивідуальної ліцензії Національного банку України на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України.