28. Правовий статус виробничих, у т.Ч. Сільськогосподарських кооперативів

Стаття 163. Поняття виробничого кооперативу

Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових вне­сків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зо­бов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу і законом. Найменування кооперативу має містити його назву, а також слова «виробничий кооператив». Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів вста­новлюються цим Кодексом та іншим законом. Особливості створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів мо­жуть встановлюватися законом.

1. Виробничі кооперативи є особливою формою підприємницьких товариств. Головна різниця між господарськими товариствами та виробничими кооперативами полягає у тому, що господарські товариства є наслідком об'єднання капіталу. У свою чергу виробничі коо­перативи — це не тільки об'єднання капіталу учасників, але і об'єднання праці цих учас­ників. Тобто всі члени виробничого кооперативу повинні не тільки зробити свій пайовий внесок, вони повинні також своєю працею приймати участь у діяльності кооперативу. Основним нормативним актом, регулюючим діяльність кооперативів в Україні, є Закон СРСР «Про кооперацію в СРСР». Цим законом закріплені основні засади та принципи ство­рення та діяльності кооперативів. У цьому законі були закріплені такі види кооперації, як сільськогосподарська, виробнича, споживча, житлово-будівельна та ін. Однак, у цьому нор­мативному акті не були чітко визначені ні поняття самого кооперативу, ні поняття окремих його видів. Фактично поняття виробничого кооперативу було зроблене тільки у ст. 163 ЦК. Керуючись цим поняттям, можна визначити основні риси виробничого кооперативу:

об'єднання громадян на засадах членства,

внесення пайових внесків членами кооперативу,

обов'язкова особиста трудова діяльність членів кооперативу.

Слід зазначити, що нормами цієї статті встановлена можливість вступу до товариства інших осіб (асоційованих членів), які фактично не приймають участі у діяльності коопера­тиву власною працею. Ця можливість повинна бути передбачена або законом, або закріпле­на у статуті виробничого кооперативу.

Особливу увагу потрібно звернути на ту обставину, що виробничий кооператив має право займатися не тільки виробничою діяльністю, але і будь-якою іншою діяльністю (тор­гівля, будівництво, побутове та інше обслуговування, проведення науково-дослідницьких робіт тощо). Встановлення субсидіарної відповідальності для членів виробничого кооперативу означає, що члени кооперативу повинні відповідати своїм майном за боргами товариства, якщо у останнього немає достатньо коштів для погашення своїх боргів. Включення до статуту положень, регулюючих порядок субсидіарної відповідальності членів виробничого кооперативу, є обов'язковим.

Незважаючи на вид діяльності виробничого кооперативу, у відповідності до вимог цієї статті, у назві кооперативу обов'язково повинні міститися слова «виробничий коопера­тив» (наприклад, «Виробничий кооператив «Дюна»).

4-5. У зв'язку з тим, що діяльність сільськогосподарських кооперативів носить декілька специфічний характер, у цій статті закріплено положення про те, що діяльність сільсько­господарських кооперативів повинна бути врегульована окремим законом. Правовий статус сільськогосподарських товариств закріплений у Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію». Цей нормативний акт є достатньо об'ємним та достат­ньо чітко врегульовує правовий статус виробничого кооперативу, права та обов'язки його членів та інші суміжні правові відносини.