25.Частинна варіація факторів вир-ва.
У МЕ процес вир-ва розглядається суто функціонально, тобто як процес перетворення ресурсів та витрат в готову прод-цію з використанням певної технології вир-ва та описується за допомогою виробничої ф-ції. Це зумовлює необхідність поглибленого аналізу виробничих ф-цій. Коли обсяги використання всіх факторів вир-ва крім одного є фіксованими, то маємо частинну варіацію факторів вир-ва. Осн. показниками тут є динаміка сукупного (ТР), середнього (АР) та граничного (МР) продукту змінного фактора вир-ва. Взаємозв’язок цих показників (ТР, АР, МР) та обсягу викор-ня змінного фактора Х. Х-р зміни показників означає, що починаючи з певного моменту кожна додаткова одиниця змінного фактора стає менш результативною. Цей факт означає не лише зниження граничної продуктивності, а й порушення оптимальної комбінації використовуваної технології вир-ва.
Закономірність, що спостерігається в аналогічних ситуаціях відома теоретичній економіці, як з-н спадної віддaчі змінного фактора вир-ва.
26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
Вир. функція - залежність між кількістю факторів, що використовуються і максимальним випуском продукції.
Найбільш поширеними є вир. ф-ції з двома змінними рес.: працею (Ч) та капіталом (К). Серед них широке практичне використання знайшла степенева вир. функція виду: Кп=А*Кa*Чb, де А, a, b - константи; К і Ч- витрати кап. і праці
Графічно вир. функцію двох змінних параметрів (праця, капітал) подають у вигляді ізоквант.
Ізокванта - це лінія, що хар-є однаковий випуск продукції за різного співвідношення використання вир. ресурсів.
Кожна точка ізокванти відображає такі комбінації ресурсів (K, Ч), які дають змогу отримати однаковий обсяг вир-ва прод. Чим більша кіль-ть використ. ресурсів, тим більший обсяг вир-ва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта.
Сук-ть ізоквант однієї вир. ф-ції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску прод-ції, називається картою ізоквант.
Властивості ізоквант: випукла до початку координат; чим далі від т.О (0;0), тим більше обсяг в-ва; ізокванти не перехрещуються між собою, бо хар-ть різну кількість продукту; можна замінювати один фактор на інший.
Конфігурації:
1) Ізокванти теорет. можуть мати вигляд прямої лінії, якщо фактори вир-ва ідеально взаємозамінні;
2) прямого кута, якщо фактори взаємодоповнюють один одного;
3) вигнута, якщо один з факторів змінний.
27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
Розширюючи обсяги вир-ва для виготовлення більшої кіл-ті прод-ції, виробники залучають все більшу і більшу кіл-сть необхідних ресурсів, під-во т. ч. змінює масштаб вир-ва. При цьому можливий різний ефект від масштабу вир-ва.Якщо обсяг вир-ва збільшується швидше за обсяги викор-ня ресурсів, то ми маємо зростаючий ефект від масштабу вир-ва. Якщо приріст обсягів вир-ва відповідає темпам зростання витрат ресурсів, то це – постійний масштаб вир-ва. Якщо темпи зростання випуску прод-ції менші за темпи зростання витрат вир-ва, то це спостерігається ефект спадної віддачі від масштабу вир-ва. На х-р віддачі від масштабу вир-ва впливає ряд факторів: 1) Появі і використання нових високопродуктивних технологій та техніки, 2) Розвиток спеціалізації та кооперація вир-ва, 3) Можливість спрямування більших ресурсів на пошук нових форм та методів організації праці, 4) Економічна негнучкість , часто неефективність великих виробничик комплексів, 5) Організаційні проблеми великих підприємств пов’язані із збільшенням кількості рівнів управління, це в свою чергу веде до зниження капіталовіддачі та трудовіддачі внаслідок втрати безпосереднього контакту між робітниками і керівництвом, 6) Ризик переслідування індивідуальних а не корпоративних цілей. Ефект масштабу грає важливу роль для всіх під-в в усіх галузях. За інших рівних умов чим більше віддача від збільшення масштабу вир-ва, тим більш великі фірми діють в тій чи іншій галузі. За звичай виробничі галузі мають більший масштаб виробництва, ніж галузі сфери послуг. Через це під-вам сфери матеріального вир-ва потрібні значні капіталовкладення, щоб ці фірми змогли діяти достатньо ефективно. Галузі вир-ва послуг в переважній більшості є трудомісткими, і звичайно забезпечують ефективну економічну віддачу як при великих так і малих масштабах вир-ва.
Вир-во прод-ції пов’язано з певними витратами, зміни якого обумовлюють коливання цих витрат, тому виробник намагається досягти стану рівноваги, тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для вир-ва означеного обсягу прод-ції за якої величина витрат буде мінімальною.
Мінімальний рівень витрат забезпечується за умови, що гранична продуктивність у розрахунку на одиницю вартості ресурсу буде однаковою для всіх ресурсів, використовуваних виробником.
Де, МРL, MPK, MPn-граничний продукт відповідно праці, капіталу та п-го ресурсу.
РL ,РK та Рn- ціна одиниці праці, капіталу та п-го ресурсу.