54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.

Єдиного ринку ресурсів немає. Але існує сукупність загальновідомих і взаємопов’язаних ринків, тобто ринку праці, капіталу, землі. Серед усіх екон.ресурсів, які викор-ся у вир-ві товарів і послуг, найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами: 1. суб’єктом ринку праці є практично кожен працездатний член сусп-ва. 2. винагорода є основною складовою доходу переважної більшості сімей б-я країни. 3. проблеми зайнятості, безробіття, рівня зайнятості і з/п стають об’єктом політичної та екон.боротьби, а також держ.політики. Для ринку праці характерним є саме вплив на мобільність цього ресурсу неекон.факторів. єдиним чинником, що впливає на попит і пропозицію праці, залишається з/плата, рівень якої, в свою чергу, встановлюється в рез-ті взаємодії попиту і пропозиції праці. Особливістю ринку праці є те, що на ньому виступають не фірми. Що максимізують прибуток, а д/г і окремі індивіди, що максимізують корисність. Кожен власник робочої сили вирішує для себе такі питання: скільки працювати, де і в якій сфері працювати. Відповіді на ці запитання дозволяють визначити заг.обсяг пропозиції на ринку праці та кіль-ть пропозиції праці певної кваліфікації у різних галузях. Рішення людини про необхідність і тривалість своєї праці залежить від багатьох факторів, але головним є фактор оплати праці, причому обсяг роботи, що бажає виконувати індивід, буде залежати від реальної з/п. Номінальне значення з/п, поділене на рівень цін визначає кіль-ть товарів і послуг, які можна придбати на свою з/п. Кожен робітник робить вибір між працею і дозвіллям. Графік показує рівновагу в розподілі часу між працею і дозвіллям пересічного робітника. Лінія АБ – лінія бюджетного обмеження, що показує всі комбінації “дохід-дозвілля”, коли погодинна з/п = W: I=W (24-H). При підвищенні з/п можливі різні реакції робітників. Крива індивідуальної пропозиції робочої сили направлена вгору. Чим вища реальна з/п, тим більше часу захоче працювати робітник. А час додаткового відпочинку означає втрачену можливість одержати доход. При цьому мають місце ефект заміщення і ефект доходу. Ефект заміщення – це зміна годин дозвілля робочим часом для збільшення можливості споживання, разом з тим, існує і зворотний ефект. При підвищенні ставки з/п зростає і ціна дозвілля. При більш високому доході робітник може купити більшу кіль-ть товарів, одним з яких є дозвілля.

55. Попит на працю в умовах досконало конкурентного ринку ресурсів. З/п (ставка з/п) – оплата праці за конкретний проміжок часу як величина, що залежить від ставки з/п і кіль-ті відпрацьованого часу. Під ставкою з/п розуміють її реальну, а не номінальну величину, що відображає рівень цін на ринку товарів і послуг. За умов доск.конкуренції, ціна праці формується як ціна всякого товару. Це означає, що всі працівники отримують однакову з/п, яка не залежить від того, на якому під-ві вони працюють. Тому для окремого під-ва пропозиція праці є абс.еластичною. Саме рівень з/п є максимальним і працівник отримує повний продукт праці: MRC=W. Тому граничні витрати під-ва на працю = з/п. Під-во наймає працівників доти, поки збільшення виторгу перевищує збільшення витрат. MRP=MRC=W.

58. Капітал і процентний дохід. Капітал – це ресурс тривалого користування, що створюється з метою вир-ва більшої кіль-ті товарів і послуг. Сутнісна риса кап.блага полягає в тому. Що воно водночас є і фактором вир-ва, і продуктом. Коли мова йде про капітал як про об’єкт купівлі-продажу на ринку ресурсів, то мається на увазі не весь запас кап.благ наявний в економіці, а потік нового капіталу, що з’являється в даний період у вир-ві (під-ва пред’являють попит на тимчасово вільні грошові засоби. Які можна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину прибутку від їх викор-ня у майбутньому). Отже, якщо мова йде про ринок капіталу, то мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт купівлі-продажу переходить з рук у руки тимчасово, а тому всі екон.форми угод тісно переплетені з сис-мою прав власності і дуже різноманітні. Інструментами ринку капіталу можуть бути безпосередньо кредитні ресурси, цінні папери та інші похідні контракти. виробничий фактор довгострокового користування – це фізичний капітал, що виступає у вигляді кап.товарів для вир-ва товарів та послуг. Сукупний запас фіз..капіталу виступає у вигляді основних фондів фірми. Осн.фонди збільшуються в процесі здійснення інвестування або кап.вкладення.

59. Пропозиція заощаджень.

Грошові засоби акумулюються шляхом заощаджень або утримання від поточного споживання. Д/г спрямовують кошти на кап.блага шляхом заощадження грошей у вигляді різних фінансових активів. Власники фін.активів чи заощаджень сподіваються отримати деякий дохід. Його рівень характеризує %-на ставка (щорічний дохід від вкладених коштів). Розрізняють номінальну і реальну %-ні ставки. Номінальна ставка показує, на яку величину сума, що її повертає позичальник кредитору, перевищує величину отриманого кредиту. Реальна ставка виражається в грошових одиницях постійної споживчої спроможності і визначається як номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції. За умов доск.конкуренції існує тенденція до встановлення єдиної %-ї ставки. В реальних умовах діапазон досить широкий, що обумовлено терміновістю і розміром позики, діючою сис-мою оподаткування, стр-рою ринку капіталу та ін. Ціною позичкового капіталу виступає позичковий % (це частка створеної вартості, що передається функціонуючим підприємцям за рахунок сплати та викор-ня позичкового капіталу). Норма відсотка: r=позичковий %/ позичковий капітал*100%. Норма % впливає на рівень інвестування в економіку (низькі % ставки сприяють підвищенню ділової активності підприємців). Інвестування – це викор-ня чатини поточного вир-ва для збільшення осн.фондів фірми. Поділяється на валове і чисте. Підприємець здійснює купівлю кап.товару з метою доходності свого бізнесу. При цьому він співставляє очікуваний доход від викор-ня даного капіталу з витратами на його купівлю і експлуатацію (дисконтування).

60. Визначення ринкової ставки позичкового % за умов досконалої конкуренції. Дисконтована (сучасна) вартість (PV) – це сума, яку необхідно заплатити в даний момент за кап.товари, щоб ч-з певний строк мати бажаний дохід. PV=SP/(1+r)^t, де PV-дисконтована вартість, SP-ціна пропозиції, r-норма %, t-період, за який ми хочемо одержати певний доход. Ця ф-ла застосовується при аналізі доречності купівлі кап.товару. знаючи ціну пропозиції, обладнання, норму %, рівень річного доходу від придбання обладнання та його ліквідну вартість, можна достатньо точно розрахувати наслідки інвестиційного рішення.

Між ціною пропозиції і ціною попиту існує наст.взаємозв’язок. DP=PV. Фірма купує кап.товар, якщо ціна попиту на нього перевищує його ціну пропозиції. Фірма не купує жодної одиниці кап.товару у випадку, якщо DP<SP, тому що гроші, покладені в банк при існуючій нормі % принесуть більший доход.