1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.

МЕ вивчає поведінку людей та механізм прийняття рішень окремими ек. суб’єктами (індивідами, д\г, під-ми, галузями, громадськими організаціями і державними агентствами), тобто мікросистемами, які намагаються досягнути своєї мети, використовуючи обмежені ресурси, котрі можливо застосувати альтернативно. МЕ-це розділ ЕТ, що вивчає обґрунтування виборів, які здійснюються невеликими ек. одиницями.

Центр питання МЕ-це відносні ціни на товари, попит та пропозиція, розподіл ресурсів для досягнення альтернативних цілей, поведінка мікросистем у різних ринкових ситуаціях, а також рівновага споживача і виробника.

МЕ у загальній ЕТ складається з:

Загальна ЕТ:

1. Політична економія.

2. Функціональна економічна теорія.

3. Макроекономіка.

4. Мікроекономіка.

Осн. проблемою ЕТ та госп. практики-це розв’язання протиріччя між бажанням індивідів задовольнити свої безмежні потреби та обмеженістю ресурсів, які знаходяться в їх розпорядженні.

Осн. ек. ресурси-це земля, капітал, праця, а також підприємницькі здібності. Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу., а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування.

2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.

Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, до яких відносяться індивіди, домашні господарства, підприємства, організації та ін. учасники ринкових операцій, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти обмежене використання. Отже, предметом мікроекономіки є поведінка людей і механізм прийняття ними рішень для досягнення мети в умовах обмежених ресурсів. Знання предмету МЕ сприяє більш ефективному розподілу власних коштів, раціональному веденню справ, допомагає в управлінні під-ами.

Метод МЕ формується на базі певної методології, яка включає в себе дослідження предмету, структуру і місце даної науки в загальній системі знань. В ході процесу пізнання відбувається постійна взаємодія предмету і методу.

Предмет передбачає певний метод, а метод формує предмет.

Основні методи мікроекономіки: порівняльний аналіз, синтез, індукція, дедукція, наукова абстракція, аналогія, графічне зображення, моделювання.

Методологічними основами курсу є діалектичний підхід до явищ, систематичний аналіз, економіко-мат. методи та ін.

3 Мета, завдання і зміст дисципліни.

Основою функціонування МЕ є ринок, тобто механізм, який зводить разом споживачів і продавців з метою визначення ціни та обсягу продажу товарів.

Осн. мета-це допомогти студентам здобути знання поведінки ек. суб’єктів у ринкових умовах, озброїти їх методикою прийняття госп. рішень за наявних обмежень засобів і альтернативних можливостей.

Стр-ра та зміст дисципліни базується на таких розділах, як: предмет і метод МЕ, теорія поведінки споживача, теорія вир-ва, теорія ринкових стр-р, ринок продукту, ринки факторів вир-ва, ринок праці, а також рівновага та ефективність ринкової сис-ми.