Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біленчук - Криміналістика, 2001.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4.08 Mб
Скачать

§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події

Підготовка і тактика проведення відтворення обстановки й обставин події може бути всебічно розглянута під кутом аналізу двох пріоритетних тактичних напрямків:

1) тактики проведення слідчого експерименту і

2) тактики проведення перевірки показань на місці. Розглянемо їх більш детально.

Підготовка і тактика проведення слідчого експерименту Для підготовки до проведення слідчого експерименту слід дотримувати­ся такого порядку дій:

1) мети експерименту;

2) часу, місця та умов його проведення;

3) конкретних учасників та функцій кожного з них;

4) змісту та послідовності проведення дослідів;

5) необхідних технічних засобів і способів процесуальної фіксації ходу й результатів експерименту.

Важливо підкреслити: проведення слідчого експерименту потребує до­тримання загальних положень, сформульованих у ст. 194,195 КПК України, а також розроблених у криміналістиці організаційних і тактичних положень (окре­мих принципів), серед яких особливе значення мають кримінально-процесу­альні та морально-етичні, а саме:

307

1) дослідницькі дії повинні виконуватися строго відповідно до принципу законності;

2) дослідницькі дії не повинні спричиняти фізичних страждань, принижу­вати честь та гідність особи, яка добровільно згодна на дослід, без насильст­ва та погроз;

3) провадження дослідів у ході слідчих дій (крім експертизи) не повинні призводити до зміни або знищення речових доказів;

4) технічні засоби, що використовуються, повинні бути законними та від­повідати морально-етичним вимогам.

Під час організації' та проведення слідчого експерименту важливо до­держуватися таких тактичних положень (окремих принципів).

1. Провадження дослідів здійснювати за таких самих або максимально на­ближених умов, обстановкою, місцем та часом, що й подія. Такі самі умови по­требують перед дослідницькими діями відтворювати обстановку, в якій відбу­вався факт, що встановлюється. Місце та час враховують при підготовці тільки у випадку, якщо вони впливають на почуттєве сприйняття та реальність вико­нання досліду (наприклад, перевіряючи наявність в особи професійних навиків експеримент не обов'язково проводити в той самий час і на тому самому місці).

2. У дослідницьких діях використовувати ті або такі самі об'єкти, тобто, од­накової зовнішньої форми та розмірів. Інші фізичні ознаки надають об'єктові тільки залежно від мети експерименту. Не можна використовувати в дослід­ницьких діях оригінали холодної, вогнепальної зброї, вибухонебезпечні пред­мети, отруйні речовини. У таких випадках користуються моделями, напри­клад, пістолета, ножа із гуми, пінопласту, а замість трупа - манекеном.

3. Дослідницькі дії слід повторювати неодноразово.

4. При повторенні дослідів важливо змінювати умови їхнього проведення. Зокрема, для встановлення можливості проникнення людини через отвір слід залучати до участі в експерименті осіб різного віку й фізичної комплекції. Як­що перевіряються слухові можливості особи, то необхідно звуки відтворювати не менше трьох разів - тихим, середнім та голосним тоном. Зовнішні умови міняють при визначенні ймовірності сприймання та оцінки подій, фактів.

Слідчий експеримент на встановлення механізму утворення слідів, фак­тів, явищ близький до судової експертизи і найчастіше проводиться для ви­значення розташування об'єктів у момент взаємодії, наприклад, злочинця та потерпілого.

Слідчий експеримент - дослідницька дія, тому він обумовлює не тільки занесення до протоколу опису динамічних прийомів, але й додаткових засобів динамічної фіксації - відеозапису та звукозапису, кінозйомки. Складаються схеми, на яких визначають, наприклад, шлях руху особи, дії якої перевіряються, точки фіксації. Зйомка здійснюється за маршрутом. Обов'язково фіксується підготовка до слідчого експерименту перед початком та після відтворення об­становки. Все це зазначається в протоколі. Фотофіксація виконується поетапно, а додаток до протоколу містить серію знімків, які відображують стадії прова­дження підготовки, проведення слідчого експерименту та його результатів.

Оцінка результатів слідчого експерименту має практичне значення і відріз-

308

няється своїми особливостями. Якщо встановлена можливість здійснення певної дії, то це не означає, що вона обов'язково мала місце (існувала) в ми­нулому. Свідок міг почути зойк людини через стіну, однак це не означає, що він дійсно чув жертву злочину, адже можливість - це ще не дійсність. Таким чином, позитивні результати експерименту дозволяють будувати тільки ймо­вірну версію стосовно події.

Негативний результат експерименту свідчить, що подія, яку перевіряли, за даних умов не існувала. Припустимо, людина не може вилучити через отвір неподільну річ великих габаритів, виходить, під час крадіжки її не можна було витягнути через цей отвір.

Підготовка і тактика проведення перевірки показань на місці У загальному вигляді тактика проведення перевірки показань на місці де­тально регламентована в ст. 194,195 КПК України. Разом з тим слід відзначи­ти деякі прийоми, розроблені в криміналістиці.

1. Перевірка показань проводиться тільки у випадку, коли особа, чиї свід­чення слід перевірити, виявить бажання взяти в ній участь.

2. Під час допиту особи, чиї свідчення планується перевірити, необхідно детально встановити всі обставини та об'єкти, які вона бачила на місці події; скласти опис шляху прямування до місця, якщо це обвинувачений; доцільно, щоб він накреслив план (схему) розташування предметів на місці події, по­значивши на ній всі дії, які здійснював.

3. Під час руху та демонстрації обстановки особа, чиї свідчення переві­ряються, повинна знаходитися поперед слідчого та понятих. Показ об'єктів, місцевості рукою необов'язковий.

4. Якщо під час перевірки показань слідчий виявить речові джерела, які відносяться до справи, то проводить огляд цієї ділянки місцевості відповідно до ст. 190 КПК України та складає протокол. Проводити опис, огляд та вияв­лення об'єктів у межах перевірки показань на місці неправильно.

Перевірка показань на місці - динамічна дія, тому фіксацію її доцільно здій­снювати кінозйомкою, відеозаписом та звукозаписом, відповідними прийомами використання цих засобів. Починається фіксація з підготовки, коли група зібра­на та знаходиться у вихідній точці,- фіксується час. Пізніше відображується шлях слідування до місця події. У зв'язку з цим потрібно вибирати точки зйомки таким чином, щоб можна було на екрані (фотознімка) упізнати місцевість. Якщо перевіряються показання кількох осіб на одному місці, то обов'язкова зйомка з одних і тих же точок. Останні помічаються на плані місця події. У разі викорис­тання фотозйомки фіксуються послідовно окремі стадії (фази руху) перевіроч­них дій. До протоколу додається серія фотознімків, відеофільм чи кінофільм.

Як було зазначено вище, замість слідчого експерименту й перевірки показань на місці визначена і законодавче закріплена в українському законодавстві одна слідча дія -«Відтворення обстановки і обставин події» (ст. 194 КПК України).

Відтворення обстановки й обставин події - це самостійна слідча дія, суть якої - одночасне провадження дослідницьких і перевірочних дій в одній слід­чій. Тому тактичні прийоми відтворення обстановки й обставин події такі самі, що й при слідчому експерименті та перевірці показань на місці.

309