§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання

З точки зору вирішення ідентифікаційних завдань, стосовно ототожнення особи людини, яка вчинила злочин або безвісти зникла, особливі прикмети цієї людини, до числа яких належить і татуювання, є найбільш цінними й ін­формативними серед інших ознак зовнішності людини, а їх значення для ви­рішення завдань ідентифікації є загальновідомим і не потребує додаткового обґрунтування та розгляду. Однак шляхом криміналістичного дослідження змісту татуювання може бути отримана також і суттєва інформація про влас­тивості особи її носія.

Серед існуючого розмаїття видів татуювання для отримання криміналістич­не значимої інформації про особу злочинця насамперед становить інтерес так зване «кримінальне» татуювання, а не інші його види, як то «побутове»,

239

«пам'ятне», «декоративне» тощо, так як загальновідомо, що наявність у осо­би «кримінального» татуювання в першу чергу пов'язується з її кримінальним минулим і її криміногенною орієнтацією, які в свою чергу, як правило, пов'я­зані з відбуванням покарання у виді позбавлення волі. Одним Із перших на широке розповсюдження татуювання серед злочинців звернув увагу ще Чеза-ре Ломброзо (1835-1890 рр.), італійський лікар-психіатр, який розглядав та­туїровку як прояв атавізму і як ознаку морально-дефективних, неповноцінних людей. На його думку татуювання у злочинців тісно пов'язане з розумовими здібностями носіїв, а у більшості випадків ними є природжені злочинці та повії. Ч. Ломброзо наводить типову фразу засуджених про татуювання: «Татуюван­ня для нас як фрак з орденами, чим більш татуйовані, тим більшим авторите­том користуємося серед товаришів, тоді як нетатуйований, навпаки, не корис­тується ніяким впливом». Ю. П. Дубягін називає кримінальне татуювання «на­глядним хронічним тавром судимості», а саме явище татуювання відносить до срормування злочинних типів особистості у місцях позбавлення волі. Крім цього, він звертає увагу на сувору біографічність татуювання, його відповід­ність даним особової справи засудженого і зазначає про наявність кореляцій­ного зв'язку між вибором засудженим зображення татуювання з психологією його особистості.

Розглянемо який же обсяг криміналістичне значимої інформації ми можемо отримати внаслідок дослідження «кримінального» татуювання особи злочинця.

Насамперед, тільки сам факт наявності в особи «кримінального» татую­вання вже дає можливість зробити припущення, що дана особа раніше вчи­няла злочин та була засуджена до позбавлення волі. 8 залежності від ма­люнка татуювання та його змістовного значення ми можемо отримати таку інформацію про особу його носія:

- відомості персонофафічного характеру - дата народження, рік ув'язнен­ня, рік звільнення з місць позбавлення волі, номери виправно-трудових уста­нов, в яких особа відбувала покарання, місцевість, в якій відбувала покарання;

- відомості про злочинну діяльність - кількість судимостей, строк позбав­лення волі, вид режиму, вид ВТУ, склад злочину - хуліганство, крадіжка, по­грабування тощо, злочинна спеціалізація та кваліфікація, спосіб та місце вчи­нення злочинів, статус у злочинній ієрархії, належність до певного злочинного угруповання;

- причини злочинного способу життя;

- наявність негативних звичок - алкоголік, наркоман;

- сексуальну орієнтацію;

- ставлення до оточуючих, адміністрації ВТУ, держави, закону та право­охоронних органів;

- особистісні установки - злісне порушення режиму утримання, схиль­ність до втечі з ВТУ, зупинення чи продовження злочинної діяльності;

- особисті якості - сильний, жорстокий, незалежний тощо;

- психологічний стан - скорбота, надія тощо;

- віросповідання та інші.

Даний перелік інформації про особу носія татуювання не є вичерпним

240

і може бути продовжений, що обумовлюється існуванням дуже великого роз­маїття варіацій «кримінального» татуювання. Так наприклад, А. І. Капітансь­кий та В. І. Литвин шляхом систематизації дослідженого ними кримінального татуювання за смисловим значенням виділяють 26 основних «блоків сигналь­ної інформації про особу злочинця».

Таким чином, на відміну від інших особливих прикмет, татуювання є дже­релом такої великої за обсягом та напрямками криміналістичне значимої ін­формації, яка дозволяє отримати відомості не тільки про фізичні властивості особи - ознаки її зовнішності та їх особливості, а й про біологічні та соціальні властивості особистості носія татуювання - злочинця.

Наявність такої інформації про особу злочинця має дуже велике практич­не значення як для розкриття злочинів та висунення відповідних слідчих вер­сій і здійснення профілактичної роботи, так і для реалізації однієї з основних цілей кримінального покарання - виправлення та перевиховання засуджених. Правильне використання працівниками правоохоронних органів інформації, яка певним чином характеризує особу злочинця та її властивості може допо­могти спрогнозувати майбутню поведінку цієї особи в певній ситуації - при проведенні конкретної слідчої дії, під час проведення попереднього слідства взагалі, під час відбування покарання у місцях позбавлення волі та після звільнення від відбування покарання.

Особливе значення ця інформація має для вибору правильної тактики розслідування шляхом прогнозування можливої поведінки особи під час про­ведення слідчих дій. Так як татуювання є важливою інформацією про певні психологічні та психічні особливості особи, то знання його змісту для слідчого має виняткове значення для встановлення психологічного контакту при допи­тах підозрюваних і обвинувачуваних та проведенні інших слідчих дій.

Не підлягає сумніву також і значимість застосування інформації про особу злочинця працівниками пенітенціарних закладів під час відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі з метою забезпечення індивідуалізації за­стосування засобів виправно-трудового впливу до засуджених під час відбу­вання покарання. Направлення засудженого у виправно-трудовій установі до певного загону з урахуванням психофізіологічних властивостей його особи, обрання певних методів роботи з ним із метою виправлення та перевиховання, Ізоляція від негативно спрямованих осіб, та інші засоби впливу повинні застосо­вуватися з урахуванням наявної інформації про властивості особи засудженого, і тільки тоді вони можуть сприяти створенню необхідних умов для ціннісної переорієнтації особи засудженого, корекції його поведінки та запобіганню вчи­нення ним нових злочинів як у місцях позбавлення волі, так і поза ними.

Безпосередніми джерелами відомостей про наявність певного татуювання в злочинця можуть бути його матеріальні й ідеальні сліди в оточуючому нас середовищі. Ідеальні сліди залишаються у пам'яті людей, які спостерігали ці татуювання, а особливість матеріальних слідів полягає в тому, що їх матеріа­льним носієм є особа злочинця, на шкірі якої виконано татуювання.

Відомості про наявність татуювання та його зміст у особи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного при здійсненні попереднього розслідування та

241

судового розгляду кримінальної справи можуть бути отримані як процесуаль­ним, так і непроцесуальним шляхом.

Процесуальним шляхом такі відомості отримуються під час проведення таких слідчих дій як допити потерпілих та свідків, які бачили татуювання, до­питі підозрюваного та обвинуваченого, освідуванні підозрюваного або обви­нуваченого, яке здійснюється з дотриманням вимог статті 193 КПК України, огляді трупа, судово-медичній експертизі. Отримані відомості про татуювання повинні бути занесені до протоколу відповідної слідчої дії з обов'язковою фік­сацією точного розташування татуювання на поверхні тіла людини, форми, розміри (малюнка, символу), кольору, змісту тексту, дати і т. п.

Під час допиту свідків і потерпілих про татуювання в підозрюваних або обвинувачуваних найбільш типовим можуть бути такі запитання: коли, при яких обставинах свідок, потерпілий бачив татуювання на тілі підозрюваного чи обвинувачуваного; в яких місцях поверхні тіла підозрюваного або обвину­вачуваного було розташоване татуювання; які відомості про татуювання за­пам'ятав свідок або потерпілий (розмір, форма малюнка, зміст тексту, дата, колір та інші індивідуальні особливості татуювання).

Для одержання більш точної і об'єктивної інформації про татуювання при допитах, опитуванні необхідно використати довідкову літературу, а в окремих випадках запросити художника, який зафіксує за свідченнями рідних, близьких, а також співробітників ОВС графічну інформацію про особливості малюнка, тексту або абревіатури, які були на тілі загиблих або тих, що пропали безвісти.

Для об'єктивізації показів свідків інформацію про татуювання доцільно одержувати від кожного свідка окремо, у разі різночитання забезпечити ко­рективи за рахунок спільного аналізу з допитуваними.

Опис татуювання при можливості слід доповнювати більш точним і об'єк­тивним методом фіксації - фотографуванням і відеозаписом.

Непроцесуальним шляхом такі відомості можуть бути отримані безпосе­редньо слідчим або іншим працівником правоохоронних органів при візуаль­ному спостереженні - коли татуювання нанесено на відкриті ділянки по­верхні шкіри, в бесідах з близькими родичами або знайомими, шляхом здійс­нення оперативно-розшукових заходів. Відомості про наявність татуювання у певної особи можуть бути одержані також з медичних та Інших документів, даних криміналістичного обліку. Якщо факт наявності татуювання у певної особи зазначений у медичному чи іншому документі, має доказове значення у кримінальній справі, відповідний документ повинен бути оглянутий слідчим зі складанням відповідного протоколу, а оригінал або копія документа повинні бути прилучені до справи за постановою слідчого.

Особливість використання татуювань злочинця для отримання криміна­лістичне значимої інсрормації про властивості його особи полягає в тому, що таку інформацію ми отримуємо і використовуємо незалежно від його бажання про надання такої інформації. Як правило, проведення попереднього розсліду­вання у кримінальній справі здійснюється в умовах «конфлікту» між слідчим та особою, яка вчинила злочин. Особа, яка вчинила злочин усіма можливими за­собами, протидіє слідчому у встановленні об'єктивної істини у справі і одним із

242

таких засобів є обмеження можливостей слідчого щодо отримання необхідного обсягу криміналістичне значимої інформації як про обставини події, так і про особу злочинця шляхом відмови давати свідчення або перекрученим їх викла­денням на свою користь. Таким чином, у разі відсутності інших джерел, у таких випадках ступінь інформованої слідчого залежить від бажання і особистих міркувань злочинця. Інша ситуація складається при отриманні інформації про особу злочинця шляхом дослідження малюнка татуювання на тілі злочинця. При наявності відомостей, що на тілі підозрюваного або обвинуваченого є та­туювання, слідчий може примусово провести освідування і отримати необхідні відомості про особу шляхом тлумачення малюнка татуювання, незважаючи на небажання підозрюваного або обвинуваченого про надання такої інформації.

Отримати необхідну криміналістичне значиму інформацію про особу носія татуювання з малюнка на татуюванні можна тільки шляхом її «дешифрування», тобто встановленням її смислового навантаження. Для розшифровки смисло­вого змісту татуювання можуть бути використані альбом-довідник татуювань А. Г. Броннікова, довідковий посібник В. І. Бурика та В. Ф. Пилипчука, а такрж книга-альбом А. І. Капітанського та В. І. Литвина «Искусство криминальной татуировки» та книги Ю. П. Дубягіна.