§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток

Правовою основою для застосування пластикової картки є договір між емітентом картки і її власником, який виникає в разі схвалення банком заяви клієнта на видання йому платіжної пластикової картки і відкриття спеціально­го карткового рахунку (СКР). За комп'ютерної системи обліку відкривається персональний файл, в якому зберігається і періодично оновлюється інформа­ція про клієнта, дані про видану пластикову картку, кредитний ліміт.

Інший дуже важливий бік - перевірка банком відомостей, які вказані в за­яві та документах, які надає клієнт.

У разі якщо перешкод до випуску картки немає, банк на підставі вище­вказаних документів відкриває спецкартрахунок та виготовляє картку. Деякі

215

банки навіть після відкриття спецкартрахунку не видають картку до тих пір, поки від особи не надійдуть до банку обумовлені договором грошові кошти.

Технічно, відкриття нового карткового рахунку та персоналізація картки займає не більше ніж півгодини, але в реальному житті ні один банк не гаран­тує персоналізацію картки навіть на наступний день. Разом з проембосова-ною карткою особа отримує конверт з ПІНом.

ПІН, або персональний ідентифікаційний номер (від англ. РІК - РегзпаІ Ісіеп-Місаііоп МиплЬег) - це звичайне чотиризначне число, яке є фактично паролем утримувача картки. Частіше за все ПІН автоматично набирається програмою персрналізації картки, одночасно в зашифрованому вигляді кодується на маг­нітній стрічці та друкується на аркуші усередині конверта, який згодом отри­мує утримувач картки. Для чого ж потрібен ПІН? Для впізнання законного утримувача картки, коли той отримує гроші чи здійснює покупку у магазині.

Пластикова картка, ідентифікуючи свого утримувача, використовується як посвідчення особи чи перепустка до службового приміщення. Пластикова картка, яка пов'язана з банківським рахунком, дозволяє отримувати готівкові гроші та розраховуватись за товари або послуги. Тому такі картки називають платіжними.

Платіжною карткою можна розраховуватись у різних місцях та різноманіт­ними способами. Наприклад, особа, що показала свою платіжну картку в ма­газині, отримує річ безкоштовно. Іншими словами, вона здійснює покупку у кредит. Фактично за неї платить її банк, а ця особа через деякий час повертає банку свій борг. Картка завжди та скрізь ідентифікує особу, її утримувача, та підтверджує право особи на отримання коштів чи товарів тощо.

А права особи різноманітні, тому і картки теж відрізняються. Дійсно, зруч­ніше отримати багатофункціональну ка_ртку, яка одразу і паспорт, і посвідчен­ня водія, і медична карта, і страховий поліс, і ощадна книжка. Поява такої багатофункціональної картки - справа майбутнього. Поки що прийдеться ко­ристуватись одною чи декількома картками.

Отримання за допомогою картки готівкових грошей

Отримати готівку можна у касі банку (або його філії), в обмінному пункті або пункті видачі готівки. Касир банку приймає картку, перевіряє наявність на ній елементів захисту, отримує дозвіл на видачу грошей, осрррмлює чек, зві­ряє підпис на чеку та на картці і тільки після цього видає гроші.

Намагання розширити мережу пунктів видачі готівки призвело до введен­ня «автоматичних касирів», тобто банкоматів. Сучасний банкомат може про­водити практично всі операції, які виконує звичайний касир банку: повідомити про залишок на рахунку утримувача картки; видати готівку; прийняти готівку; перевести вказану утримувачем картки суму на інший рахунок. Зовні банко­мат - це металева броньована шафа з дисплеєм, на якому висвітлюються інструкції для клієнта та інша інформація. В середині, окрім електроніки, зна­ходяться касети для зберігання банкнот та пристрій для їх видачі, касета для зберігання вилучених карток, принтер для друкування квитанцій.

Користування банкоматом не є складним - всі дії (інструкція) підказуються самим банкоматом. Дуже важливо правильно набрати ПІН. Зазвичай для

216

цього надається три спроби. Якщо особа помиляється втретє - картка буде затримана банкоматом.

Деякі банкомати обладнані спеціальними пристроями захисту. Екран та органи управління закриваються броньованим склом або сталевою плас­тиною.

Оплата за товари чи послуги в торговельній мережі Перш ніж приймати пластикову картку до оплати за товари і послуги, співробітник підприємства (касир) зобов'язаний:

- перевірити термін дії пластикової картки;

- перевірити, чи не має картка яких-небудь механічних пошкоджень, ви­правлень і підчисток у реквізитах;

- ознайомитись із посвідченням особи її власника;

- перевірити номер пластикової картки по «стоп-листу».

Після виконання цих дій касир має укласти пластикову картку в мале гніз­до прокатного апарата (імпринтера) лицевим боком догори, у велике гніздо -укласти бланк рахунка (сліпа) відповідної фірми (яка складається з трьох ар­кушів) так, щоб її верхня частина накладалась на нижню частину з випуклими цифрами і літерами. Отриманий таким чином відтиск схожий на відбиток ко­піювальної машини. Тут же присутня пластинка з кодом організації - господа­ря імпринтера, а також змінний блок для дати і номера авторизованого до­зволу у відповідній графі сліпа. Коли все встановлено і закріплено, по сліпу прокачується валик для оформлення трьох копій рахунка: власника, банку-емітента картки і крамниці (ресторану, готелю), де вчинена покупка (на всіх трьох примірниках рахунка повинні бути чітко відбиті номер картки, ім'я влас­ника і термін її дії). Одержаний таким чином сліп є офіційним документом, який підтверджує вчинення угоди і є офіційним підтвердженням заборговано­сті власника картки. Сліп не повинен мати виправлень та підчисток, бо в та­кому випадку він визнається недійсним.

Можуть виникнути ситуації, коли клієнт повертає покупку. В такому випад­ку оформляється сліп повернення. Якщо в загальну вартість покупки була включена вартість декількох товарів, а повертається один з них, повинен бути оформлений сліп часткового повернення. Після чого банк повертає гроші на рахунок клієнта.

Отже, вигоду користування пластиковими картками загальновизнано. Розвитку ринку ПК сприяє все більш інтернаціональний і глобальний харак­тер економічних взаємовідносин, взаємопроникнення економік різних країн.

Але процес впровадження нової системи розрахунків в Україні проходить не без проблем. У США, і в Європі освоєння нової системи було довгим і теж мало свої труднощі.

Проблеми, що мають місце в Україні, характеризуються низкою обставин:

- психологічна непідготовленість більшої частини населення України до цього елементу «ринкового» життя; відсутність традицій використання ПК;

- недовіра до банків узагалі і до нового виду платежу зокрема;

- надзвичайно низький рівень прибутків більшої частини населення;

- відсутність інфраструктури обслуговування ПК;

217

- поганий стан телекомунікаційних мереж;

- кримінальне використання пластикових засобів.

Хоч сьогодні ринок пластикових карток обмежений і існує лише в деяких містах України, число власників ПК постійно росте. До українського ринку між­народних пластикових карток стали проявляти все більший інтерес зарубіжні партнери.