- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
До ситуаційних судово-балістичних експертиз відносяться встановлення дистанції, напрямку і місця проведення пострілу (місце розташування стріляючого і самої зброї) за вогнестрільними пошкодженнями, відкладеннями продуктів пострілу, розташуванню стріляних гільз, слідів ніг і т. д.
Необхідно відзначити, що встановлення дистанції пострілу за слідами в зоні вхідних вогнестрільних ушкоджень робиться в рамках судово-балістичної експертизи тільки при дослідженні об'єктів неживої природи (предметів обстановки в помешканні, двері і т. п.), у тому числі одягу, якщо при цьому тілу потерпілого не були заподіяні ушкодження.
Якщо ж є пошкодження не тільки на одязі, але і на тілі потерпілого (що залишився живим, або його трупі), найбільш ефективно оцінювати їх у сукупності, тому питання про дистанцію пострілу вирішується в рамках судово-медичної експертизи, проведеної співробітниками лабораторій фізико-тех-нічних досліджень бюро судово-медичної експертизи обласного (міського) або республіканського рівня.
Визначення взаємного розташування зброї і потерпілого в момент пострілу і технічної можливості пострілу з визначеної зброї (у тому числі при самогубстві) самим потерпілим, проводяться шляхом комплексної медико-криміна-лістичної, тобто судово-медичної і судово-балістичної експертиз.
З розв'язанням ситуаційних завдань у ході проведення судово-балістичних експертиз вогнестрільних пошкоджень вирішуються такі питання:
-чи є пошкодження на перешкоді (на осколках скла, деревині, металі, пластмасі) вогнестрільним?
-снарядом якого виду (кулею, шротом) утворене вогнестрільне пошкодження на перешкоді?
- у якому напрямку зроблений постріл, що утворив пошкодження на перешкоді?
- з якої відстані зроблений постріл у перешкоду?
- яким було взаємне положення зброї і потерпілого в момент нанесення йому вогнестрільного поранення з утворенням пошкоджень на одязі?
- та інші.
Експертне дослідження вогнестрільних пошкоджень вимагає застосування широкого кола природно-наукових методів (хімічних, фізичних), і тому більшість таких експертиз доцільно проводити комплексно.
До проведення таких комплексних експертиз залучаються поряд з експер-тами-криміналістами, що спеціалізуються в галузі судової балістики, експер* ти-хіміки, фізики, а в необхідних випадках і судові медики (частіше усього -співробітники фізико-технічних відділень бюро судово-медичної експертизи)."
Необхідність проведення комплексних експертиз обумовлена тим, що у вогнестрільних пошкодженнях відображаються властивості вогнепальної^ зброї і боєприпасів, що залежать від характеру ураженої перешкоди; длі|]
188
вивчення ознак пошкоджень використовуються комплекси природно-наукових методів, і результати цих досліджень вимагають сукупної оцінки різними фахівцями, а також оцінки особливостей ушкодження тіла людини. Основними факторами вогнестрільних пошкоджень є дія снаряда вогнепальної зброї (кулі або її частин, шроту, картечі), інших елементів заряду (пижів), порохових газів. Особливості вогнестрільних пошкоджень значною мірою залежать від відстані, із якої зроблений постріл. Характер вогнестрільного пошкодження визначається на підставі конкретних ознак.
До основних ознак слідів вогнестрільних пошкоджень відносяться: -слщи пошкодження (у глибині яких виявлена куля, шріт, картеч або осколки);
- наскрізні пошкодження перешкод значної товщини (наприклад, стін, багатошарового одягу);
- сліди рикошету.
До допоміжних ознак слідів вогнестрільних пошкоджень відносяться:
- механічна дія порохових газів (що позначається на об'єкті пострілу лише при дуже близьких відстанях, не далі 5-Ю см);
- температурна дія порохових газів;
- кіптява від пострілу1;
- частки порохових зерен;
- сліди рушничного мастила; <•
- сліди часток металу куль, гільз та стволу;
- обрдок обтирання;
- сліди, що виникають від пострілу в упор (штанцмарка).
Про вогнестрільний характер пошкодження можна судити на підставі комплексу зазначених ознак, а не за одним із них. Дані ознаки виявляються в ході проведення огляду місця події, тому не дивно, що одним із головних складників успіху при проведенні експертиз вогнестрільних пошкоджень і слідів пострілу, є дотримання всіх вимог методики огляду місця події.
Під час огляду місця події вогнестрільних пошкоджень спеціалісти вирішують такі завдання:
- виявлення вогнепальної зброї, патронів, їхніх частин (куль і гільз) і слідів пострілу (вогнестрільних пробоїн, а при близькому пострілі - слідів кіптяви пострілу, часток обгорілих зерен та ін.) на різних предметах;
- фіксація місця розташування виявлених речових доказів;
- фіксація стану (характеристика) виявлених речових доказів.
Стріляні кулі та гільзи є найважливішими речовими доказами, тому що в більшості випадків дозволяють встановити вид зброї, а також нерідко зразок і екземпляр зброї, з якого вони були відстріляні, і крім того, вирішити низку інших важливих для слідства питань.
Пошкодження є результатом взаємодії чинника, що пошкоджує, і середовища, що пошкоджується. Чинниками, що пошкоджують, при вогнестрільних
1 У літературі вживається також термін «порохова кіптява», що неправильно, тому що кіптява пострілу бездимного пороху утворюється, головним чином, за рахунок продуктів розкладання капсульного складу, а не пороху.
189
пошкодженнях у залежності від відстані пострілу можуть бути як дія вогнепального снаряда (самої кулі, її осколків, шроту, картечі), так і дія порохових газів, що утворяться під час пострілу, а також і газів розривного заряду деяких куль спеціального призначення. Характер вогнестрільних пошкоджень може істотно змінюватися в залежності від відстані пострілу.
До факторів, дія яких може позначатися на утворенні тих або інших особливостей вогнестрільного пошкодження, відносяться механічна і температурна дія порохових газів, відкладення кіптяви пострілу і часток порохових зерен заряду, механічна дія часток порохових зерен, відкладення рушничного мастила, а також фактори, що залежать від самої кулі: її швидкості, форми і деяких інших властивостей.
За основними та допоміжними слідами вогнестрільних пошкоджень на перешкодах, при проведенні ситуаційних судово-балістичних експертиз без вогнепальної зброї встановлюють тільки напрямок пострілу. При проведенні інших видів ситуаційних експертиз потрібна наявність вогнепальної зброї (наприклад, для встановлення дистанції пострілу за осипом шроту у разі стрільби з гладкоствольної мисливської зброї та інших).