Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біленчук - Криміналістика, 2001.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4.08 Mб
Скачать

3. Криміналістична тактика

Термін «тактика» запозичений із військової галузі знань і означає мистец­тво керування військами. Військова тактика досліджує закономірності, харак-

17

тер і зміст бою, розробляє засоби його підготовки і ведення. При розкритті злочинів немає потреби у бойових діях. Разом з тим слідчий у багатьох випад­ках перебуває в конфліктній ситуації зі злочинцем, а часом і з деякими учас­никами процесу розслідування, наприклад лжесвідком, адвокатом. У кожного суб'єкта цього процесу може бути своя лінія поведінки, що відрізняється від версії слідчого. У зв'язку з цим для розв'язання слідчих ситуацій, що виника­ють, слідчий виробляє свою лінію поведінки і виконання слідчих дій. Він оби­рає більш оптимальні прийоми проведення слідчих дій, визначає послідов­ність їх виконання і таким чином керує слідством. Звідси походить криміналіс­тичний зміст поняття «тактика», яке повинно вміщувати вчення про прийоми виконання слідчих дій, про керування слідством, його планування та висуван­ня версій, використання спеціальних знань і технічних засобів для досягнення ефективності виконуваних слідчих дій та організаційних заходів з метою роз­криття та попередження злочинів.

Криміналістична тактика - це розділ науки криміналістики, що займа­ється розробкою прийомів проведення слідчих дій, загальних тактичних реко­мендацій про організацію і планування процесу слідства.

Основним елементом криміналістичної тактики є поняття прийому. Тактич­ний прийом - це найбільш ефективний спосіб дії у тій ситуації, що склалася при розкритті злочинів. Тактичні прийоми можуть мати законний і факульта­тивний характер. Законні тактичні прийоми визначені у кримінально-процесу­альному законі і повинні обов'язково виконуватись при виконанні слідчих дій. Наприклад, тактичні прийоми допиту неповнолітнього свідка детально викла­дені у ст. 168, прийоми виконання обшуку - у ст. 177, виконання огляду -уст. 191 КПК України.

Рекомендаційний тактичний прийом має альтернативний характер і його використання є прерогативою слідчого. Наприклад, протоколювання слідчих дій є законним прийомом фіксації, а фотографування - факультативним. Присутність понятих під час обшуку - обов'язкова, цей тактичний прийом має законний і процесуапьно-засвідчуючий характер, тоді як участь фахівця під час обшуку не обов'язкова. Застосування факультативних прийомів залежить від слідчої ситуації, що склалася, та кваліфікації слідчого. Разом з тим використан­ня факультативних^тактичних прийомів підвищує якість слідства, дозволяє ре­зультати слідчих дій подати суду у більш зрозумілій і переконливій срормі.

Слід підкреслити, що більшість тактичних прийомів, розроблених кримі­налістами, мають факультативний характер і складають предмет криміналіс­тичної тактики.

Розслідування - це виконання сукупності слідчих дій, оперативних та ор­ганізаційних заходів, кожне з яких за своєю суттю - діяльність. Внаслідок чого, тактичний прийом - це дійова процедура, що грунтується на психологічних закономірностях спілкування слідчого з учасниками процесу розслідування. Тому тактика як розділ криміналістики повинна включати у свій предмет осно­ви психології спілкування як самостійної окремої теорії.

Спочатку тактика називалась «криміналістичною». Пізніше Ті почали на­зивати «слідчою тактикою», підкреслюючи тим самим, що вона розглядає

18

«інструментарій» лише слідчого. Криміналістична тактика - поняття більш широке, бо вміщує «інструментарій» не тільки слідчого, але й суду. Тому з'явилось у криміналістиці вчення - «Тактика судового слідства». У зв'язку з цим потрібно вважати, що поряд з адвокатською етикою може існувати такти­ка судового захисту на попередньому слідстві і в суді.

Криміналістична тактика охоплює такі слідчі дії: огляд, допит, обшук, пі­знання, затримання, відтворення обстановки та обставин події, які утворюють її систему. Останнім часом криміналістична тактика поповнилась такими но­вими тактичними засобами, як: «тактична операція», «тактична комбінація», «тактичне рішення», «слідча ситуація», «психологічна засідка», «слідча хит­рість» тощо, які збагачують мову і зміст криміналістичної тактики як галузі криміналістичних знань.

4. Криміналістична методика або методика розслідування окремих видів злочинів як розділ науки криміналістики є системою наукових положень і реко­мендацій, що базуються на них, щодо розслідування і попередження убивств, розкрадань, крадіжок, розбоїв та інших видів злочинів. Вона охоплює загальні положення, що торкаються розслідування будь-якого злочину, криміналістичну характеристику і часткові методики, які визначають порядок розслідування конк­ретних видів злочинів. У методиці розслідування реалізуються криміналістична техніка і тактика на основі методологічних положень науки (загальної теорії1).

Усі розділи криміналістики закономірно взаємопов'язані. Окреме викорис­тання засобів криміналістичної техніки дозволяє лише знайти і дослідити джерела інформації, але не дає рекомендацій, як і в якій послідовності, якими прийомами збирати і використовувати їх у розкритті та розслідуванні. Це зав­дання розв'язує криміналістична тактика. Розроблювані нею прийоми і реко­мендації є організуючим початком виконання певних слідчих дій, вибору так­тики поведінки слідчого у тій ситуації, яка склалася, для забезпечення швид­кого розкриття і розслідування злочинів. Наприклад, знайдений відбиток па­льця несе лише частку інформації, прийоми використання якої у доказуванні розробляє криміналістична тактика. Процедура використання відбитка пальця руки складається з таких прийомів:

- дослідження відбитка і встановлення його придатності для використан­ня у картотеці ідентифікації;

- перевірка за допомогою картотеки відбитків пальців рук з місць нероз-критих злочинів;

- перевірка за картотекою осіб, які перебувають під адміністративним на­глядом і на місцевому оперативному обліку;

- призначення дактилоскопічної експертизи для ідентифікації особи за відбитком пальця.

Ця послідовність дій є конкретною тактичною рекомендацією для діяльно­сті слідчого щоразу, коли знайдений відбиток пальця є джерелом доказів.

Отже, суть криміналістичної методики можна подати як практичну реалі­зацію в діяльності органів дізнання і попереднього слідства засобів криміналі­стичної техніки разом з прийомами і рекомендаціями криміналістичної тактики Для розкриття, розслідування і попередження злочинів.

19

Структура методики розслідування окремих злочинів включає такі роз­діли (елементи):

а загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів;

б криміналістична характеристика;

в вчення про розкриття злочинів за свіжими слідами;

г) вчення про форми використання сил і засобів громадських організацій у розслідуванні та попередженні злочинів.

Вказані елементи складають загальні положення (принципи), які є осно­вою побудови окремих методів розслідування.

Методика в другій своїй частині об'єднує окремі методики розслідування злочинів проти особи, громадської безпеки та суспільного порядку, економічні злочини тощо.

Методика розслідування як інтелектуальна діяльність слідчого вміщує оцінку зібраної доказової інформації і на основі кримінально-процесуальних, техніко-криміналістичних і тактичних знань прийняття процесуальних і непро-цесуальних рішень. Достовірність і обґрунтованість обраного рішення зале­жить від кількості і якості зібраної інформації, професійних знань і досвіду слідчого. Звідси створення банків криміналістичних знань і банків доказової інсрормації, використання машинних засобів збирання, обробки, зберігання і видавання інформації користувачу є важливим етапом у сучасній методиці розслідування злочинів. Цей новий напрям становить собою теорію інформа­ційного забезпечення прийняття рішень, основи якої повинні входити у пред­мет криміналістичної методики.

Таким чином, предмет криміналістичної методики є сукупністю загаль­них положень методики часткових методик розслідування окремих видів зло­чинів, а також вчення про криміналістичну характеристику, вчення про класи­фікацію злочинів, вчення про розкриття злочинів «по свіжих слідах», вчення про срорми і методи взаємодії з органами дізнання, державними, громадськи­ми організаціями, окремими громадянами, що беруть участь у розкритті та розслідуванні злочинів.