§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї

Головною ознакою вогнепальної зброї є «вогнепальність», тобто надання снаряду кінетичної енергії пороховими газами, утвореними при згорянні поро­ху. Однак виштовхнути снаряд зі ствола і надати йому достатньої убивчої си­ли можна без вогню (горіння), наприклад, стисненим повітрям, електромагніт­ною енергією і, зрештою, стріляти і влучати в ціль можна без снаряда - фі­зичною дією, наприклад, рентгенівським випромінюванням, лазерним, ней­тронним - це буде зброя іншого класу, але не вогнепальна.

Сучасна ручна вогнепальна стрілецька зброя буває одно- і багатозаряд­ною, неавтоматичною і автоматичною. Для пострілу потрібен заряд, що складається із вибухової речовини (пороху) і снаряда (куля, шріт). Однозаряд­ну зброю після кожного пострілу треба вручну перезаряджати. Багатозарядна зброя має спеціальний пристрій (магазин, барабан), в якому вміщується кіль­ка готових зарядів, що прискорює стрільбу.

Зброя, в якій перезарядка проводиться мускульною силою, називається неавтоматичною (гвинтівка, револьвер, обріз, самопал, рушниця).

Зброя, в якій перезарядка проводиться силою газів, утворених при зго­рянні вибухової речовини, називається автоматичною (автомати, пістолети-кулемети, сучасні гвинтівки).

Судова балістика вивчає бойову ручну вогнепальну зброю, кустарну і са­моробну, виготовлену за зразком бойової,- револьверів, пістолетів, пістоле-тів-кулеметів і автоматів, головні відомості про які потрібно знати для одер­жання балістичної інформації при розслідуванні злочинів.

Револьвери

Револьвер - це короткоствольна (довжина ствола від 57 де- 267 мм), бага­тозарядна, неавтоматична вогнепальна зброя з барабаном, що обертається, який служить патронником. Револьвер системи «Наган» (за прізвищем винахід­ника), зразка 1895/1905 рр.,- семизарядний, Сміта-Вессона (США), «Велодог» (Франція) - п'ятизарядні. Характерною особливістю револьверів є наявність барабана, в якому розміщуються патрони. Стрільба ведеться одиночними по­стрілами, боєпостачання патронами провадиться із барабана, шляхом обер­тання останнього при установці курка на бойовий звід. Після стрільби стріляні гільзи витягуються шомполом вручну поодинці або ж всі зразу при заміні бара­бана. Ударно-спусковий механізм буває відкритим і закритим. На базі бойового револьвера виробляють спортивні калібром 5,6 мм і цільові.

Пістолети

Пістолет - ручна, короткоствольна (довжина ствола від 53 до 250 мм), багатозарядна, автоматична вогнепальна зброя. Калібр зброї буває від 2,7 до 11,45 мм. Всі пістолети мають змінні магазини. У слідчій практиці зустрічаються такі моделі вітчизняних пістолетів: 6,35 мм - тульський Коровіна (ТК); 7,62 мм -тульський Токарева (ТТ); 9,0 мм - Макарова (ПМ); 9,0 мм - автоматичний піс­толет Стєчкіна (АПС); 5,45 мм - спеціальний дрібнокаліберний (ПСМ) і спортив­ні дрібнокаліберні пістолети. Основна відмінність пістолетів від револьверів -

157

це автоматична перезарядка, відсутність барабана і наявність магазина, вмі­щеного, як правило, в рукоятці. Ствол знаходиться всередині кожуха, який віль­но рухається. Ударно-спусковий механізм - відкритої або закритої моделі. Для стрільби із пістолета необхідно кожух затвора відвести назад і відпустити. Під час руху вперед відбувається досилання патрона до патронника і ударний ме­ханізм водночас буде поставлений на бойовий звід. Таким чином, у пістолеті на бойовому зводі патрон знаходиться в патроннику. Тому для попередження ви­падкових пострілів пістолети мають пристрої, які називають запобіжниками.

Гвинтівки, рушниці і карабіни

Гвинтівка - це довгоствольна (довжина ствола від 600 до 800 мм), одно-або багатозарядна, неавтоматична вогнепальна зброя. Гвинтівка - магазинна, п'ятизарядна, неавтоматична з примкнутим штиком. До Великої Вітчизняної війни гвинтівки в різних країнах мали такі калібри: 6,5; 7,0; 7,5; 7,62; 7,65; 7,71; 7,92; 8,0 мм. У Росії існував єдиний калібр для ручної зброї - 7,62 мм; у Німеччині - 7,92 і 9,0 мм. Російська гвинтівка зразка 1891/1930 рр. була кращим конструктивним рішенням як різновид піхотної зброї (винахідник -капітан Мосін). Ця гвинтівка під час Другої світової війни вистояла проти німе­цьких гвинтівок Маузера, Манліхера та інших. Безпосередньо гвинтівки для вчинення злочинів використовуються рідко, через їхню громіздкість. Найчас­тіше злочинці з бойових гвинтівок виготовляють обрізи шляхом укорочення довжини ствола і приклада.

Карабін - це середньоствольна (довжина ствола до 600 мм), одно- або багатозарядна, неавтоматична вогнепальна зброя, виготовлена на основі гвин­тівки за рахунок укорочення ствола і приклада.

Останнім часом гвинтівки і карабіни виготовляють автоматичними: 7,62 мм -автоматична гвинтівка Токарева (СГТ), самозарядний карабін Симонова (СКС). Сконструйовані і самозарядні мисливські рушниці - «МЦ-21».

Мисливські рушниці - це вогнепальна зброя заводського виготовлення, довгоствольні. Вони поділяються на кульові, шротові і комбіновані. Кульові мисливські рушниці, як правило, мають один ствол для стрільби кулями. Ви­пускаються таких калібрів: 5,6-9 мм і менше 16 мм; 12-28 мм. Шротові мис­ливські рушниці з одним або декількома стволами, які розміщені горизонталь­но або вертикально. Такі рушниці призначені для стрільби шротом або картеч­чю, а також свинцевими кулями круглої форми або спеціальної конструкції. Найбільш поширені калібри гладкоствольних рушниць: 12 (18,2-19,3 мм); 16 (16,8-17,75 мм); 20 (15,7-16,6 мм); 24 (14,7-15,5 мм).

Комбіновані мисливські рушниці призначені як для стрільби шротом, так і кулями, для чого у них є нарізний ствол.

Пістолети-кулемети

Пістолет-кулемет - це сучасна багатозарядна зброя. Це проміжна зброя між пістолетами й автоматами. Довжина ствола у пістолета-кулемета від 112 до 360 мм, коротша від автоматних, але довша, ніж у пістолетних стволів. Відмінність пістолета-кулемета від пістолетів полягає в автоматичній стрільбі і великому магазині, який вміщує до 70 і більше патронів. У готового до стрільби пістолета-кулемета патрон знаходиться в магазині, а не в патроннику, як у

158

пістолетів. Для стрільби необхідно масивний затвор відвести назад і затримати на бойовому зводі. Після натискання на спусковий гачок затвор спрямовується вперед, досилає патрон до патронника і розбиває капсуль - відбувається по­стріл. Затвор пороховими газами відкидається назад, викидає стріляну гільзу і стає на бойовий звід. Якщо ж спусковий гачок був у натиснутому стані, то цикл стрільби буде повторюватись автоматично, поки його натиснуто.

Пістолети-кулемети Шпагіна (ПКШ), Дегтярьова (ПКД), Судаєва (ПКС) правильно називають автоматами. Пістолети-кулемети використовували стан­дартні пістолетнр-кулеметні патрони 7,62 мм зразка 1930 р. Пістолети-куле­мети мають різні розміри і калібри, наприклад, 9,0 мм «Узі» - Ізраїль; 9,0 мм «Інгрем» - США; 7,65 мм «Скорпіон» - Чехії і Словаччини.

Саморобні пістолети-кулемети під патрон калібру 5,6 мм часто зустріча­ються у слідчій практиці.

Автомати

Автомат- це ручна середньоствольна (довжина ствола від 225 до 530 мм), багатозарядна автоматична вогнепальна зброя, з якої можна вести вогонь як одиночними, так і серіями пострілів. Автомат - це багатозарядна автоматична гвинтівка, яка використовується для штурму. Тому в деяких країнах автомати називають штурмовими гвинтівками, наприклад, «Фолькс-штурм ФТ-45» (Німеч­чина), «Гаранд М1» (США), «Клерон ФА МАС» (Франція).

Штурмові гвинтівки - самозарядний карабін Симонова (СКС), автомат Ка-лашникова (АК), АК-47 зі складним прикладом АКМ і АКМС - використовують проміжний (полегшений) патрон калібру 7,62 мм зразка 1943 р., АК-74 - дріб­нокаліберний патрон калібру 5,45 мм.

Автомати відрізняються від пістолетів-кулеметів прицільністю і дальністю ведення вогню (до 600 м), конструкцією затвора і механікою пострілу. В авто­матах перезарядка також проводиться газами, які утворюються під час по­стрілу не безпосередньо, а шляхом відводу їх у спеціальний пристрій. Для пострілу необхідно відвести затвор назад і відпустити. Він під дією пружини повернеться в попереднє становище і при цьому дошле патрон до патронни­ка, замкне ствол і поставить ударно-спусковий механізм на бойовий звід. Для пострілу необхідно натиснути на спусковий гачок, після чого займеться кап­суль і підпалить пороховий заряд. Порохові гази приведуть кулю в рух, але затвор не буде рухатися, оскільки він щільно закриває патронник. Коли куля пройде відвідний отвір у стволі, порохові гази попадуть до газової камери і приведуть в рух поршень зі штоком, останній відведе затвор назад і викине стріляну гільзу, вернеться назад і проведе перезарядку. Якщо спусковий гачок був не натиснутий, то цикл закінчиться і автомат стане на бойовий звід. При натиснутому спусковому гачку цикли будуть повторюватись, тобто буде від­буватися автоматична стрільба, поки його натиснуто.

Боєприпаси - це ооєзаряди, без яких неможливі постріли. Боєзаряд складається із вибухової речовини, снаряда і пижа, гільзи для з'єднання за­ряду в одне ціле. Старовинні зразки вогнепальної зброї, деякі мисливські і сучасні саморобні є дульно-зарядними. Тобто зарядження здійснюється через дульну частину ствола - спочатку засипають порох, потім закладають пиж,

159

на який поміщають снаряд (кулю чи шріт) і прикривають його знову пижем. Для пострілу необхідно через спеціальний отвір у казенній частині ствола запалити порох і лише тоді відбудеться постріл. Подібну запальну зброю ви­готовляють, як правило, неповнолітні. У практиці її називають самопалами.

Усі складові частини сучасного заряду об'єднані в одному пристрої, який називають патроном. Патрон - це боєзаряд, що об'єднує всі елементи, необ­хідні для пострілу. Такий патрон називають унітарним. За формою і конструк­цією патрони мають різні розміри, наприклад, неоднакові розміщення ініцію-ючої речовини для запалення порохового заряду. З цього приводу розрізня­ють патрони центрального і бокового займання.

Сучасні гільзи виготовляють зі сталі, обробляють міддю і покривають анти­корозійним лаком. Форма гільз - пляшкоподібна, конічна або циліндрична. Гільзи старих зразків (для гвинтівок), мисливських і дрібнокаліберних спортив­них патронів на денці мають «шляпку», а нових зразків - кільцеву проточку (канавку). У центрі денця є капсульне гніздо, в яке поміщають капсуль з удар­но-вибуховою (ініціюючою) речовиною.

Снаряд (куля) закріплюється в дульці гільзи шляхом обжиму (гвинтівоч-ний, пістолетно-кулеметний патрон калібру 7,62 мм зразка 1943 Ь.; дрібнока­ліберний спортивний патрон калібру 5,6 мм; бойовий патрон калібру 5,45 мм); шляхом кернування (револьверний та пістолетно-кулеметний патрон калібру 7,62 мм зразка 1930 р.) і щільної посадки (патрон калібру 9,0 мм).

Патрони для мисливської зброї мають циліндроподібні металеві або ж картонні гільзи багаторазового використання. Після першого пострілу гільзу можна налаштувати вручну, використовуючи спеціальні пристрої, наприклад, «Діана». Кулі військових зразків за формою передньої частини бувають гост­рокінцеві, плоскі і напівсферичні. Хвостова частина у деяких куль має конічну форму (важка, бронебійна). За конструкцією кулі розрізняють як оболончасті і оезоболончасті. Оболончасті мають стальну оболонку, всередині якої розмі­щується свинець або осердя для зростання убивчої сили. Безрболончасті кулі - це моноліт із металу (свинець, чавун). Безоболончасті кулі використо-вуються в спортивних і мисливських патронах.

Спеціальні безоболончасті кулі використовуються для споряджання пат­ронів мисливської зброї. Інколи спеціальні кулі використовують злочинці для стрільби із обрізів мисливської зброї.