- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
Глава 5
КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття діяльності та її види
Діяльність - категорія соціальна. У тлумачних словниках її інтерпретують, як «спосіб буття людини у світі, здатність її вносити зміни в дійсність».1 Отже, поняття «діяльність» обумовлене обов'язковою присутністю суб'єкта і його здатністю існувати в суспільстві, оскільки існування відображає «спосіб буття», тобто певну діяльність людини щодо самозабезпечення життєдіяльності.
Діяльність має соціально-перетворюючу направленість, вона пов'язана зі здатністю людини до вироблення цілеспрямованих змін в матеріальному се-* і редовищі. Зміни як результат людської діяльності охоплюють широке поняття, • яке зачіпає перетворення в різних сферах суспільної (духовної) і матеріальної діяльності. Приміром, це зміни у певній державній структурі, комерційній організації, виробничій технології тощо. Такі зміни дають можливість побачити' сліди в широкому розумінні, оскільки вони виникають в результаті людської діяльності. Різні юридичні науки вивчають сліди-зміни як наслідки злочинної' діяльності. Саме криміналістика вивчає головним чином наслідки людської. | діяльності у вигляді матеріальних та ідеальних відображень. На цій підставі механізм діяльності, її види і структура відіграють не останню роль при пК? знанні подій злочину, встановленні його учасників та інших обставин. *|
Структура соціальної діяльності містить: а) суб'єкт з його потребами^, б) мету, у відповідності з якою суб'єкт перетворює предмет; в) об'єкт, на як спрямована діяльність; г) засоби реалізації мети; д) результат діяльності.
ДіяльністьІ - це здійснення суб'єктом певної срїзичної або інтелектуаль роботи. В теорії економіки зазначається, що цілеспрямована діяльність людйЦ ни, скерована на створення за допомогою знарядь виробництва матеріальну і духовних цінностей.
У структурі діяльності необхідно розрізняти дві грані: теоретичну і практичу ну. Суть теоретичної полягає у визначенні суб'єктом мети діяльності, коли І * створює ідеальний образ бажаного результату, згідно з яким перетвс
1 Див • Українська Радянська Енциклопедія- К., 1980 - Т. З - С. 323.
44
об'єкт діяльності. Але не завжди ідея суб'єкта може бути здійснена. Тому практична грань діяльності, тобто реальна праця щодо перетворення об'єкта у відповідності до бажаного результату, є ведучою. Таким чином, сутність теорії і практики втілюється в практичну діяльність.
Працедіяльність - це різновидність соціальної діяльності, вид і характер якої визначаються практичними потребами людини. Отже, всяка діяльність має цілеспрямований характер, який відповідає намірам суб'єкта діяльності або особи, яка її організує. У кримінальному праві визначені організатор і виконавець злочину.
Залежно від потреб суспільства існують такі види соціальної діяльності: духовна, матеріальна, виробнича, трудова і нетрудова та різні її підвиди. Так, серед духовної розрізняють просвітительську, літературну, суспільну.
§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
Теорія пізнання складає теоретичний фундамент методології окремих наук. Сучасне вчення про методологіюЧІауки криміналістики зазвичай називають загальною теорією, зміст якої вміщує систему принципів, теоретичних концепцій, методів і зв'язків, термінів і понять, учення про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінки, використання доказів, теорію механізму вчинення злочину та інших часткових учень.
Методологія криміналістики є відбитком сучасного стану і досягнень суспільних і природничих наук, що веде до появи в її структурі нових методів і засобів пізнання, нових підходів як в криміналістиці, так і в юридичних науках в цілому. Так виникли системний, системно-структурний, інформаційний, ситуаційний, алгоритмічний та інші підходи в методиці дослідження. Серед них особливе місце належить діяльнісному підходу.
У криміналістиці діяльнісний підхід означає дослідження об'єктів, подій та дій в аспекті специфіки діяльності суб'єкта. Криміналістика не досліджує правової сторони злочину, а вивчає технічні засоби і методи виявлення і використання джерел інформації для доказування наслідків злочину, тобто слідів злочину. Криміналіста, фахівця насамперед цікавлять сліди, знайдені на місці злочину, який механізм їхнього утворення, яким чином і як давно вони залишені, як діяв суб'єкт при досягненні поставленої мети, а також обставини вчинення злочину.
Все більшого методологічного значення набувають теоретичне дослідження проблем кримінальної і криміналістичної діяльності (В. П. Бахін, В. С. Кузь-мичов, 3.1. Кірсанов), теорія механізму вчинення злочину (Р. С. Бєлкін, В. К. Ли-сиченко, М. С. Карпов), теорія криміналістичної діагностики і прогностики (П. Д. Біленчук, Ю. Г. Корухов, В. А. Журавель), криміналістична теорія спілкування (В. Е. Коновалова, В. Г. Лукашевич), теорія логіко-математичного забезпечення процесу розслідування (Н. І. Клименко, В. К. Лисиченко, А. 0. Фр-кіна, В. А. Образцов), теорія правової і криміналістичної інформатики (П. Д. Біленчук, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, В. Г. Хахановський), теорія інформаційного забезпечення процесу розслідування (В. В. Бірюков, І. О. Ієрусалі-мов, М. Я. Швець) тощо. Все це стверджує, що діяльнісний підхід у методоло-
45
гії криміналістики є перспективним напрямком, який забезпечує сучасний рівень стану науки криміналістики.
Діяльнісний підхід інтегрує засоби дослідження для пізнання характеру взаємодій суб'єкта з матеріальним середовищем, в залежності від нього виникають сліди злочину. Виявлення, фіксування, дослідження матеріальних та ідеальних слідів доцільно вивчати у світлі діяльності суб'єкта злочину.
У методиці розслідування злочинів діяльнісний підхід пов'язаний з історичним, який має на меті поетапне вивчення діяльності і розвитку суб'єкта. Включаючи при цьому виникнення злочинного наміру; розвиток і формування мети; складання плану і моделі бажаного результату; дослідження фізичної реалізації мети, інакше кажучи, власне самої злочинної діяльності.
Діяльнісний підхід пов'язаний з інформаційним, оскільки засоби криміналістичної техніки і тактики під час їхньої реалізації виконують функції збирання, дослідження і використання доказів у кримінальному судочинстві. Внаслідок цього однією зі сторін процесу розслідування є інформаційно-пізнавальна функція, в основі якої лежить діяльність суб'єктів кримінального процесу.
Зрештою, у криміналістиці діяльнісний підхід зумовлений суттю і поняттям злочину у кримінальному праві. Злочин - це передбачене кримінальним законом небезпечне діяння, що посягає на суспільний устрій та його економічну основу, приватну власність, конституційні права і свободи громадян, а також інші діяння, що посягають на суспільний правопорядок і громадську безпеку. Згідно закону злочином визнається передбачене Кримінальним кодексом України (2001 р.) суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суть злочину як суспільне небезпечного діяння (або бездіяння) полягає у фізичній дії суб'єкта, внаслідок якої в оточуючому середовищі виникають зміни, а також кінцевий продукт - корисний або некорисний і соціальне) небезпечний для суспільства. З цього, злочин - це завжди діяльність суб'єктів між собою і матеріальним середовищем, завжди взаємодія матеріальних та ідеальних слідів.