
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
Глава 35
ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ1
§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
У ХУ-ХуІІ ст. українці були основним джерелом надходження рабів на татарські невільничі ринки. Рабів відвозили в Крим, звідки потім продавали в країни Середземномор'я. Щороку татари укладали контракти на постачання певної кількості рабів.
На невільничому ринку українців дуже цінували як працьовитих, нехитрих, простих та незіпсованих. Найбільш дорогим товаром вважалися українські жінки, оскільки вони відрізнялися вродою та звикли багато працювати, їх доля була дещо кращою в порівнянні з долею українських чоловіків, яких використовували на роботах у каменоломнях.
Це сторінки історії. А що ж відбувається в наш час?
На сьогоднішній день Україна займає майже останнє місце серед країн світу по рівню соціальної забезпеченості населення і, на жаль, одне з перших місць по рівню корумпрваності та злочинності. Саме тому такий прибутковий вид злочинної діяльності, як торгівля людьми, набув у нашій країні широкого розмаху.
Зберігаючи традиції замовчувати про свої негаразди, а також про свою неспроможність в їх подоланні, наш уряд «робив вигляд» ніби проблема торгівлі людьми України його не стосується. Можливо ця позиція зберігалася б і надалі, якби в міжнародній системі Україну не ідентифікували як основну постачальницю «живого товару» на відкриті і таємні ринки Європи та Азії. Дуже повільно та неохоче чиновники почали надавати інформацію в пресі та по телебаченню про те, що дійсно Україна не здатна захистити права своїх громадян, внаслідок чого українці потрапляють на невільничі ринки. Ще повільніше вирішувалося питання про вдосконалення чинного законодавства з цього приводу. Врешті-решт у 1998 р. було внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в результаті чого було встановлено відповідальність за торгівлю людьми та незаконну посередницьку діяльність щодо усиновлення дітей, з метою їх залучення у злочинну діяльність, використання в секс-індустрії, вилучення органів і тканин для трансплантації чи насильницького донорства тощо.2
Але як показує практика, ці закони не є дійовими, оскільки не були достатньо опрацьовані, а тому містять у собі суперечності.3
1 Розділ написаний спільно з Прилипко Ю. Л
2 Дані дослідження, які проведені Прилипко Ю. Л.
3 Важливою віхою удосконалення чинного законодавства є прийняття Верховною Радою України нового Кримінального кодексу України (2001 р.), в якому введена ст. 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».
509
До цього часу порятунком жертв торгівлі людьми займаються неурядові правозахисні організації. Окрім активної діяльності в напрямку повернення потерпілих додому, вони здійснюють цілу низку превентивних заходів, а саме: друкують та розповсюджують листівки, буклети, статті, проводять семінарські заняття з цих питань.
Але проблеми таких масштабів повинні вирішуватися на більш високому рівні. І все ж таки як саме здійснюється торгівля людьми в Україні.
Визначення «торгівля людьми» ссрормульовано в статті 149 Кримінального кодексу України, де сказано:
По-перше, під торгівлею людьми слід розуміти «Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці».
По-друге, згідно ч. 2 ст. 149 КК України поняття торгівля людьми законодавець визначає як ті самі дії, які вказані в ч. 1 ст. 149 КК України, що «вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності».
І насамкінець, по-третє, відповідно до чинного законодавства торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» це дії, які передбачені частинами першою або другою ст. 149 КК України, які «вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки».
Для того, щоб з'ясувати причини виникнення торгівлі людьми, необхідно розділити її жертви на три категорії:
1. Чоловіки.
2. Жінки.
3. Діти.
Перша категорія - чоловіки. Вони стають жертвами переважно із-за того, що шукають кращих умов праці, роботи, яка б добре оплачувалась.
Друга категорія -жінки. На першому місці серед причин поширення торгівлі жінками стоїть практична неможливість отримати роботу в Україні. За статистичними даними 80% безробітних в Україні складають жінки. Опинившись у скрутному матеріальному становищі, вони змушені шукати роботу за межами України через об'яви про працевлаштування за кордоном, які друкуються майже в усіх українських газетах. Але як було виявлено при проведенні аналізу (осінь - зима 1997-1998 рр.) у газетах «РІО», «АВІЗО», «Робота для вас», «Пропонуємо роботу» в кожному номері в середньому від 5 до 20 «загадкових» об'яв із запрошенням для молодих жінок. А взагалі, приблизно 80% об'яв
510
із пропозиціями роботи - для чоловіків (як у межах країни, так і за кордоном, переважно в Чехії), і тільки 20% - для жінок, причому переважна більшість пропозицій - офіціантками, хатніми робітницями, швачками, секретарками.
Україна має державні угоди щодо працевлаштування з 10 країнами світу, але на практичному рівні всі вони торкаються чоловіків. Враховуючи те, що фірми, які займаються працевлаштуванням українських громадян за кордоном, зобов'язані отримати ліцензію Мінпраці та соціальної політики України, що дуже важко зробити за умови існуючої бюрократії, то працевлаштуванням займаються окремі посередники та фіктивні фірми по своїм каналам, за спрощеною схемою, в коротші строки. Має місце той факт, що перевірити існування фірми - роботодавця або легальність її бізнесу зі сторони України майже неможливо, оскільки в нашій країні відсутні закони, які б дозволяли це зробити.
Інший спосіб працевлаштування за посередництвом своїх знайомих, які працюють за кордоном і мають можливість допомогти у влаштуванні на роботу в цій країні. На жаль, такими знайомими виявляються звідники та сутенери, або жінки, які вперше потрапили до секс-бізнесу за кордоном обманним шляхом, але добре пристосувалися до нового життя.
Та ситуація склалася таким чином, що українські жінки не мають можливості реалізувати себе та прогодувати свою сім'ю. Якщо розглядати економічний бік справи, то видно, що зарплата жінок у державному секторі економіки складає 70% платні чоловіків. У приватному секторі цей розрив ще більший, тоді як робочий день жінок довший, за рахунок домашньої праці. Але жінки втрачають роботу першими.
Що стосується дітей, то вони, на жаль, зовсім беззахисні і довірливі, а тому є легкою здобиччю для торговців та посередників торгівлі людьми. Крім того, чинне законодавство дуже недосконале, а тому питання про захист прав та інтересів наших дітей залишається досі відкритим.
Існують і загальні причини торгівлі людьми:
1. Недостатнє інформування населення засобами масової інформації про те, що насправді відбувається з людьми, які 'ідуть працювати за кордон. Особливо це стосується малих міст та районних центрів, внаслідок чого їх населення найчастіше стає жертвою неправдоподібних і фальшивих оголошень стосовно працевлаштування за кордоном.
2. Інтернаціоналізація тіньової економіки.
3. Прозорість кордонів.
4. Недостатньо врегульована законодавча база для того, щоб вирішувати такі питання.
5. Недостатня контрольованість діяльності туристичних фірм та допуск їх до оформлення виїзних документів.
6. Недосконалість зразка анкети для отримання закордонного паспорта, в якій не вказується країна та мета виїзду.
7. «Сексоманія», на яку хворіють всі столиці та великі міста Східної, Центральної та Західної Європи. Мова йде про Афіни, Берлін, Будапешт, Відень, Гамбург, Москву, Прагу, Ригу, Київ, Цюріх. Враховуючи те, що Украї-
511
на славиться гарними жінками, не дивно, що вона стала постачальником найдорожчого та якісного «товару» для зайняття проституцією. Так, за повідомленням громадян України, що мають контакти з Посольством України в Афінах, у столиці Греції та Салоніках приблизно 3 тис. молодих українок залучено до легальної та нелегальної проституції, більшість яких була втягнута в цей бізнес під злочинним впливом грецьких та українських торговців людьми.
Торговці людьми використовують різні шляхи та засоби для втягнення в свій бізнес українських громадян:
1. Трудові угоди складають таким чином, що умови найму і характер професії, також обов'язки роботодавця сформульовані дуже розпливчасте, в результаті чого громадяни України отримують роботу, яка їх не влаштовує, обмежує їх права, але при цьому ніяких порушень умов угоди немає.
2. Організовують, так звані, шлюбні агентства, діяльність яких не підлягає перевірці та ліцензуванню.
За допомогою «свах», укладають угоди з українськими дівчатами про шлюб із заможними іноземцями, проте насправді продають їх у рабство. Мають місце випадки, коли наречений пропонує своїй майбутній дружині здійснити обряд вінчання за кордоном (найчастіше в Константинополі - колишньому центрі християнства), сам займається оформленням всіх необхідних документів, а коли щаслива наречена виїжджає з «коханим» за межі України, потрапляє в пастку: не маючи документів та грошей, наречена перетворюється на «товар», який продається заздалегідь знайденому покупцеві. Через деякий час «наречений» повертається на Батьківщину з кругленькою сумою і шукає собі нову жертву.
3. Надсилають запрошення дівчатам на «кастинг-перегляд», з наданням короткострокових віз. Коли віза закінчується, за умови відсутності грошей, дівчата позбавляються можливості повернутися додому.
4. «Діячі мистецтва», що пов'язані з торговцями людьми, пропонують зарубіжні гастролі театрально-концертним групам, ансамблям та хоровим колективам, допомагають в оформленні виїзних документів, а потім, за допомогою фізичного та психічного впливу, змушують їх займатися незаконною діяльністю та виставляють на продаж.
5. Студентам пропонують короткотермінову роботу за кордоном, переважно в Німеччині та Ірландії, з оплатою праці, проживанням у сім'ї, з наданням можливості поглибленого вивчення мови. Як правило, студенти потрапляють у такі умови праці, за яких виконати встановлені норми, найчастіше у сільському господарстві, неможливо. В результаті вони не отримують обіцяні гроші і потрапляють у боргову кабалу, оскільки не відпрацьовують витрачені кошти на їх проживання та харчування. Виїхати з країни можна лише за умови виплати боргу або з «порожніми кишенями».
6. Торговці дітьми застосовують такий спосіб, як запрошення хворих дітей до санаторіїв та лікувальних закладів для їх оздоровлення. Також запрошують школярів до дитячих будинків відпочинку та таборів до Франції, Кіпру, Болгарії та Туреччини. Багато з тих дітей, які прийняли ці пропозиції, до
512
України не повернулися, їх використовують в якості донорів для трансплантації органів; залучають до злочинної діяльності; використовують у секс-індуст-рії і порнобізнесі.
7. Українських чоловіків вербують на сезонні роботи до Чехії, Сербії та Хорватії, Польщі та ін. країни. Виїхавши за межі України, в них відбирають особисті документи, після чого продають, як рабів, замовникам. Останні використовують рабів для збирання урожаю, виснажливої праці на промислових підприємствах, у будівництві та готують їх в якості бойовиків у збройних конфліктах. Тих, кого використовують для роботи на промислових підприємствах та в сільському господарстві по закінченню одного - двох років через повне виснаження та непридатність для подальшої праці, знищують фізично, для попередження викриття каналів постачання «живого товару».
Торгівля «живим товаром» розвивається стрімкими темпами по всьому світі, оскільки корумповані чиновники сприяють її процвітанню. Особливо небезпечним є те, що отримані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, таких, як торгівля наркотиками, зброєю тощо.
Ще одним негативним наслідком торгівлі людьми, з метою сексуальної експлуатації, є розповсюдження СНІДу, що стає великою загрозою для людства в цілому. Ситуація ускладнюється тим, що заняття проституцією в переважній більшості країн є забороненим, а тому виявлення точної кількості хворих на СНІД та надання їм необхідної медичної допомоги стає неможливим.
За прогнозуванням Міністерства статистики торгівля людьми в Україні, за даних умов, буде збільшуватись. Крім того, йде постійний процес удосконалення тактики дій, механізму взаємодії організаторів, переправників, пособни-ків на міжнародному рівні.
Тому, для вирішення цієї проблеми працівниками органів внутрішніх справ і прокуратури, які безпосередньо розслідують ці злочини, слід дотримуватися такої взаємної тактики дій:
1) створення та поповнення єдиного банку даних та відповідних інформаційних програм, за допомогою яких процес розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, значно прискориться;
2) забезпечення оперативного обміну інформацією з цього питання з Інтерполом і Європолом, представниками правоохоронних органів у посольствах;
3) упровадження практики здійснення дво- та багатостороннього обміну досвідом роботи з правоохоронними органами інших країн;
4) розроблення, планування та проведення спільних заходів по виявленню і перекриттю каналів провозу жінок і дітей; надання правової допомоги з цього питання;
5) вивчення на національному і міжнародному рівнях питань взаємозв'язку торгівлі людьми, їх прибуткової та іншої корисливої експлуатації з іншими формами організованої злочинності;
6) вироблення адекватних заходів правового протистояння торгівлі людьми.
IV 1-282 513