
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
§ 3. Криміналістична характеристика організованих
злочинних утворень і основних напрямків
їхньої діяльності
Для міжнародної злочинності характерні певні властивості, функції, що відрізняють її від інших форм міжнародної злочинності. Ці функції можуть полягати в спеціалізації діяльності злочинних співтовариств за такими напрямками:
1) розвідка і підготовка вчинення конкретних злочинних акцій, підшукування потенційних потерпілих, з'ясування їхнього матеріального становища;
2) планування кримінальної діяльності організації;
3) реалізація планів вчинення конкретних злочинів;
4) збереження, приховання, реалізація майна, набутого в результаті злочинної діяльності, «відмивання» і легалізація злочинних доходів;
5) забезпечення співтовариства чи організації транспортом і засобами зв'язку, зброєю і боєприпасами;
6) фінансування, збір і розподіл коштів на надання допомоги родинам учасників, арештованих і потерпілих у результаті злочинної діяльності, зіткнень з конкуруючими групами;
7) підтримка загальної каси;
8) забезпечення справжніми чи підробленими документами, атрибутикою правоохоронних і контролюючих органів;
9) організація власної служби безпеки (розвідки, контррозвідки);
10) організація і підтримка каналів для переходу на нелегальне становище учасників співтовариства чи організації, забезпечення для них умов продовження злочинної діяльності;
11) представництво інтересів злочинного об'єднання у владних структурах, розв'язання суперечок з іншими кримінальними організаціями;
12) захист від конкуруючих угруповань і боротьба за перерозподіл сфер впливу;
13) забезпечення систематичного впливу на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, державної влади і управління.1
1 Руководстводля следователей-М., 1997-С. 576-577.
492
Умовно в діяльності організованої злочинної групи можна виділити такі рольові функції:
1) Наявність постійного «професійного ядра» у злочинному угрупованні;
2) Основна маса її учасників не зв'язана рамками формалізованих організаційних структур;
3) Між учасниками злочинного угруповання підтримуються зв'язки на зразок начальник - підлеглий;
4) Для деяких з них участь у злочинному угрупованні (особливо характерні корумповані зв'язки) може здійснюватися на основі взаємовигідних умов.
Деякі злочинні угруповання відрізняються не тільки великою чисельністю, але і широким спектром злочинної діяльності, великою географією вчинення злочинів.
Відповідно до криміналістичної характеристики злочинів, учинених міжнародними злочинними утвореннями, взаємодія між правоохоронними органами різних держав світу повинна бути спрямована на встановлення всіх елементів криміналістичної характеристики вчиненого злочину:
- приблизної чисельності злочинного співтовариства чи злочинної організації;
- структури злочинного угруповання;
- лідерів злочинного утворення;
- ролі кожного члена в злочинній ієрархії;
- даних, що характеризують особистість лідерів і їхнього поводження;
- способу життя і можливих зв'язків всіх членів групи;
- базової спрямованості злочинної діяльності утворення;
- сфери кримінальної діяльності і розподілу регіонів та напрямків впливу;
- схильності окремих членів до побічної злочинної діяльності і можливості вчинення ними конкретних злочинів;
- корумпованість зв'язків злочинного формування1.
Розглянемо закордонні аналоги - злочинних співтовариств, що існують протягом десятків і сотні років. Серед транснаціональних злочинних організацій експерти 00Н насамперед виділяють сицилійську й італійську мафії, які мають одну із самих складних таємних структур. Міграція сицилійців у Сполучені Штати Америки сприяла утворенню відповідної сфери впливу на американському ринку збуту героїну. Те ж саме відбувається в Німеччині, де недавно було встановлено, що «групи сицилійських емігрантів, що підтримують тісний зв'язок зі своїми родинами, займаються інвестиційною діяльністю і готують групи виконавців злочинних операцій у Сицилії.
Для Казахстану і багатьох російських регіонів у даний час характерне проникнення китайських злочинних угруповань. Хоча деякі китайські «тріади» здійснюють свої операції на материковій частині Китаю, вони базуються переважно на території Гонконгу, що є місцем базування організацій «Сунь Е Он», «14К» і «Група Во». У той час як організація «Юнайтед бамбу» базується в
1 Руководство для следователей.- М., 1997,- С. 580.
493
китайській провінції Тайвань. Відповідно до деяких оцінок, у Гонконзі налічується 160 000 членів «тріад», що відносяться до 50 різних організацій. Юристи - практики й вчені-аналітики дотепер не можуть чітко визначити ступінь організованості «тріад».
Членство в «тріаді» означає висловлення визначеного ступеня довіри, і її члени формують єдиний робочий колектив, покликаний допомагати іншим членам, нехай навіть незнайомим. Тому, хоча «тріади» і мають визначену формальну структуру, що включає «голову дракона» і штат таких «фахівців», як інфорсери і керуючі, значна частина їхньої злочинної діяльності, як правило, здійснюється тими членами, що залучаються для кожного окремого випадку в рамках гнучкої мережної системи, що може мінятися в залежності від тієї чи іншої проведеної злочинної операції.
«Тріади» займаються багатьма видами злочинної діяльності, включаючи вимагання, незаконний обіг наркотиків, проституцію й азартні ігри. Вони мають у своєму розпорядженні також широку закордонну мережу, що дозволяє їм без особливих зусиль займатися транснаціональною організованою злочинною діяльністю. З практики відомо, що співтовариства «тріад» підтримують дуже тісні зв'язки як з «тонгами», чи таємними співтовариствами, так і з молодіжними бандформуваннями, що існують у багатьох китайських громадах у Північній Америці. Тому не дивно, що «тріади» є великими постачальниками героїну з Південно-Східної Азії в Сполучені Штати Америки.1
Японська «Якудза», чи, як її ще називають, «Боріокудан», часто прибігає до насильницьких злочинів, і її діяльність у місці базування є значно більш помітною, чим діяльність більшості інших злочинних організацій. У «Якудзу» входять кілька великих організацій, серед яких лідирує «Ямагучи-гуми», що нараховує понад 26 000 членів у складі 944 менших банд. Для «Якудзи» характерна широкомасштабна міжусобна боротьба між її різними угрупованнями, однак це не заважає їй впроваджуватися в сферу законного бізнесу і займатися корупцією в рамках політичної системи.
Хоча японська «Якудза» і не переслідує цілей у сфері транснаціональної діяльності, проте вона здійснює досить широку злочинну діяльність за межами національних кордонів, у тому числі займається контрабандою на Гаванських островах і в Каліфорнії, а також контрабандним вивозом зброї зі Сполучених Штатів у Японію2. Специфічні особливості відрізняють діяльність цього типу злочинних структур і з погляду методів злочинної діяльності. Для «Якудзи», характерні аналітичні, а не силові методи роботи. Вимагання зв'язане не з погрозою грубого насильства, а з використанням ретельно зібраного компрометуючого матеріалу. Треба зазначити, що такі методи стають усе більш характерними і для великих злочинних співтовариств у країнах СНД (Росії, Узбекистані, Казахстані тощо).
Унікальними в багатьох відносинах є колумбійські картелі. На відміну від більшості інших транснаціональних злочинних організацій, що здійснюють, як
1 Основи борьбьі с организованной преступностью. М.: 1996- С. 34.
2 Там само- С. 35.
494
правило, найрізноманітнішу діяльність, картелі займаються винятково наркобіз-несом. На практиці картелі (що особливо характерно для колумбійського картелю, який сьогодні займає пануючі позиції в ссрері кокаїнового наркобізнесу) створили більш високоорганізоване корпоративне і злочинне середовище, чим будь-яке інше угруповання. Організований ними бізнес ґрунтується на таких ефективних принципах керування, як спеціалізація і поділ праці. В даний час спостерігається посилене проникнення цих злочинних співтовариств у Росію і Казахстан через діючі в цих країнах транснаціональні злочинні угруповання.
Те ж можна сказати і про нігерійські злочинні організації, що зайнялися широкомасштабним оборотом наркотиків, і, відповідно до наявної інформації, по обсягу ввозу героїну в Сполучені Штати Америки вони поступаються лише китайцям. Цьому сприяв той фактор, що вони могли керувати своїми операціями з відносно безпечного місця базування, для якого була характерна відсутність відповідного законодавства і слабкість науково-технічного забезпечення правоохоронних органів, а також визначена політична нестабільність, факти корупції і дефіцит ресурсів, необхідних для боротьби з організованою злочинністю. Практика показала, що вони дуже добре пристосовуються до нових умов, що виявляється в розробці альтернативних маршрутів для обороту наркотиків, способах приховання наркотиків, виборі кур'єрів і відповідного товару для збуту; і з простих перевізників, що працювали на інші транснаціональні злочинні організації, вони перетворилися у великих ділків, що діють самостійно. Хоча і відсутні свідчення про існування нігерійського картелю, все ж була виявлена деяка аморфна мережа великих ділків наркобізнесу, і немає ніяких сумнівів у тому, що навіть діяльність кур'єрів ретельно планується, причому кур'єрів навчають тому, як не бути виявленими. Представники нігерійських злочинних організацій у середині 90-х років з'явилися в Росії і Казахстані де намагалися налагодити мережу збуту наркотиків.
Злочинна діяльність нігерійців не обмежується незаконним оборотом наркотиків. Нігерійські організації займаються також широкомасштабним шахрайством і вимаганням, у тому числі підробкою кредитних карток і махінаціями, зв'язаними з діяльністю комерційних банків і програмами допомоги по лінії уряду. Вони досягли успіхів у виготовленні фіктивних посвідчень особи, що дозволяють їм здійснювати такі операції, як використання підроблених чеків для одержання неінкасованих сум, одержання субсидій, шахрайство з метою одержання соціальних пільг, одержання обманним шляхом страхових виплат і коштів за допомогою електронного переказу. Були спроби використання в ряді країн світу традиційних способів здійснення шахрайства, зокрема шляхом розсилання т. зв. «нігерійських листів», що містять пропозиції про здійснення вигідних угод з метою подальшого заволодіння коштами.
Набуває реальні форми міжнародний корпус найманих убивць, що характеризується високою мобільністю, технічною досконалістю виконання «замовлення», знищенням доказів на стадії підготовки, включенням у динаміку злочину «не суб'єктів», наприклад, підлітків 12-13 років, що не несуть відповідальності за вчинені дії. Кілери, виконуючи замовлені убивства в Росії, відразу ховаються, користуючись прозорими кордонами, у сусідніх країнах.
495
Транснаціональні злочинні товариства планують і здійснюють не передбачені законом кримінальні операції, такі як, продаж права на криміналізацію визначеної контрольованої території та ін. Наприклад, мав місце випадок обміну правами на криміналізацію території в Європі на злочинну діяльність у Латинській Америці.
Активізуються процеси аналітичної кримінальної діяльності, в яку входить системний аналіз законодавства в плані пошуку неврегульованості і протиріч, що дозволяють спрямовано витлумачувати і кримінальне використовувати дефекти закону. Кримінальні аналітики уважно стежать за динамікою економічної активності й оперативно використовують вигідні економічні ніші на території різних країн світу, офшорні зони, слабкі місця в податкових відносинах. Офшор-ні компанії використовуються в першу чергу для легалізації злочинних доходів організованих злочинних співтовариств, а також для ухиляння від сплати податків.
Удосконалюється міжнародна корупція чиновників, що здійснюють кримінальні дії по різні боки кордону, але на адресу однієї організації чи по відношенню до загальної, для різних організацій комерційної справи. Особливо небезпечні корумповані працівники митниці. Так, у Росії була порушена кримінальна справа проти працівників Брянської митниці, що незаконно оформляли документи про помилковий транзит імпорту в Україну. У результаті тільки за даними однієї кримінальної справи економіці був нанесений збиток у розмірі декількох мільярдів доларів США. Організують такі злочини, як правило, злочинні співтовариства, що використовують для цього мережу підставних фірм-одноденок.
Якщо міжнародна злочинність захопила величезні простори суміжних держав, то транскордонна злочинність концентрується на обмежених площах усередині митних територій. Відповщно до Договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Республікою Казахстан від 25 травня 1992 р., був установлений сприятливий режим для взаємовигідних зв'язків між двома країнами.1 Між Республікою Казахстан і Російською Федерацією укладена низка угод, що істотно полегшують зв'язки між прикордонними областями двох країн. Однак це не могло не вплинути на зловживання таким положенням з боку представників міжнародних злочинних угруповань. Особливо це проявилося в зростанні транскордонної злочинності.
Транскордонна злочинність має певні ознаки:
1. Реалізується в зонах митного і прикордонного контролю, тобто має спеціальний простір, обмежений шлагбаумом, колючим дротом і системою охорони.
2. Обмежує сферу зовнішнього контролю, створюючи латентну форму існування, що сприяє виникненню злочинної ніші для посадових злочинів, гру-
1 Меморандум об основньїх принципах решения вопросов, связанньїх с граждансгвом й правовим статусом граждан Российской Федерации, постоянно проживающих на территории Республики Казахстан, й граждан Республики Казахстан, постоянно проживающих на территории Российской Федерации.
496
пової контрабанди, вимагання (рекету), вимагання хабарів, розкрадань з боку страхових служб і екологічних підрозділів.
3. Здійснюється спеціальними суб'єктами: працівниками митниці, погран-служб, служб екологічного контролю, а також страховими і туристичними агентствами, що мають свої представництва в зонах прикордонно-митного контролю.
4. Має «супутні» утворення, включені в органічний прикордонний простір. Транскордонні канали збуту універсальні. По тих самих каналах можуть
надходити наркотики, фальшиві гроші, зброя, контрабанда, «живий товар», радіоактивні речовини, підроблені документи. Цьому сприяють дії іноземних громадян на території суміжних країн.
Управлінням по м. Мінську (Білорусь) Комітетом з організованої злочинності в ході реалізації оперативної інформації зі справи оперативного обліку викрита міжнародна організована злочинна група, що займалася з січня 1998 р. незаконним виготовленням і збутом підроблених документів на автотранспортні засоби, використовуючи комп'ютерну техніку. До складу групи входили: С. 1971 р. народження, жителька Мінська; Н. 1972 р. народження, Ю. 1973 р. народження - жителі Вільнюса; А. 1969 р. народження й М. 1961 р. народження - жителі Грузії. При провадженні обшуку вилучені комп'ютер, підроблені бланки техпаспортів, рахунки-довідки, доручення, транзитні номери Російської Федерації і Республіки Литва, печатки різних організацій. Порушено кримінальну справу по ст. 192 ч.1 КК Білорусі.
На початку березня 1998 р. на автовокзалі м. Чимкента співробітниками МВС Республіки Казахстан у ході проведення спільних заходів затриманий громадянин Узбекистану Ж., у якого виявлено і вилучено 1000 штук патронів калібру 7,62 мм.
Органам внутрішніх справ суміжних територій Росії і Казахстану постійно доводиться вирішувати спільні проблеми, зв'язані з боротьбою з проявами розбоїв і вимагання на транспортних магістралях.
Транскордонні злочинні групи характеризуються:
- синтетичним складом членів груп: спеціальні посадові суб'єкти, члени організованих міжнародних організацій, члени вузькоспеціалізованих транскордонних злочинних груп;
- геополітичні особливості групи, чисельність, масштаби діяльності, ступінь проникнення у владні структури, організаційна гнучкість, злочинна міць і оперативність реагування, системи захисту;
- оперативне просочування по обидва боки кордону, що можливе завдяки глибоким знанням дефектів охорони прикордонних структур, людей, які повинні забезпечувати життєдіяльність зон контролю (працівників технічних служб);
- відпрацьованість нелегального переміщення: вантажів, грошей, людей, що в комплексі знімає проблему кордону як такого.
Розширенню і посиленню діяльності міжнародних організованих злочинних груп об'єктивно сприяє міграція населення в різні регіони країн СНД. Так, наприклад, з потоком цілком законослухняних мігрантів у Росію проникають і
497
представники злочинного світу, що у силу низки причин (пресингу національних злочинних груп, влучення в сферу уваги правоохоронних органів і т. п.) змушені залишати країну колишнього перебування. Зрозуміло, на відміну від більшості мігрантів злочинці проробляють це більш безболісно, заздалегідь переказуючи капітали, підготувавши нове місце проживання. Причому, одночасно вони намагаються не переривати злочинні зв'язки з національними злочинними групами. Таким чином, злочинність у країнах СНД починає набувати не тільки міжрегіонального, а й міжнародного характеру.1
Переміщення осіб із кримінальним минулим із країни в країну зміцнює зв'язки міжнародних злочинних співтовариств, оскільки між злочинцями, що емігрували, і їхніми родичами, знайомими, співучасниками вчинення злочинів зв'язки зовсім не уриваються.
Транскордонна злочинність ще не стала проблемою поліфункціонального дослідження, але напрямки злочинної практики організованих злочинних груп, що сконцентрувалися навколо кордону, стали ключовими для розвитку транснаціональної злочинності.
Міжнародна економічна злочинність формується на «спинах» і в складі вже створених міжнародних економічних корпорацій, що забезпечують переливання транснаціонального капіталу по всьому світі, перетворюючи процеси «відмивання брудних грошей» у безпрограшну лотерею, де всі призи одержують самі засновники.
Формується корпорація міжнародних економічних шахраїв, що оперують значними сумами, документами неіснуючих міжнародних економічних організацій, укладають договори, одержують кредити, аванси, здійснюють оперативні грошові комбінації в банківській і податковій сферах.
Активізується розвиток міжнародного промислово-економічного шпигунства, наслідком якого є продаж комерційних таємниць, спрямований на руйнування окремих підприємств чи навіть галузей незлочинної економіки, для того щоб звільнити нішу для кримінальної економічної діяльності.