- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
Встановлення групової належності - це часткова криміналістична теорія, практична реалізація якої в судово-слідчій практиці дозволяє встановлювати схожість об'єктів і на цій основі відносити їх до класу, виду, роду чи групи. Встановлення родової (групової) приналежності було запропоновані Н. В. Терзієвим як самостійний процес дослідження поряд з ідентифікацією. Суть цього процесу він зводив до того, що досліджуваний об'єкт потрібно відносити до певного класу, за його встановленим родом чи видом. Звідси вста^ новлення групової приналежності іноді називають класифікаційним дослідженням; матеріальний предмет, який має сталу зовнішню срорму, наприклад ніж відносять до класу холодної зброї, коли визначають його вид (ніж туристський, побутовий або фінський).
Аналогічний процес встановлення групової належності невідомих речовин, які не мають сталої зовнішньої форми,- сипких, рідких і газоподібних, коли властивості невідомої речовини порівнюються з властивостями речовини відомого виду, роду, класу або групи. На основі схожості порівнюваних властивостей речовин, що не мають сталої зовнішньої срррми, робиться висновок про віднесення їх до конкретної класифікаційної групи. Наприклад, знайдений у злочинця невідомий порошок є гексахлораном і відноситься до класу отруйних речовин.
Таким чином, в основі процедури встановлення групової належності лежить той чи інший метод порівняння ознак і властивостей об'єкта з матеріальними відображеннями їх на іншому об'єкті-носії відображень, при цьому процес дослідження закінчується встановленням не тотожності, а групової, належності. Внаслідок цього за аналогією з відомими поняттями «ідентифі-1 кація» та «класифікація», суттю яких є порівняння, процес встановлення групової належності доцільно називати групофікацією.
Об'єкти групофікацїі
Групофікація - це часткова криміналістична теорія, практична реалізація якої зводиться до встановлення загального (схожого) в двох порівнюваних об'єктах. Останні можуть бути: а) індивідуально визначені предмети, які мають сталу зовнішню срорму, яка дозволяє ототожнювати ціле; б) предмети-, речовини (сипкі, рідкі, газоподібні), наділені лише властивостями - внутрішніми якостями, достатніми для віднесення речовин до однієї групи, виду, роду, класу. У процесі групрфікації як перші, так і другі виступають носіями ознак та; властивостей цілого і називаються відображаючими об'єктами.
Відображуваний об'єкт у процесі групофікації - це те, що було розділено^ розчленовано (зруйновано) на частини внаслідок скоєння злочину і в даний» час не існує, а лише уявляється як суб'єктивний образ цілого, яке існувало^ раніше.
Криміналістична ідентифікація та групосрікація мають єдину мету дження встановлення тотожності або групової належності. Якщо частини членованого цілого зберегли конформність границь (країв) на розчленовг
38
об'єктах, то дослідження, як правило, закінчується висновком про тотожність розчленованого цілого. Наприклад, шматок скла від фари, який було знайдено на місці події, і шматки скла, що залишились у фарі автомашини гр-на Р., до розчленування складали одне ціле. Якщо ж порівнювані розчленовані об'єкти не зберегли конформності границь (лінії розчленування), то встановлюють схожість властивостей, достатніх лише для класифікаційного висновку - шматок скла від фари, знайдений на місці події, і шматки скла, що знаходились у фарі автомашини гр-на Р., за фізико-хімічними властивостями однорідні.
При групофікації речовин порівнянню підлягають конкретні маси та об'єми
речовин, які не мають зовнішніх стійких ознак форми. Встановлені схожі властивості дозволяють сформувати сукупність, достатню лише для висновку про належність речовин до одного класу, роду, виду або будь-якої малої групи. Але це завжди будуть дві порції речовини, які раніше (імовірно) складали одне ціле. Перехід від імовірного висновку до вірогідного слідчий здійснює в процесі доказу в кримінальній справі. В результаті, відображаючі об'єкти в процесі групофікації завжди є частинами відображуваного, яке існувало в минулому, до моменту розділення його у зв'язку із подією.
Ось чому відображуваний об'єкт у криміналістиці інколи називають загальним джерелом походження.
Групофікація як стадія ідентифікації
Подальший розвиток теорії встановлення групової належності дозволив інтерпретувати її, з одного боку, як першу стадію ідентифікації для пізнання загального в конкретному, а з іншого - як самостійний метод дослідження для віднесення об'єкта до класу, роду, виду чи більш вузької групи.
Ідентифікація - це стадійний процес дослідження, що включає виділення загального із окремого. Так, починаючи порівнювальне дослідження відбитків пальців рук, насамперед, їх групують за типами візерунків на дуги, петлі та завитки. Потім кожну групу ділять на більш вузькі за обсягом підфупи за якою-небудь заданою сукупністю ознак, а з отриманою підфупрю роблять те ж саме, і так доти, доки не звузять її до двох об'єктів, ідентифікуюче поле кожного з яких містить неповторну сукупність ознак. Таким чином, процес пізнання конкретного здійснюється через вичленення із загального. Звідси, групофіка-ція завжди є першою стадією ідентифікації об'єктів, щодо яких принципово можливе встановлення тотожності.
Встановлення тотожності методом криміналістичної ідентифікації не завжди можливе внаслідок неповноти відображення. У таких випадках процес ідентифікації закінчується стадією фупофікації. Наприклад, на місці убивства знайдені нечіткі сліди взуття. Експертиза встановила, що сліди залишені новим чоловічим взуттям, певного розміру, наприклад 27, з малюнком на підошві «в ялинку». Тим самим визначені вид і фупа взуття, серед яких слід шукати необхідні. Якщо підозрюваний носить взуття 27 розміру, причому на підошвах є малюнок «у ялинку», то це не означає, що слід на місці злочину залишив саме він. Таке взуття є в місцевому магазині і його могли придбати інші мешканці цієї місцевості. Однак встановлення фупи взуття, обмеженої двома
39
конкретними ознаками, дозволяє більш цілеспрямовано будувати розшукові та слідчі версії. Зрозуміло, що якби сліди мали більше ознак (наприклад, характер зношення рельєфного малюнка, які-небудь пошкодження, що утворились на підошві внаслідок експлуатації взуття тощо), то в даному разі можна було б ототожнювати взуття за слідами. Процес криміналістичної ідентифікації закінчився встановленням тільки групової належності. Тому поняття «групова належність» у даному випадку означає логічну форму висновку ідентифікаційного процесу. Прикладом останнього є дослідження холодної зброї та інших невідомих предметів, коли потрібно встановити: чи є досліджуваний предмет холодною чи вогнепальною зброєю? Тут визнання ножа фінським є встановлення його групової належності, тобто першою стадією ідентифікації.
Групофікація як самостійний метод дослідження застосовується для дослідження сипких, рідких та газоподібних об'єктів, щодо яких встановлення тотожності за допомогою криміналістичної ідентифікації неможливо, оскільки ці об'єкти не мають сталої зовнішньої форми.
Розглянемо це на прикладі. Зі складу фермерського господарства «Уто-ропець» викрали кілька мішків пшениці. У підозрюваного виявлено два мішки пшениці. Експерт, порівнюючи зразки пшениці зі складу фермерського господарства зі зразками, вилученими у підозрюваного, встановив, що обидва зразки належать до одного сорту і виду, одного року врожаю, мають однакову схожість, засміченість тощо. На основі збіжних властивостей він дійшов висновку, що порівнювальні зразки однакові і відносяться до сорту пшениці «Миронівсь-ка 808», тобто встановив клас (злакові), рід (пшениця) та вид («Миронівська 808»). Дослідження зразків зерна можна було б продовжити і встановити ще кілька подібних властивостей, розроблених методикою судово-біологічної експертизи, тобто досягти трохи більшої схожості, але не тотожності. Оскільки пшениця, вилучена у підозрюваного, і зерно зі складу фермерського господарства «Уторопець» після розділу на частини утворили два нових конкретних об'єкти, кожний з яких тотожний тільки сам собі.
Аналогічним є процес дослідження рідких і газоподібних речовин. Скажімо встановлення групової належності крові за двома плямами, визначення сорту вина дегустатором тощо. Тут встановлюється не конкретна порція речовини, а тільки чи належить вона до певного виду, роду, класу, раніше відомому і визначеному сукупністю властивостей та ознак.
Тому встановлення групової належності сипких, рідких та газоподібних об'єктів - це процес фупофікації, який є самостійним частковим методом науки криміналістики.
Встановлення групової належності об'єктів, які мають сталу зовнішню форму, є процесом криміналістичної ідентифікації, яка закінчується її першою стадією. Така двоєдина інтерпретація групофікації уявляється найбільш обґрунтованою і такою, що відповідає логіці пізнання взагалі.
Поняття встановлення джерела походження
Поняття «джерело походження» і методика його встановлення були запропоновані В. С. Митричевим. Джерело походження він інтерпретував дуже широко, маючи на увазі будь-яке матеріальне тіло, яке внаслідок певних прім
40
чин може відтворювати інші об'єкти, які відображають ознаки і властивості джерела. Звідси в науковій літературі розрізняють три види джерела походження: 1) конкретний предмет; 2) сукупність конкретних предметів; 3) визначена маса речовини. Причиною утворення предметів, які походять від одного джерела, є взаємодія у процесі життєдіяльності або у разі злочину.
Джерело як конкретний предмет, який має сталу зовнішню форму, відображає свої ознаки шляхом копіювання та ділення цілого на частини. В тра-сологічному плані це слідоутворюючий об'єкт.
Джерело як сукупність конкретних предметів є обмеженою масою однорідних або однотипних предметів, наприклад ящик цвяхів, коробка скріпок, пачка грошових асигнацій тощо. Якщо під час злочину такі сукупності предметів виявляються розосередженими, то, порівнюючи їх між собою і встановивши однакові ознаки, роблять висновок, що всі вони походять з одного джерела, допустимо, з конкретного ящика цвяхів, що був у підозрюваного. При цьому'ознаками загального джерела є випадкові утворення - ознаки, що виникли внаслідок експлуатації і сумісного зберігання однакових предметів, або їх виробництва на одному і тому ж верстаті, устаткуванні, а також однакові властивості матеріалу, який використовувався для їх виготовлення.
Джерело як визначена маса речовини - це сипкі, рідкі та газоподібні речовини, які при діленні на частини утворюють конкретні порції зерна, піску, борошна, рідини, які відображають властивості цілого, іншими словами джерела походження. Джерелом походження плям крові, залишених на одязі жертви або предметах обстановки, є людина; порція масла з картера конкретної автомашини є джерелом походження крапель масла на стоянці автомашини; ґрунт з місця події є джерелом походження часток фунту на взутті та одязі підозрюваного.
Проведений аналіз поняття джерела загального походження свідчить: джерело - це ототожнюваний об'єкт, що існував раніше, а розрізнені предмети (частки) - не інакше як ототожнюючі об'єкти, яких може бути скільки завгодно. Якщо джерелом вважати конкретний верстат, устаткування, на якому виробляються однорідні предмети (ґудзики, скріпки, формоване взуття тощо), то верстат - це об'єкт, який підлягає ідентифікації, а продукція, яка виробляється на ньому, є ідентифікуючим об'єктом. Тому встановлення загального джерела походження відносно предметів із сталою зовнішньою формою - це ідентифікація, а щодо сипких, рідких і газоподібних речовин -групофікація.