- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
Ідентифікація як часткова теорія встановлення тотожності в кримінальному судочинстві була розроблена С. М. Потаповим. Значний внесок у розвиток теорії криміналістичної ідентифікації внесли М. В. Терзієв, Б. І. Шевченко, А. І. Вінберг, В. Я. Колдін, Р. С. Бєлкін, М. О. Селіванов, М. Я. Сегай, М. В. Сал-тевський та інші вчені-криміналісти.
Поняття «об'єкти» в теорії ідентифікації мають, принаймні, два значення. у першому значенні - це матеріальні об'єкти - фізичні тіла, тверді, сипкі, рідкі, різноманітні як неорганічного, так і органічного походження, щодо яких треба встановити тотожність або групову належність. Такі об'єкти називаються ототожнюваними або ідентифікованими. Ідентифікується тільки один об'єкт, оскільки встановлюється тотожність конкретного об'єкта. Якщо об'єктів кілька, тоді й актів ідентифікації буде декілька.
У другому значенні об'єкти - це будь-які матеріальні тіла органічного та неорганічного походження, які є засобами для встановлення тотожності. Такі об'єкти називаються ототожнюючими або ідентифікуючими. Ось чому процес встановлення тотожності у своїй структурі вміщує ідентифікований (ототожнюваний) та ідентифікуючий (ототожнюючий) об'єкти. Ідентифікуючих об'єктів у процесі ідентифікації може бути кілька.
Основоположник теорії ідентифікації С. М. Потапов вважав, що ідентифікувати можна будь-які матеріальні об'єкти, явища природи, стан, час, клас, рід та вид об'єктів. Однак методом криміналістичної ідентифікації можна ототожнювати лише індивідуально визначені предмети, які мають стійку зовнішню форму, тобто об'єктами ідентифікації є люди, предмети, трупи, а також тварини. Сипкі, рідкі та газоподібні тіла - об'єкт встановлення родової (групової) належності. Однак це не означає, що відносно подій, явищ, часу не можна встановлювати тотожність. Ототожнювати їх можна, але тільки всіма методами та засобами доказування при розслідуванні в судовому розгляді кримінальної справи. Одним методом криміналістичної ідентифікації встановити тотожність вказаних об'єктів неможливо.
Суб'єкти криміналістичної ідентифікації:
а) при ідентифікації за матеріальними відображеннями - експерт, спеціаліст, які за дорученням, постановою слідчого проводять судову експертизу або дослідження;
б) при ідентифікації за ідеальними відображеннями (слідами пам'яті) -свідок та потерпілий, підозрюваний та обвинувачений.
Ідентифікація проводиться слідчим у ході пред'явлення для пізнання.
Непроцесуальна ідентифікація проводиться у формі пізнавання; її суб'єктом може бути слідчий, працівник органу дізнання, а також будь-який громадянин, так чи інакше зв'язаний з подіями злочину.
( Ідентифікація - це процес дослідження, в якому беруть участь обидва об'єкти: той, що ідентифікується (ототожнюється або встановлюється), тотожність якого необхідно встановити, та той, що ідентифікує (встановлює), який є носієм відображених ознак об'єкта, що ідентифікується. Наприклад, ототож-
2* 35
нюваним об'єктом є злочинець, а ототожнюваними - сліди, залишені ним у матеріальному середовищі (сліди рук, ніг, зубів, голосу, запаху, листи). При відсутності ідентифікуючого об'єкта ототожнювання неможливе. У процесі ідентифікації ознаки об'єкта, що ідентифікується, порівнюють з їх відображеннями на ідентифікуючі об'єкти і, якщо вони збігаються, формують сукупність ознак і на її основі констатують тотожність, тобто об'єкт, що ідентифікується, є той самий, тотожний самому собі. Отже, об'єкт, що ідентифікується, тільки один, а ідентифікуючих може бути кілька. Зокрема, людину можна ідентифікувати за слідами рук, ніг, зубів, голосу, за почерком - всі вони відображені на матеріальних предметах і служать ідентифікуючими об'єктами.
При ідентифікації за уявним образом (ідеальним відображенням) таким, що ідентифікується, є реальний об'єкт, який пред'являють для пізнання; ідентифікуючим-уявний образ (слід пам'яті), який зберігається у того, хто пізнає (обвинуваченого, потерпілого, свідка, підозрюваного). Таким чином, об'єкт, що визначається,- такий, що ідентифікується, а той, хто пізнає,- ідентифікуючий. У процесі ідентифікації виділяється одиничний об'єкт із безлічі подібних. Це здійснюється на основі ідентифікаційних ознак. Ідентифікаційна ознака - властивість об'єкта, яка відповідає певним вимогам (М. 0. Селіванрв). У літературі поняпя «ознака» нерідко трактують як властивість, а властивість - як ознаку. У кримінальній ідентифікації більш обґрунтовано ознаку слід розуміти як зовнішню будову предмета, її просторові кордони, геометричну форму, розмір, рельєф поверхні, об'єм, розміщення та співвідношення сторін, частин і точок, борозенок, валиків, заглиблень, опуклостей.
Ознака характеризує зовнішні якості об'єкта. Властивість характеризує внутрішні якості об'єкта - його фізичну природу, стан, структуру (кристалічну, аморфну), твердість, питому вагу, електропровідність та ін. Однакову властивість мають всі частини об'єкту і від його поділу кожна частина зберігає такі саме властивості. Наприклад, у результаті поділу шматок металу втрачає зовнішні ознаки, але кожна його частина зберігає свої внутрішні властивості. Звідси ознака не може ділитися, а властивість - може.
Ознака вважається ідентифікаційною, якщо вона: а) відображена в ідентифікуючому об'єкті; б) становить собою відхилення від типового утворення, володіє особливістю, яка рідко зустрічається; в) відносно стійка; г) взаємно незалежна; д) рідко зустрічається; е) є доступною для сучасних методів пізнання.
Ідентифікаційні ознаки поділяють на окремі, інколи їх називають індивідуальними та груповими. Фактично всі ознаки повною мірою типові (групові), оскільки мсь жуть повторюватися. Поняття «типові ознаки» більше стосується властивостей, т лежать в основі класифікаційних досліджень (встановлення групової належності).
В ідентифікаційних процесах загальні та окремі ознаки та властивості включають у сукупність, оцінюють її неповторність і тільки тоді роблять висновок щодо тотожності об'єктів.
Суть процесу ідентифікації за матеріальним відображенням - у порівнянні ? ознак і властивостей об'єкта, що ідентифікується, з ознаками та властивостями, І відображеними на ідентифікуючому (одному або кількох) об'єкті. Ідентифікую-! чими об'єктами, як правило, бувають предмети - носії слідів злочину, виявле-|
36
ні на місці події, а також одержані в ході слідчих дій. Такі об'єкти становлять зразки для дослідження, наприклад, почерку, ходи тощо.
Ідентифікація за матеріальним відображенням проводиться шляхом призначення судової експертизи.
Суть ідентифікації за ідеальними відображеннями - слідами пам'яті (уявними образами) - у порівнянні мисленого образу з реальним об'єктом, що пред'являється особі. Ідентифікація проводиться слідчим шляхом: пред'явлення для пізнання людей, трупів, предметів, тобто будь-яких об'єктів матеріального світу. Пред'явлення більшості сипких і рідких об'єктів практично можливо, однак результати такого пізнання складають встановлення не тотожності, а лише групової належності. Методика експертного дослідження при ідентифікації включає такі етапи (стадії): а) огляд представлених об'єктів - такого, що ідентифікується, та ідентифікуючих; б) окреме дослідження кожного об'єкта; в) порівняльне дослідження; г) формування та оцінка комплексу ознак, що збігаються, і підготовка висновку. При порівнянні використовують такі прийоми: порівняння, накладення та поєднання.
Висновки експерта можуть бути сформульовані у трьох видах:
1) підтвердження тотожності шуканого об'єкта, що ідентифікується;
2) встановлення групової належності у вигляді схожості, однорідності або належності об'єкта до певної групи, роду, виду, класу;
3) перний висновок у вигляді статистичної (кількісної) характеристики ознак, що збігаються, в об'єктів, які порівнюються.
Сучасні об'єкти судової експертизи вельми різноманітні й складні в структурному плані. Для їх дослідження використовуються такі засоби і методи, які для виявлення ознак і властивостей, частоти їхньої повторюваності та ідентифікаційної значущост] потребують застосування математичного апарату, засобів обчислювальної техніки, кількісно-математичних і кібернетичних методів. Зокрема, кількісні методи застосовуються в почеркознавчих та автотех-нічних експертизах, судрво-бухгалтерських та економічних, хімічних і біологічних при розслідуванні різних видів злочинів.
Криміналістична ідентифікація як метод відрізняється від ідентифікації в інших науках за специфічними ознаками, а саме тим, що:
а) об'єктами криміналістичної ідентифікації є всі тіла живої та неживої природи, що мають стійку зовнішню срорму;
б) криміналістична ідентифікація здійснюється за матеріальним та ідеальним відображенням ознак зовнішньо! будови об'єктів;
в) метод криміналістичної ідентифікації застосовується в процесі доказування у кримінальних справах під час спеціальних слідчих дій (пізнання та судової експертизи).
_ Таким чином, об'єктами криміналістичної ідентифікації є: люди, тварини, їхні трупи, усі фізичні тверді тіла, що мають стійку будову. Об'єктами ідентифікації як загального методу пізнання є всі об'єкти матеріального світу, які вважаються об'єктами криміналістичної ідентифікації, а також сипкі, рідкі, газоподібні речовини та їх стани. У деяких випадках можуть бути відрізки і моменти часу та стану людей в окремих ситуаціях.
37