Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біленчук - Криміналістика, 2001.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4.08 Mб
Скачать

Глава 31

ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки

У зв'язку зі зміною форм власності всі злочини, які здійснюються проти будь-якого виду власності, належать до економічних. Вони посягають на пра­во власності на майно.

Чинне кримінальне законодавство передбачає багато видів злочинів, які традиційно класифікують за способом вчинення злочину: привласнення, роз­трата, зловживання посадовим становищем, крадіжка, грабіж, розбій, шах­райство, вимагання, злочини проти власності, злочини в сфері господарської діяльності, злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин

410

(комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж, та інші - це способи заволодін-ня майном, в кримінальному праві їх називають формами розкрадання.

Економічні злочини можна класифікувати за суб'єктами злочину, точніше, їх відношенням до викраденого майна, розкрадання, які здійснюються особа­ми, що правомірно володіють або відають майном, тобто злочинці «свої», та розкрадання, які здійснюються сторонніми особами,- злочинці «чужі», які не мають відношення до викраденого майна. Відповідно до цього і методики розслідування економічних злочинів ділять на два види:

1) методика розслідування економічних злочинів, які заподіяні посадови­ми особами;

2) методика розслідування економічних злочинів, які вчинені сторонніми особами. У зв'язку з цим і криміналістична характеристика для кожного виду злочинів має окремі особливості.

§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки

Структура криміналістичних характеристик типова - вона складається з чотирьох елементів. Предмет безпосереднього посягання - майно, гроші, цінності, предмети одягу, засоби праці, транспорт, тварини, які знаходяться у володінні, віданні або власності держави, кооперативних, громадських органі­зацій або приватних осіб.

Способи заволодіння майном різноманітні.

Для злочинів, які вчиняються сторонніми особами (крадіжка, грабіж, роз­бій, шахрайство, вимагання), характерні способи:

а) злам та руйнування сховищ, замикаючих пристроїв, підкоп;

б) заволодіння майном, що зберігається відкрито;

в) заволодіння майном через відкриті та незахищені отвори (двері, кватир­ки, проломи тощо);

г) заволодіння майном шляхом насилля, погроз, обману, входити в довіру. Для посадових матеріально відповідальних осіб характерні скриті способи

здійснення злочинів: розтрата, привласнення, зловживання службовим ста­ном, які вчиняються шляхом:

а) різноманітних інсценувань (крадіжка зі зломом, грабіж, розбій);

б) підробки документів (інтелектуальний та матеріальний шлях підробки);

в) шляхом створення неврахованих залишків - «лівої продукції». Кожний загальний спосіб має свою структуру; наприклад, розкрадання

створенням неврахованих залишків передбачає:

1) накопичення сировини;

2) переробку сировини;

3) реалізацію готової продукції;

4) приховання слідів злочину.

«Слідова картина» економічних злочинів залежить від способу вчинення та особи злочинця. Для посадових осіб ознаки злочину завуальовані в доку-

411

ментах, а для сторонніх осіб трасологічні сліди - відображення засобів вчи­нення злочину. Ці сліди, як правило, очевидні, явні й ознаки злочину. В документах ознаки злочину не завжди очевидні і потребують спеціальних досліджень. У розкраданнях, вчинених «своїми» особами, майже завжди ві­дома особа злочинця - це матеріально відповідальна особа або особи, які мають доступ до матеріальних цінностей у зв'язку з роботою.

Особа «стороннього» злочинця, який вчиняє економічні злочини, найчас­тіше характеризується в криміналістичному плані такими ознаками: рециди­віст, квартирний злодій, злодій в «законі», одинак, група, банда, судимість, характер викраденого майна, район дії тощо. «Слідова картина» на місці події інколи дозволяє робити висновки щодо «професійних» якостей злочинця, особистих рис - жорстокість, неввічливість, правовий нігілізм тощо. Вивчення особи потерпілого - матеріально відповідальних осіб сприяє викриттю роз­крадань довіреного майна.

В умовах переходу до ринкових відносин та введення приватної власності на засоби виробництва можливі не тільки крадіжки, розбій, пограбування, слід передбачати, що з'являться й інсценування крадіжок особистого майна.