§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів

Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочи­нів діляться на дві групи:

1) не пов'язані з провадженням слідчих дій;

2) пов'язані з підготовкою та провадженням слідчих дій. Форми, не пов'язані з провадженням слідчих дій:

а) з власної ініціативи громадянин може припиняти злочинні дії, повідом­ляти в правоохоронні органи про вчинені злочини;

б) створення громадських формувань - добровільних народних дружин (ДНД), громадських помічників слідчого, державної автоінспекції (ДАІ), опера­тивних загонів по кримінальному розшуку, відділах охорони економіки від зло­чинних посягань (державної служби боротьби з економічними злочинами -ДСБЕЗ).

Форми використання громадськості, пов'язані з підготовкою та провадженням слідчих дій, оперативних заходів:

а) використання громадськості під час відтворення або реконструкції об­становки для ефективного провадження окремих слідчих дій;

б) використання осіб та громадських формувань з метою виявлення дже­рел інформації стосовно дій, що розслідуються;

в) використання громадськості для охорони слідчих дій, які проводяться (наприклад, огляд);

г) використання громадськості для виконання окремих технічних прийомів, необхідних для проведення слідчої дм, пошукових дій для виявлення та вилу­чення речових джерел;

402

д) використання громадськості для виконання окремих організаційних за­ходів, профілактики.

Зрозуміло, що їх використання має відповідати вищенаведеним принципам.

§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого

Робота слідчого по розслідуванню злочинів тісно пов'язана з застосуван­ням розшукових заходів, а тому направлена на вирішення питань, які встано­вити тільки проведенням слідчих дій не вдається. Теорія розшуку розробля­ється вченими-криміналістами на основі кримінально-процесуального права і є складовою частиною науки криміналістики. Вміло та правильно застосовані розшукові заходи дозволять вдало намітити версії, побудувати конкретний план розслідування, встановити свідків, потерпілих, знайти речові докази, розшукати і затримати злочинців.

Починаючи з 60-х років XX су. у криміналістиці висловлювались пропози­ції щодо залучення громадськості та засобів масової інформації (ЗМІ) з метою допомоги слідчому у розшуку злочинців та їх слідів. За цей час ЗМІ пройшли значний шлях у своєму розвитку, оформились в окремий соціальний інститут. Тому проблема залучення ЗМІ до розшукової роботи слідчого набуває своєї актуальності та потребує дослідження з позицій різних галузей знань.

Використання ЗМІ у розшуковій діяльності слідчого ефективне у таких основних напрямках:

1. Розшук злочинця, особа якого встановлена.

2. Розшук злочинця, особа якого невідома.

3. Розшук потерпілих, свідків та очевидців вчинення злочину.

4. Встановлення особи вбитого (коли немає даних про особу потерпілого).

5. Пошук викраденого майна, відшукання речових доказів тощо. Використання ЗМІ в розшуковій діяльності слідчого дозволяє:

- економити затрати часу, сили і засоби порівняно з іншими розшуковими заходами;

- оперативно здійснювати ініціюючий вплив на населення;

- практично не обмежувати територію, населення якого може бути залу­чене до розшуку злочинця, розслідування злочину за допомогою ЗМІ. Особ­ливого значення набуває це з розвитком Інтернеттехнологій, включення в цю систему ЗМІ інших країн світу;

- створювати за допомогою ЗМІ обстановку найбільшого сприяння роз­слідуванню злочинів. Тут особливого значення набуває чинник інформування населення про злочинця, що створює для нього умови неможливого перебу­вання на нелегальному становищі, подальшого вчинення злочинів, а також позбавляє можливості уникнути покарання;

- позитивно впливати на рівень правосвідомості і соціально-правову ак­тивність населення.

Найбільш ефективно в розшуковій роботі слідчого можна використовувати

403

телебачення, радіо, друковані засоби масової інформації (газети, журнали), мо­більний та пейджинговий зв'язок, Інтернет, засоби наглядної агітації. Ці ЗМІ слід розділити за територією розповсюдження на загальнодержавні та місцеві (район­ні, міські, обласні). Більшої ваги набувають місцеві ЗМІ, так як розшук найбільш ефективний у певній місцевості, серед певної категорії населення. Саме до них мають частіше звертатися працівники слідчих підрозділів. Використання загаль­нодержавних ЗМІ доцільне під час розслідування складних і найбільш небезпеч­них злочинів, коли об'єкт розшуку може перебувати в будь-якому регіоні України.

Ефективність використання ЗМІ в розшукові роботі слідчого залежить від визначення самого об'єкта розшуку, чіткого планування дій слідчого. Значний ефект досягається при взаємодії одночасно з декількома різними ЗМІ. Сього­дні виникла потреба у розробці алгоритму дій при вчиненні окремих видів злочинів і залучення до процесу розслідування різних ЗМІ, також відпрацю­ванні механізму взаємодії між правоохоронними органами та ЗМІ.

Відносно часу залучення ЗМІ до вирішення розшукових завдань існує де­кілька точок зору. Одні фахівці вважають, що обнародувати інформацію роз-шукового характеру можна тоді, коли вичерпані всі інші можливості, аргумен­туючи це тим, що передчасне звернення до широкого кола громадськості мо­же насторожити злочинця. Інші зазначають, що вчинюючи злочин, особа уже передбачає, що її будуть розшукувати і чекає цього. Тому використання ЗМІ на перших етапах розслідування може полегшити вирішення розшукових завдань, збереже час.

У зв'язку з цим першочергового значення набуває потреба комплексного розвитку теорії і практики використання засобів масової інформації під час розкриття та розслідування злочинів.

Розділ XI

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

Глава ЗО

ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, УЧИНЕНИХ ПРОТИ ЛЮДИНИ