Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біленчук - Криміналістика, 2001.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4.08 Mб
Скачать

§ 4. Використання сучасних засобів

обчислювальної техніки та інформаційних технологій

при розслідуванні злочинів «по свіжих слідах»

У залежності від вчиненого злочину, слідчо-оперативна група повинна бу­ти забезпечена такими технічними засобами:

1. Слідчий портфель або експертний чемодан.

2. Диктофон.

3. Мегафюн.

4. Металошукач або міношукач.

Крім того, практика розслідування злочинів переконливо свідчить, що ефективність діяльності правоохоронних органів суттєво залежить від вмілого використання досягнень науково-технічного прогресу. Пріоритетна роль тут належить інформаційним системам і, в першу чергу таким, що побудовані з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Вони забезпечують інформаційну підтримку органів розслідування та інших правоохоронних органів не тільки під час розкриття та розслідування злочинів, але й при проведенні профілактичних заходів, веденні статистичної

393

та аналітичної роботи, за необхідності отримання практичними працівниками різноманітної доказової і довідкової інформації.

Зрозуміло, що єдиним напрямком покращення інформаційної роботи є ви­користання можливостей сучасної комп'ютерної техніки та новітніх інформа­ційних технологій і, передусім, створення та використання автоматизованих систем, що забезпечать інформаційну підтримку на всіх напрямках діяльності органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів.

У спеціальній літературі подано значну кількість визначень поняття авто­матизованих інформаційних систем. З метою забезпечення потреб практики доцільно використовувати таке визначення.

Автоматизована інформаційна система (АІС) - це організаційно-тех­нічна (людино-машинна) система, яка становить сукупність інформаційної ба­зи, колективу фахівців, комплексу програмних та технічних засобів забезпе­чення її функціонування, призначених для збереження, пошуку і видачі інфор­мації у вигляді, зручному для користувачів.

Класифікація автоматизованих інформаційних систем

Відповідно до вибраного критерію можна запропонувати різноманітні кла­сифікації автоматизованих інформаційних систем. Так, по архітектурі обчис­лювального середовища, розрізняють розподілені та централізовані АІС. Причому, завдяки стрімкому розвитку засобів комунікаційного зв'язку та СУБД, спостерігається тенденція переходу від використання централізованих систем накопичення та обробки даних до розподілених моделей баз даних.

За функціональним призначенням АІС прийнято ділити їх на такі різновиди:

- автоматизовані системи обробки даних (АСОД);

- автоматизовані інформаційно-довідкові системи (А1ДС);

- автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС);

- автоматизовані інформаційно-управлінські системи (АІУС);

- автоматизовані інформаційно-логічні системи (АІЛС);

- автоматизовані інформаційно-розпізнавальні системи (АІРС).

АСОД в основному використовуються для арифметичної обробки і аналі­зу великих об'ємів інформації обліково-статистичного характеру, їх головним призначенням є змістовне перетворення обліково-статистичних даних за зав­даним алгоритмом з метою отримання нової інформації, яка в наявному ви­гляді до системи не вводиться.

АІДС призначені для автоматизованого збору, передавання, обробки, зберігання, пошуку і видачі різних відомостей, як у первинному, так і в пере­твореному вигляді. Вихідна інформація може бути подана на пристрій друку документів або на екран дисплея, її форма і зміст визначаються вимогами користувача.

АІПС призначені для автоматизованого збору, передавання, обробки, зберігання, пошуку і видачі різних видів інформації, яка потрібна для вирішен­ня комплексу управлінських та оперативно-службових завдань, що стоять перед ОВС. Ці системи стали, поряд з АСОД, найбільш поширеними в орга­нах внутрішніх справ відповідно до виконання ними важливого завдання -пошуку потрібних відомостей у великих масивах інформації і видачею (часто у

394

реальному масштабі часу) аналітичних документів для вироблення та прий­няття обґрунтованих управлінських рішень.

АІУС використовуються для збору інформації про стан об'єктів, процесів, явищ, середовища діяльності ОВС з метою вироблення та прийняття обґрун­тованих управлінських рішень.

АІЛС призначені для вирішення складних інформаційно-логічних завдань і становлять собою автоматизовані системи, які на основі масиву фактичних даних (часто неповних) виконують алгоритмічні рішення різного роду завдань щодо синтезу нових відомостей, яких в інформаційному масиві в наявному вигляді не існує.

АІРС призначені для автоматизованого розпізнавання визначених харак­теристик (ознак), відображень різних об'єктів, процесів, ситуацій і станів, як правило, по неповних даних.

Відповідно до особливостей діяльності органів внутрішніх справ по роз­слідуванню злочинів, автоматизовані інформаційні системи, що функціону­ють на теперішній час, ділять на такі класи:

- управлінського призначення;

- оперативно-розшукові;

- оперативно-службові;

- економічні.

Автоматизовані системи управлінського призначення створюються з метою підвищення продуктивності управлінської праці, якості рішень, що при­ймаються, і поліпшення управління силами та засобами ОВС.

Автоматизовані системи оперативно-розшукового призначення по­трібні для інформаційного забезпечення ОВС у роботі з попередження, роз­криття та розслідування злочинів.

Автоматизовані системи оперативно-службового призначення слу­жать для підвищення рівня інформаційного забезпечення співробітників орга­нів внутрішніх справ.

Автоматизовані системи економічного призначення створюються для підвищення ефективності багатопланової економічної діяльності.

Для ефективного рохлідування злочинів «по свіжих слідах» в Україні створена і діє Система єдиного обліку злочинів та осіб, що вчинили злочини.

Система єдиного обліку злочинів і осіб, які їх учинили, яка діє з 1961 року, ґрунтується на реєстрації злочинів з моменту порушення кримінальної справи і осіб, які вчинили злочини, з моменту затвердження прокурором обвинуваль­ного висновку і на подальшому корегуванні цих даних залежно від наслідків судового розгляду справи. Таким чином, єдиний облік злочинів полягає в пер­винному обліку, реєстрації та введенню у статистичну звітність виявлених злочинів та осіб, які їх учинили.

Первинний облік в органах прокуратури і внутрішніх справ здійснюєть­ся шляхом заповнення облікових документів:

- статистичної картки на виявлений злочин (форма № 1); -статистичної картки про розкриття злочину чи інші наслідки розслі­дування (форма № 1.1);

395

- статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (форма № 2);

- статистичної картки про рух кримінальної справи (форма № 3);

- статистичного талона на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення (форма № 4);

- статистичної довідки про судимість (форма № 6).

Крім того, в Україні створена єдина система інформаційного забезпечен­ня органів внутрішніх справ, яка має вирішальне значення при розслідуванні злочинів «по свіжих слідах».

Ще у 1993 р. Головне інформаційне бюро МВС України (зараз Управління оперативної інформації МВС України) розпочало дослідницькі роботи по ство­ренню Єдиної Системи Інформаційного Забезпечення органів внутрішніх справ України (ЄСІЗ).

Єдина система інформаційного забезпечення - це система обробки даних щодо взаємопов'язаних об'єктів обліку, в якій інформація переробля­ється за єдиною схемою, на основі єдиних для вирішення різних завдань по­хідних та нормативно-довідкових даних.

Це означає, що всі процедури обробки даних розглядаються як взаємо-обумовлені елементи єдиного процесу.

Відмінності ЄСІЗ від традиційних систем обробки криміналістичної інфор­мації полягають у зміні спрямованості потоків інформації та централізації процедур обробки взаємопов'язаних даних, що дозволить ліквідувати значну кількість існуючих автономних систем накопичення інформації, які у багатьох випадках дублюють одна одну. Це дозволить суттєво підвищити рівень пов­ноти та достовірності відомостей про об'єкти обліку, знизити трудомісткість процесів вводу та корегування даних і, в кінцевому результаті, значно поліп­шити рівень інформаційного забезпечення працівників органів внутрішніх справ (на загал усіх правоохоронних органів) при виконанні ними своїх про­фесійних завдань.

ЄСІЗ становить сукупність Інтегрованих банків даних (ІБД) об'єднаних у інформаційно-обчислювальну мережу на трьох рівнях діяльності органів внутрішніх справ.

Перший рівень - МВС України - це центральний банк даних, до якого приєднані локальні мережі галузевих банків даних Головних управлінь мініс­терства та система зв'язку з регіональними банками даних.

Другий рівень ЄСІЗ складається з банків даних загального користування та автоматизованих інформаційних обліків спеціального призначення, розта­шованих у службах та підрозділах МВС Республіки Крим, ГУВС, УВС, УВСТ, та системи зв'язку з інформаційними підрозділами міськрайлінорганів внут­рішніх справ і системою першого рівня.

Третій рівень представляє банк даних міськрайлінорганів та підрозділів ОВС для накопичення та обробки оперативно-розшукової, обліково-реєстра­ційної та спеціальної інформації по напрямках роботи міліції, а також систему комп'ютерного зв'язку з другим рівнем.

Інтегрований банк даних на кожному рівні - це система централізовано­го зберігання і колективного використання інформації.

396

До його складу входять бази даних та системи керування ними, система уніфікованих довідників кодування інформації, засоби побудови та обробки запитів на пошук інформації, прикладне програмне забезпечення та телеко­мунікаційні системи доступу користувачів.

У рамках інформаційно-обчислювальної мережі МВС України передба­чається функціонування автоматизованих Інформаційних систем такого призначення:

- оперативно-розшукового;

- довідково-інформаційного;

- виробничо-економічного;

- управлінського;

- експертно-аналітичного.

Інформаційну структуру банків даних (БД) необхідно визначати, виходячи з інформаційних потреб органів та закладів внутрішніх справ, тобто вона має орієнтуватись на забезпечення вирішення завдань, що стоять перед служба­ми та підрозділами по забезпеченню правопорядку й боротьбі зі злочинністю. У зв'язку з цим інформаційна структура БД е моделлю відкритого типу, яка дозволяє включення до свого складу нових інформаційних об'єктів та дина­мічну взаємодію з іншими інформаційними системами внутрівідомчого та дер­жавного призначення.

Виходячи з основних напрямків діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю, у БД має бути зосереджено такі види інформації:

- інформація оперативно-розшукового характеру;

- оперативно-довідкові відомості;

- інформація профілактичного призначення;

- спеціальна службова інформація.

ЄСІЗ має зосередити весь перелік об'єктів, що підлягають обліку в систе­мі ОВС, і насамперед відомості про:

- вчинені злочини (вид, спосіб, місце, час учинення і таке ін.), події, пору­шені кримінальні справи та прийняті рішення про відмову у порушенні кримі­нальної справи;

- дані про нерозкриті злочини (спосіб учинення, засоби та речові докази, що їх вилучено з місця події};

- осіб (словесний портрет та особливі прикмети), що зникли з місця події, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, розміщених у приймальниках-розподільниках, осіб, що знаходяться на криміналістичному, розшуковому та профілактичному обліках;

- етапи розслідування кримінальних справ;

- прийняті по кримінальних справах рішення;

- дані про осіб, відносно яких проводяться або проводились слідчо-роз-шукрві або профілактичні заходи, у тому числі про осіб, які знаходяться на обліку ОВС;

- дані про осіб, що їх було притягнуто до кримінальної відповідальності як звинувачених по кримінальних справах (які розслідуються органами внут­рішніх справ та прокуратурою);

397

- дані про засуджених, у тому числі й таких, що відбули покарання (до скасування чи зняття судимості);

- фотокартки осіб, що знаходяться на обліку ОВС;

- дані про осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, про вид та обставини їх учинення, а також прийняті міри впливу;

- відомості про нерозпізнані трупи громадян та осіб, що зникли безвісно;

- дані про невстановлених хворих і дітей, яких було розміщено у медич­них закладах;

- про викрадені, вилучені, знайдені, безгосподарні автомобілі, вогнепаль­ну зброю, номерні, а також ті, що мають індивідуальні особливості, цінні речі;

- вогнепальну зброю, що знаходиться у користуванні громадян та орга­нізацій;

- автомототранспортні засоби та їх володарів;

- спеціалізована інформація (накопичується та інтегрується у БД за галу­зевим принципом).

У міськрайлінорганах внутрішніх справ з документів первинного обліку працівниками оперативних служб, слідчими, дільничними інспекторами та співробітниками інших підрозділів формуються банки даних слідчо-кримі­налістичного та оперативно-службового призначення, об'єктами яких висту­пають:

- правопорушення та причетні до них особи;

- матеріали про злочини та їх розслідування;

- викрадені та вилучені номерні речі;

- автомототранспорт та його власників;

- спеціалізована довідкова інформація;

- та інші.

Обсяг інформації залежить від оперативної обстановки, географічної, со­ціальної та економічної специфіки конкретного району або міста і може скла­дати до 1 млн документів.

У МВС Республіки Крим, ГУВС, УВС, УВСТ накопичуються дані щодо об'єктів обліку, відомості, про які передаються з банків даних міськрайлінор-ганів і вони мають значення регіонального характеру. До них належать:

- особи, які являють оперативний інтерес для ОВС регіону;

- довідкова та спеціальна інформація;

- кримінальні справи та прийняті по них процесуальні рішення;

- автотранспорт, водії, транспортні пригоди;

- дані статистично-аналітичного характеру;

- інформація дактилотек, фото- та відеотек;

- та інші.

Обсяг інсрормації в ІБД складає 2-3 млн документів.

Центральний банк даних МВС України акумулює інформацію по катего­ріях обліків щодо слідчо-криміналістичної, оперативно-розшукової та реєстра­ційно-аналітичної роботи на державному рівні.

У центральному банку даних планується накопичення інсрормації орієн­товно на 35-40 млн об'єктів обліку.

398

До них належать:

- особи, які становлять оперативний інтерес для всіх ОВС держави;

- довідкова інформація;

- слідчо-криміналістична й оперативно-розшукова інформація;

- інформація про викрадений автомртотранспорт;

- статистично-аналітична інформація;

- інформація дактилотек, фото- та відеотек;

- інші види загальнодержавних інформаційних обліків ОВС.

Доступ користувачів до інформації на всіх рівнях здійснюється вико­ристанням:

- робочих станцій на базі персональних ЕОМ у локальній мережі або че­рез послідовні канали зв'язку з використанням модемів;

- вузлових робочих станцій, поєднаних з базовими ЕОМ;

- системи електронної пошти.

Таким чином, Єдина система інформаційного забезпечення ОВС - це наступний крок у створенні високоефективних автоматизованих інформацій­них систем в органах внутрішніх справ України. Вона є спадкоємцем щодо всіх попередніх автоматизованих систем ОВС і базується на використанні сучасних систем управління базами даних, оптимальних технологіях збору, обробки та обміну інформації, високоефективних засобах комп'ютерної техніки.

Інформаційна мережа ОВС - це сукупність інформаційних підсистем на ба­зі програмних, комп'ютерних та комунікаційних комплексів, які забезпечують швидкий обмін даними слідчо-криміналістичного, оперативно-розшукового, довідкового та адміністративно-управлінського характеру між підрозділами органів внутрішніх справ.

Основою інформаційної мережі ОВС є комп'ютерна мережа, яка забезпе­чує поєднання програмно-технічних комплексів інформаційних підсистем на всіх рівнях. Інформаційна мережа створюється в інтересах усіх галузевих служб ОВС і надає можливість взаємодії як у системі ОВС, так і з правоохо­ронними органами, державними установами, міністерствами та відомствами України, а також із правоохоронними органами інших держав.

Інформаційна мережа будується за територіальним принципом та має трирівневу структуру:

- центральна інформаційна мережа;

- регіональні інформаційні мережі;

- територіальні інформаційні мережі.

Регіональні інформаційні мережі забезпечують інформаційну взаємо­дію між галузевими службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ, територіальними та центральними інформаційними мережами ОВС та інших правоохоронних органів.

Територіальні інформаційні мережі є складовими регіональних мереж і підтримують інформаційну взаємодію між підрозділами міськрайлінорганів.

Наявність такої дієвої системи обліку та інформаційного забезпечення сприяє ефективному розслідуванню злочинів «по свіжих слідах».

399