
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
§ 3. Особливості застосування
науково-технічних засобів та методів
у процесі розслідування злочинів «по свіжих слідах»
В органах внутрішніх справ на кожну добу, крім основної, створюються резервні слідчо-оперативні групи. У разі неможливості цілодобового чергування таких груп збір включених до їх складу співробітників здійснюється за спеціальними схемами оповіщення.
Керівники всіх рівнів органів внутрішніх справ (УВС, МРВС, РВВС) та їх заступники:
- організаційно забезпечують негайне, кваліфіковане реагування на заяви та повідомлення про злочини, їх розкриття «по свіжих слідах»;
- підтримують сили й засоби органів внутрішніх справ у постійній готовності до дій для своєчасного припинення і швидкого розкриття злочинів;
- організують навчання особового складу органів внутрішніх справ формам і методам розкриття злочинів, забезпечують впровадження позитивного досвіду в цій роботі;
- забезпечують створення на кожну добу в УВС, УВСТ, міськрайлінор-ганах внутрішніх справ при чергових частинах слідчо-оперативних груп для виїздів на місця подій у складі слідчих, криміналістів, дільничних інспекторів міліції, кінологів зі службово-розшуковими собаками, міліціонерів-водіїв з автомашинами.
З урахуванням оперативної обстановки до складу слідчо-оперативних груп можуть включатися співробітники інших служб органів внутрішніх справ та спеціалісти, створюються спеціальні групи для затримання злочинців.
Керівники всіх рівнів органів внутрішніх справ, прокуратури, СБУ (міністерства оборони, міністерства з надзвичайних ситуацій, податкової міліції] по фактах учинення умисних вбивств двох і більше чоловік, малолітніх дітей та інших особливо тяжких злочинів, що становлять велику суспільну небезпеку і які можуть викликати негативний громадський резонанс, забезпечують виїзд на місце події слідчо-оперативних підрозділів.
У разі необхідності вводять у дію оперативні плани «Перехоплення», «Сирена», «Грім», забезпечують оповіщення, розстановку й дії особового складу у відповідності з цими планами. Організаційно забезпечують активну предметну долю служб органів внутрішніх справ у розкритті злочинів, взаємодію їх у цій роботі з іншими державними, передусім правоохоронними органами, прокуратурою, Службою безпеки, митницями, експертними установами і громадськістю, використання в інтересах встановлення і затримання злочинців засобів масової інформації.
Спільно з керівниками слідчих підрозділів заслуховують звіти членів слідчо-оперативних груп про результати огляду місць подій, проведення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, вивчають зібрані ними матеріали. З урахуванням здобутих первісних даних спільно з членами слідчо-оперативних груп висувають версії по справах, створюють і організують
383
роботу оперативних груп по версіях та окремих напрямах подальших дій щодо встановлення й викриття злочинців, проводять щоденний розгляд результатів їх роботи.
Розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах» повинно здійснюватися у певній послідовності: огляд місця події; допит потерпілого; організація розшуку і затримання підозрюваних осіб, у разі їх затримання - особистий обшук, вилучення у них речей і предметів, пред'явлення для впізнання; призначення освідування, судових експертиз для встановлення причини смерті; справжності грошових купюр, відношення предмета до вогнепальної зброї чи вилученої речовини до наркотичних засобів тощо.
Організація виїзду і проведення огляду місця події слідчо-оперативною групою (СОГ) - це початковий етап розкриття і розслідування злочинів «по свіжих слідах», тому від нього залежить есрективність всього досудового процесу. Правильний підбір учасників членів СОГ і високе технічно-криміналістичне її забезпечення, а головне - оперативність виїзду на місце пригоди,- це складові успіху.
До складу СОГ, як правило, входять: слідчий як керівник групи; співробітник карного розшуку, який спеціалізується на розкритті даної категорії злочинів; спеціаліст-криміналіст; кінолог зі службовим собакою, а також судовий медичний експерт у разі виявлення трупа, дільничний інспектор міліції і співробітники інших служб, у залежності від вчиненого злочину.
Визначальну роль у розкритті та розслідуванні злочинів «по свіжих слідах» надано черговій службі в усіх органах внутрішніх справ, яку очолює відповідний черговий. На чергового органу внутрішніх справ покладено такі повноваження:
При одержанні заяви чи повідомлення про злочин черговий (інспек-тор-черговий) органу внутрішніх справ:
- уточнює в потерпілого або іншої особи, що повідомила про злочин, її установчі дані, місце, час та обставини події, наявність на місці злочину потерпілих та їх стан; з'ясовує, якими відомостями володіє заявник про злочинця, хто є очевидцем або свідком того, що трапилось; у необхідних випадках подає особі, яка повідомила про злочин, рекомендації щодо її подальших дій (місця перебування до прибуття працівників міліції, сприяння в охороні місця події тощо);
- направляє на місце події дільничного інспектора міліції або найближчого до нього працівника міліції, дає їм розпорядження щодо дій по охороні місця події і затримання злочинців; за можливості оперативно вирішує ці завдання силами чергової частини;
- забезпечує заходи по наданню невідкладної медичної допомоги потерпілим від злочину;
- негайно (протягом трьох - п'яти хвилин) направляє на місце події основну або резервну слідчо-оперативну групу, а за відсутності таких забезпечує швидке оповіщення, збір та виїзд на місце події співробітників, які чергують вдома;
- доповідає про подію керівнику органу внутрішніх справ, виконує його вказівки, у встановленому нормативними актами порядку повідомляє про вчинений злочин у чергові частини УВС, УВСТ, МВС України;
- підтримує стійкий двобічний зв'язок зі слідчо-оперативною групою, яка
384
працює на місці, орієнтує про обставини злочину, прикмети злочинців та викраденого майна, органи внутрішніх справ інших міст, районів областей, транспортних магістралей; керує силами й засобами, що є в його розпорядженні,-для забезпечення розкриття злочину «по свіжих слідах»;
- за розпорядженням керівника органу внутрішніх справ щодо введення в дію оперативних планів «Перехоплення», «Сирена», «Грім» забезпечує оповіщення, а у разі відсутності керівника органу - також розстановку особового складу у відповідності з цими планами;
- за вказівкою керівника органу внутрішніх справ або самостійно, виходячи з обстановки, організує інші невідкладні заходи щодо встановлення й затримання злочинців, ліквідації завданих злочином тяжких наслідків.
Дії членів слідчо-оперативної групи (СОГ) на місці події У залежності від отриманої заяви чи повідомлення про злочин черговий по ОВС зобов'язаний:
Уразі отримання повідомлення про вбивство:
1. Уточнити:
- місце, час, обставини вчинення злочину;
- орієнтовні дані убитого (якщо відомі);
- орієнтовні дані (якщо відомі) злочинця або підозрюваного, його прикмети, наявність зброї, місце перебування в даний час, якщо зник - шляхи можливого відходу або переховування;
- орієнтовні дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення, заяву в КОЗП.
3. Направити негайно для охорони місця події та затримання злочинця «по свіжих слідах» найближчий наряд міліції або екіпаж автопатруля, або дільничного інспектора, а в сільській місцевості - до прибуття працівників міліції використовувати допомогу командирів ДНД, працівників місцевих рад, керівників автогосподарств.
4. Уразі наявності на місці події інших потерпілих викликати швидку допомогу.
5. Доповісти про подію:
- начальнику органу внутрішніх справ або його заступнику;
- прокурору міста (району);
- черговому УВС.
6. Перекрити можливі шляхи відходу злочинця (вокзали, аеропорт, автовокзал, шляхи з міста чи населеного пункту).
7. Зібрати і направити на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
- начальника або заступника начальника ОВС;
- начальника карного розшуку;
- оперуповноваженого ВКР;
- слідчого прокуратури;
- дільничного інспектора;
- експерта-криміналіста;
- судово-медичного експерта;
- кінолога зі службовим собакою.
13 1-282 385
8. Забезпечити постійний зв'язок зі слідчо-оперативною групою та нарядами, що здійснюють розшук злочинця.
9. На підставі даних, отриманих від заявника та слідчо-оперативної групи, про вкрадене, прикмети злочинця, напряму його руху, транспорт, який він використовував, орієнтувати:
- чергового УВС;
- чергових сусідніх органів внутрішніх справ;
- постових і патрульних та екіпажі автопатрулів;
- дільничних інспекторів;
- чергового приймальника-розподільника; -штабДНД;
- громадськість;
- медичні заклади (якщо є дані, що злочинець одержав травму).
10. При наявності даних про особистість злочинця або його прикмети і напрям руху, організувати його переслідування, перекрити шляхи відходу і направити групи в місця його можливого з'явлення.
11. Ураз/ необхідності (з дозволу керівництва органу) ввести в дію на території обслуговування систему блокування за планом розшуку «Сирена».
12. Одночасно через чергового УВС просити керівництво УВС задіяти план «Сирена» на території сусідніх районів і районів найбільш вірогідного руху і появи злочинця.
13. У випадках, коли до злочину встановлена причетність військовослужбовців, повідомити про це військового прокурора або чергового військової комендатури.
Одержавши повідомлення про злочин, черговий, .орієнтуючись за часом, що минув з моменту його вчинення, за допомогою таблиці (додаток до інструкції № 8) визначає приблизну відстань, на яку міг віддалитися за цей час злочинець з місця події, визначає по карті вірогідне місце знаходження злочинця і з урахуванням цього організовує заходи по його затриманню.
Крадіжка державного або громадського майна
З одержанням повідомлення про крадіжку державного або громадського майна:
1. Уточнити:
- час, обставини, місце й об'єкт (магазин, каса, база тощо), з якого вчинена крадіжка;
- орієнтовні дані заявника;
- прикмети і шляхи можливого відходу злочинця (якщо вони відомі заявникові);
-попередити заявника про збереження обстановки й слідів на місці події.
2. Зареєструвати повідомлення, заяву до КОЗП.
3. Перевірити по оперативній картотеці, чи заблоковано даний об'єкт спецзасобом.
4. Негайно направити для охорони місця події й затримання злочинця «по свіжих слідах» автоекіпаж та постових, які несуть службу поблизу місця
386
події, у сільській місцевості,- дільничного інспектора або членів ДНД, повідомивши їм про кольоровий фон хімловушки.
5. Доповісти про подію:
- начальнику органу, його заступнику;
- начальнику ВКР;
- черговому УВС.
6. Забезпечити виїзд до місця події слідчо-оперативної групи в складі:
- працівника ВКР;
- слідчого;
- дільничного інспектора, на дільниці якого вчинено злочин;
- експерта-криміналіста;
- оперуповноваженого служби ЗЕЗП;
- кінолога зі службрво-розшуковим собакою.
7. Викликати керівників та матеріально-відповідальних осіб об'єкта, де вчинено крадіжку, з метою встановлення попередніх даних про розмір заподіяного збитку та прикмет викраденого.
8. Якщо об'єкт перебуває під охороною або був обладнаний охоронною сигналізацією, викликати на місце події представника охорони.
9. Перекрити можливі шляхи відходу злочинця шляхом виставлення додаткових постів чи постановки відповідних задач постовим, патрулям або дружинникам, які несуть службу.
10. Орієнтувати на розшук злочинців та викраденого по прикметах (якщо вони відомі):
- усі види нарядів;
- працівників ДАІ;
- дільничних інспекторів;
- ОВС на транспорті;
- сусідні органи внутрішніх справ; -штаб ДНД;
- громадський пункт охорони порядку;
- чергового диспетчера автовокзалу;
- чергового диспетчера таксопарку;
- чергового залізничного вокзалу.
11. У випадках, коли злочинець зник на автомототранспорті й відомі прикмети транспорту, ввести в дію план «Перехоплення». Через чергового УВС просити блокувати шляхи сусідніх районів у напрямку руху злочинця.
12. Підтримувати постійний зв'язок із слідчо-оперативною групою, а також усіма нарядами, що беруть участь у розшуку злочинця, з метою обміну інформацією.
Крадіжка особистого майна громадян
Одержавши повідомлення про крадіжку особистого майна громадян:
1. Уточнити:
- час, місце, обставини та об'єкт, з якого вчинено крадіжку;
- орієнтовні дані на потерпілого, а якщо про крадіжку заявила інша особа,-тоді й заявника;
Із* 387
- що викрадено, прикмети викраденого й злочинця та шляхи його відходу (якщо відомо);
- попередити заявника про збереження обстановки та слідів злочину.
2. Зареєструвати повідомлення в КОЗП, а якщо заявник прибув особисто, прийняти протокол-заяву й зареєструвати в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини та події.
3. Негайно направити для охорони місця події й затримання злочинця «по свіжих слідах» найближчі наряди міліції, а в сільській місцевості - дільничного інспектора.
4. Доповісти:
- начальнику органу або заступнику начальника;
- начальнику ВКР;
- черговому УВС.
5. Забезпечити виїзд на місце події слідчо-оперативної групи в складі:
- працівника ВКР;
- слідчого;
- дільничного інспектора;
- експерта-криміналіста;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
6. Якщо на об'єкті була встановлена охоронна сигналізація, викликати на місце події представника охорони.
7. Перекрити можливі шляхи відходу злочинця шляхом виставлення додаткових постів та постановки відповідних завдань постовим і патрульним, які несуть службу по охороні громадського порядку.
8. Підтримувати постійний зв'язок зі слідчо-оперативною групою та іншими нарядами, що перетинають шляхи відходу злочинця.
9. Одержавши з місця події дані про прикмети злочинця й викраденого орієнтувати дільничних інспекторів, усі наряди міліції та громадськість.
Слідчий (старший слідчої групи) або дізнавач органу внутрішніх справ:
- керує діями слідчо-оперативної групи на місці події, організує її роботу по розкриттю злочину;
- у відповідності зі своїми процесуальними повноваженнями разом з екс-пертом-криміналістом, іншими учасниками слідчо-оперативної групи здійснює огляд місця події, а також інші невідкладні слідчі дії (за наявності ознак злочину порушує кримінальну справу, веде допити, виїмки тощо);
- інформує оперативних працівників, інших членів слідчо-оперативної групи та чергову частину органу внутрішніх справ про виявлені в ході роботи на місці події обставини, що мають значення для розшуку й затримання злочинців;
- безпосередньо або через керівника органу внутрішніх справ дає доручення і вказівки членам оперативної групи щодо проведення невідкладних слідчо-розшукових заходів;
- приймає рішення і вносить пропозиції керівникам органу внутрішніх справ щодо додаткового залучення до розкриття злочину сил і засобів, запрошує потрібних фахівців;
388
- забезпечує своєчасне закріплення й дослідження знайдених на місці події слідів, предметів, документів, оформляє результати огляду місця події, організує обов'язкову перевірку підозрюваних та затриманих осіб, а також вилучених номерних предметів, зброї, автомототранспорту по автоматизованих і оперативно-розшукових обліках інформаційних бюро;
- з урахуванням здобутих первісних даних спільно з іншими членами слідчо-оперативної групи розробляє робочий план подальших, узгоджених слідчих дій та оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочину;
- після повернення з місця події спільно з працівником карного розшуку та черговим органу внутрішніх справ готує інформацію про злочин до вищестоящих органів внутрішніх справ.
Працівник карного розшуку:
- очолює діяльність співробітників, що виїхали на місце події, які увійшли до складу оперативної групи і забезпечують виконання доручень та вказівок слідчого (керівника слідчої групи) на місці події;
- після ознайомлення з обставинами події організує й безпосередньо бере участь у проведенні опиту громадян, що мешкають або перебувають у районі місця події, з метою встановлення очевидців та свідків злочину, збору даних, які можуть бути використані для розкриття злочину;
- здійснює розшукові заходи з метою виявлення й затримання злочинців, залучає до цієї роботи наряди міліції, інші сили й засоби органів внутрішніх справ, негласний апарат, громадськість;
- постійно інформує слідчого та чергову частину органу внутрішніх справ про здобуті відомості щодо злочинців для використання цієї інформації в їх розшуку й затриманні.
Експерт-криміналіст:
- бере участь в огляді місця події в цілях виявлення й закріплення слідів злочину та злочинця, предметів та документів, які можуть служити за докази;
- проводить на місці події експрес-аналіз та дослідження виявлених слідів, знарядь злочину, предметів і документів, робить попередні висновки про механізм утворення й належності слідів або придатності їх до ідентифікації;
- подає допомогу слідчому в оформленні результатів огляду місця події та пакуванні вилучених речових доказів;
- забезпечує швидке і якісне проведення призначених слідчим експертиз, консультує слідчого про можливості дослідження виявлених на місці події слідів, предметів, документів, мікрооб'єктів, а також необхідних для цього спеціалістів.
Дільничний інспектор міліції:
- до прибуття слідчо-оперативної групи забезпечує охорону місця події, схоронність слідів злочинців, організовує надання невідкладної допомоги потерпілим;
- з'ясовує обставини злочину, встановлює очевидців та свідків, прикмети злочинців, про що негайно доповідає керівникові СОГ, органу внутрішніх справ або черговому;
389
- організує й особисто вживає заходів до переслідування й затримання осіб, що вчинили злочин;
- виконує вказівки керівника слідчо-оперативної групи. Інспектор-кіналог:
- зорієнтувавшись на місці події, визначає шляхи підходу й відходу злочинців, забезпечує застосування службово-розшукового собаки для пошуку і затримання злочинців, виявлення кинутих або втрачених ними речей та предметів, залишених слідів;
- за вказівкою керівника слідчо-оперативної групи бере участь у проведенні інших пошукових заходів.
Співробітник ДАІ:
- по фактах дорожньо-транспортних подій, крадіжок, угонів та інших злочинів, пов'язаних з автомототранспортом, виїжджає в складі слідчо-оперативної групи на місце події, бере участь в його огляді та розшуку злочинців; направляє запити до інсрормаційного бюро для перевірки по АІС «Автомобіль» автомототранспортних засобів, що зникли з місця події; залучає до роботи для розкриття злочинів позаштатних працівників, водіїв автотранспортних засобів;
- у разі вчинення інших злочинів спільно з черговою частиною органу внутрішніх справ керує нарядами дорожньо-патрульної служби по затриманню злочинців, залучає до цієї роботи позаштатних співробітників, водіїв державного, громадського й особистого транспорту.
По кожному нерозкритому злочину співробітники карного розшуку та ДСБЕЗ (по лініях роботи) заводять і ведуть оперативно-пошукову справу, а дільничні інспектори, співробітники ДАІ (по злочинах, пов'язаних з автомототранспортом) - пошукову картку.
Відповідно до відомчих інструкцій, одержавши інформацію про вчинення конкретного злочину, черговий ОВС повинен точно дотримуватися таких вимог. У залежності від виду вчиненого злочину, на нього покладається обов'язок направити на місце події слідчо-оперативну групу.
1. Отримавши повідомлення про вбивство черговий ОВС доповідає начальнику або заступнику і прокурору, направляє на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
- начальника карного розшуку;
- оперуповноваженого ВКР;
- слідчого прокуратури;
- дільничного інспектора;
- експерта-криміналіста;
- судово-медичного експерта;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
2. Отримавши повідомлення про напад на екіпаж літака черговий ОВС направляє на місце події оперативно-слідчу групу очолюваної начальником органу або його заступником у складі:
- працівників ВКР;
- дільничних інспекторів;
390
- кінолога зі службовр-розшуковим собакою;
- інших співробітників, що знаходяться на службі, спорядивши їх захисними жилетами, шоломами, спецзасобами «Черемшина» та зброєю.
3. Отримавши повідомлення про групове хуліганство черговий ОВС направляє на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
- слідчого органу внутрішніх справ;
- оперуповноваженого карного розшуку;
- дільничного інспектора;
- у разі необхідності - кінолога зі службово-розшуковим собакою;
- експерта-криміналіста.
4. Отримавши повідомлення про грабіж черговий ОВС направляє на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
- начальника або заступника начальника ОВС;
- слідчого;
- начальника ВКР;
- оперуповноваженого ВКР;
-дільничного інспектора, на дільниці якого вчинено злочин;
- експерта-криміналіста;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
5. Стримавши повідомлення про зґвалтування черговий ОВС направляє на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
- начальника або заступника начальника ОВС;
- оперуповноваженого ВКР;
- слідчого прокуратури;
- дільничного інспектора;
- експерта-криміналіста;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
6. Отримавши повідомлення про нанесення тілесного ушкодження черговий ОВС направляє на місце події слідчо-оперативну групу в складі:
- слідчого;
- оперуповноваженого карного розшуку;
- дільничного інспектора, який обслуговує дану територію;
- експерта-криміналіста;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
7. Отримавши повідомлення про крадіжку державного або громадського майна черговий ОВС направляє на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
- працівника ВКР;
- слідчого;
-дільничного інспектора, на дільниці якого вчинено злочин;
- експерта-криміналіста;
- оперуповноваженого служби ЗЕЗП;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
8. Отримавши повідомлення про крадіжку особистого майна громадян черговий ОВС направляє на місце події оперативно-слідчу групу в складі:
391
- працівника ВКР;
- слідчого;
- дільничного інспектора;
- експерта-криміналіста;
- кінолога зі службово-розшуковим собакою.
Успішне розслідування злочинів «по свіжих слідах» забезпечується старанно продуманою організацією діяльності органів внутрішніх справ на цьому етапі, і насамперед - негайним використанням можливостей чергових частин, слідчого й працівників оперативних підрозділів, служби охорони громадського порядку, дільничних інспекторів міліції, Державтоінспекції, позавідомчої охорони, органи внутрішніх справ на транспорті і деяких інших підрозділах системи МВС України.
Розкриття і розслідування злочинів «по свіжих слідах» звичайно починається з моменту прибуття на місце події слідчо-оперативної групи і проведення огляду цього місця.
Можна виділити три головних аспекти забезпечення високих результатів діяльності такої групи:
1 швидкість прибуття групи на місце події;
2 належний склад групи;
3 забезпеченість групи техніко-криміналістичними засобами, зброєю, засобами індивідуального захисту, засобами транспорту і зв'язку.
Постійна готовність групи до виїзду, її належний склад і озброєність необхідними технічними засобами забезпечується на основі дотримання рекомендацій науки управління. В даний час багато з цих наукових рекомендацій стали правовими нормами, отримавши відображення у відомчих нормативних актах (положеннях, інструкціях, наказах) МВС України.
Найбільше поширеними у практиці є такі організаційні форми роботи по забезпеченню швидкого прибуття слідчо-оперативної групи на місце події і її належного складу:
1. Створення постійних (штатних) чергових слідчо-оперативних груп в УВС і значних міськрайорганах внутрішніх справ.
2. Організація чергувань за графіком співробітників слідчих підрозділів, карного розшуку й експертно-криміналістичної служби при чергових частинах органів внутрішніх справ.
3. Організація змінної роботи слідчих, оперативних робітників і співробітників експертно-криміналістичних підрозділів.
4. Організація «чергувань удома», коли мала чисельність особового складу органу внутрішніх справ не дозволяє застосувати одну з перших трьох форм.
До складу слідчо-оперативної групи, що виїжджає на місце події «по свіжих слідах», повинні входити слідчий, оперативний робітник карного розшуку, фахівець-криміналіст і інспектор - кінолог зі службово-розшуковим собакою.
Специфіка подій визначеного виду викликає і необхідність у доповненні складу групи. Так, виявлення трупа або його частин спричиняє обов'язковість включення в слідчо-оперативну групу фахівця - судового медика.
392
Керівництво роботою слідчо-оперативної групи на місці події «по свіжих слідах» покладається на слідчого, а з організації взаємодії сил, що беруть участь у розшуку і затримці злочинця, на керівника органу внутрішніх справ, що відповідно до відомчих нормативних актів зобов'язаний виїжджати на місця вчинення тяжких злочинів і особисто організовувати роботу з 'їхнього розкриття.
Сучасними тенденціями організаційного вирішення аналізованої задачі є:
1) визначення ознак злочинів і ситуацій, коли виїзд слідчо-оперативної групи в її повному складі обов'язковий;
2) визначення ознак злочинів і вихідних ситуацій, у яких обов'язковий виїзд на місце події слідчо-оперативної групи УВС, УВДТ;
3) створення спеціалізованих слідчо-оперативних груп (для виїздів на місця дорожньо-транспортних подій, пожеж і т. д.).
Слідчо-оперативна група є важливою формою організації взаємодії слідчих підрозділів із черговою частиною органу внутрішніх справ, оперативними апаратами й експертно-криміналістичною службою.
З урахуванням підслідності велике значення в забезпеченні ефективності розслідування «по свіжих слідах» убивств і зґвалтувань має створення в значних містах чергових, а також постійно діючих слідчо-оперативних груп, що складаються з робітників прокуратури і карного розшуку. До складу таких чергових груп включаються також фахівці-співробітники експертно-криміналістичної служби УВС і судові медики.
Для керування розкриттям і розслідуванням окремих особливо небезпечних прихованих злочинів практикується створення спеціальних штабів, очолюваних найбільш досвідченими співробітниками з числа керівників органів внутрішніх справ області (міста).