§ 2. Правові, організаційні

та криміналістичні основи забезпечення

розслідування злочинів «по свіжих слідах»

Завдання швидкого і повного розкриття злочину безпосередньо вирішу­ється в процесі досудового (попереднього) розслідування. Кримінально-про­цесуальні норми визначають основи, порядок, зміст і форму провадження розслідування і розкриття злочинів «по свіжих слідах».

Суб'єктами діяльності, пов'язаної з розкриттям злочинів «по свіжих слі­дах», є орган дізнання чи особа, що проводить дізнання (дізнавач) і слідчий чи начальник слідчого відділу, кожний з яких наділений кримінально-процесу­альним законом, відповідними повноваженнями.

У зв'язку з тим, що розкриття злочину досягається в умовах процесуаль­ної діяльності, вирішальне значення тут має швидкість реагування органів міліції і попереднього слідства на надходження заяв чи повідомлення про злочини. Закон покладає на орган дізнання, слідчого обов'язок розглянути заяви і повідомлення про злочин і ухвалити по них рішення у встановлені терміни (ст. 97 КПК України). У кожному разі виявлення ознак злочину вони зобов'язані порушити кримінальну справу (ст. З КПК України).

378

Швидкому і повному розкриттю злочинів сприяє застосування наукових криміналістичних прийомів. Відомо, що криміналістичний прийом - це най­більш раціональний і ефективний спосіб дій або найбільш доцільна лінія по­ведінки при збиранні, дослідженні, оцінці і використанні доказів.

Розкриття і розслідування злочинів «по свіжих слідах» процес дуже склад­ний, динамічний, що характеризується в кожній конкретній ситуації передусім чинниками часу і простору. Успішне рішення практичних завдань багато в чому залежить від того, наскільки швидко будуть введені в дію, при надходженні по­відомлення про злочин, сили і засоби органів внутрішніх справ, наскільки ефек­тивно будуть об'єднані зусилля працівників слідчого апарату, карного розшуку та інших служб міліції для виявлення злочинця, наскільки погоджено і чітко буде координуватися слідча і пошукова діяльність учасників взаємодії.

Для успішної діяльності зазначених органів дуже важливим є те, як з са­мого початку буде визначено ступінь і характер суспільної небезпеки злочин­ного діяння: це буде особливо тяжкий, тяжкий, середньої тяжкості чи невели­кої тяжкості злочин - тобто, в залежності від складу злочину, передбаченого в особливій частині Кримінального кодексу. Не менш важливим буде встанов­лення кількості потерпілих і ступіть тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, а також розмір нанесених матеріальних збитків.

У тих випадках, коли з інформації, що надійшла про вчинений злочин, відо­мі пошукові ознаки невідомого злочинця або викраденого майна, але невідо­мий напрямок його відходу з місця випадку, рекомендується на основі оцінки відрізку часу з моменту здійснення злочину до надходження повідомлення зробити зразок розрахунку щодо його можливого пересування по різних мар­шрутах у межах населеного пункту, міста, району, області, краю.

У тих випадках, коли в повідомленні про злочин, не міститься початкових даних, необхідних для негайного переслідування, черговою частиною органу внутрішніх справ організується негайний виїзд слідчо-оперативної групи на місце події.

Основним обов'язком оперативної групи, яка прибула на місце події, е здійснення оперативно-розшукових заходів, направлених на виявлення об­ставин злочину, даних про особистість злочинця.

Важливим елементом криміналістичного (і одночасно управлінського) за­безпечення розслідування «по свіжих слідах» є інформаційне забезпечення слідчо-оперативної групи в так званих «польових умовах».

Група повинна мати необхідні технічні засоби прийому і передавання ін­формації для зв'язку зі стаціонарними інформаційними центрами (телефон, радіо, телетайп, Іктернет), а також «носимі» банки інформації (криміналістичні довідники, визначники, альбоми, атласи і т. п.) - для виділення значимих об'єктів із навколишнього середовища, їхнього визначення, одержання на місці злочину уявлення про їхні властивості, ознаки, джерела походження.

Наявність указаних вище технічних засобів дозволяє безпосередньо з місця події здійснювати перевірку слідів і інших об'єктів по криміналістичних обліках, зокрема, кулегільзотеках, колекціях слідів пальців рук і слідів знарядь злому, вилучених із місць нерозкритих злочинів тощо.

379

Завданням на майбутнє є створення системи надійного прямого зв'язку «слідчо-оперативна група» - «інформаційні банки» у всіх ланках керування органами внутрішніх справ, на всіх управлінських рівнях.

Крім традиційних масивів інформації (про осіб, сліди, зброю, транспортні засоби і т. п.), все більше значення має розробка і впровадження в криміналі­стичну практику інших автоматизованих інформаційно-пошукових систем, що дозволяють вирішувати різні діагностичні завдання.

Таким важливим елементом забезпечення розслідування «по свіжих слі­дах» є типове програмування невідкладних слідчих дій, організаційних і опе­ративно-пошукових заходів як одна з форм планування розслідування.

Планування - і як розумовий, творчий процес, і як срорма науково-обґрун­тованої організації розкриття і розслідування злочинів, і як визначення най­більш оптимального, есрективного шляху до встановлення істини на початко­вому і наступних етапах розслідування. В умовах дефіциту часу в ході роботи «по свіжих слідах» великого значення набуває максимальна чіткість організа­ції дій кожного зі співробітників органів внутрішніх справ і прокуратури на місці події, правильний розподіл обов'язків між членами групи.

Успіх організації розкриття злочинів «по свіжих слідах» багато в чому ви­значається наявністю чітко функціонуючої системи керування, що дозволяє:

- швидко оповіщати про вчинені злочини всі служби й особовий склад міськрайлінорганів внутрішніх справ;

- планувати і здійснювати пошукові заходи щодо установлення злочинця шляхом залучення для цих цілей необхідних сил і засобів;

- планувати процес розкриття злочинів, взаємодії служб міськрайлінорга-ну внутрішніх справ.

Найкращі результати можна досягти саме зі здійсненням комплексу опе­ративно-пошукових заходів і слідчих дій.

Оскільки в ході розкриття злочину «по свіжих слідах» організатором і керів­ником усієї роботи на місці події є слідчий, а здійснення оперативно-пошу­кових заходів у його компетенцію не входить, він і в даному випадку повинен координувати свої дії спільно з оперативним співробітником.

Ефективність і кінцевий результат дій «по свіжих слідах» залежать насам­перед від рівня їхньої організації. Під цим варто розуміти не тільки забезпе­чення своєчасного виїзду слідчо-оперативної групи на місце події, але і добре продумане використання первинної інформації про характер злочину й обста­винах його вчинення, про осіб, що могли бути причетні до його вчинення, про найбільше ймовірні місця їх укриття, про залишені ними сліди і різноманітні предмети, що можуть бути речовими доказами і т. д. У залежності від інфор­мації, відомої з заяви або повідомлення про злочин, а також виявленої на місці події, від отриманих даних про очевидців злочину й особах, що знаходи­лися поблизу місця його вчинення, а також від характеру й утримання іншої первинної інформації, повинно бути чітко визначено, що і як шукати в першу чергу: самих злочинців, викрадене ними майно, знаряддя злочину і т. д. Пе­ред кожним учасником слідчо-оперативної групи ставиться конкретне завдан­ня про те, що вони повинні вирішувати.

380

Умови організації дій «по свіжих слідах» не скрізь однакові. Передусім це відноситься до низових ланок системи органів внутрішніх справ: територі­альних і транспортних відділень міліції, міських без районного розподілу, районних відділів і відділень внутрішніх справ. Одна справа, якщо мова йде про злочин, учинений на території населеного пункту (міста), де є патруль­но-постова служба міліції, й інше, якщо злочин учинений там, де такої служ­би немає.

На організацію дій «по свіжих слідах» впливають і інші чинники. Напри­клад, в одному органі внутрішніх справ можуть бути виділені чергові слідчі й оперативні працівники для виїзду на місця подій, в іншому їх може не бути, у зв'язку з чим справу буде доручено розслідувати єдиному слідчому.

Якщо в населеному пункті (місті) діє патрульно-постова служба по єдиній дислокації, то чергова частина, як тільки одержить повідомлення про вчине­ний злочин, віддає команду найближчій до місця події патрульній міліцейській машині про виїзд на місце події.

Повідомляються по можливості точні координати підозрілого (підозрілих). З моменту прибуття за призначенням екіпажі патрульних міліцейських машин і ПМГ повинні забезпечити здійснення трьох раніше згадуваних дій:

- затримати злочинця на місці злочину або ж у безпосередній близькості від нього;

- зберегти обстановку місця події в недоторканності до прибуття слідчого або оперативного працівника;

- з'ясувати і зафіксувати дані про потерпілих і очевидців злочину.

Крім того, якщо потерпілому нанесені поранення, то в першу чергу необ­хідно надати йому медичну допомогу на місці події або відправити в найближ­чу медичну установу. Істотне значення має питання, як розподілити ці дії між членами екіпажу патрульно-міліцейської машини.

Якщо в складі екіпажу є три чоловіки - старший, рядовий міліціонер і во­дій або ж старший, провідник службово-розшукового собаки і водій, то стар­ший екіпажу і провідник службово-розшукового собаки направляються за зло­чинцем (злочинцями) і переслідують його з метою затримання. Міліціонер-водій машини залишається на місці події і вживає заходів до недопущення порушень обстановки на ньому. Одночасно він з'ясовує і фіксує дані про осіб, що виявилися потерпілими або очевидцями події.

Ці дії продовжуються доти, поки на місце події не прибуде оператив­ний співробітник або слідчий. Останній бере організацію всіх наступних дій на себе.

Разом з екіпажем і за участю оперативного співробітника слідчий робить огляд місця події з метою зафіксувати і вилучити сліди, залишені злочинцем, а також речові докази, зокрема знаряддя вчиненого злочину. Всі вони діють відповідно до правил, рекомендованих криміналістикою. Оперативний співр_р-бітник бере участь в огляді місця події не стільки для виявлення, фіксації і вилучення доказів, скільки для того, щоб усвідомити собі, яка кількість злочин­ців була на місці події (це може бути встановлено шляхом з'ясовування кіль­кості залишених слідів), які особливості їхньої зовнішності, наприклад, ріст,

381

статура (по розмірах слідів взуття), які знаряддя, використані для вчинення злочину (із метою з'ясовування осіб, яким дані предмети належали), можли­вий напрямок відходу злочинців і т. д.

Якщо злочин учинений у населеному пункті, де немає патрульно-постової служби, черговий по органу внутрішніх справ негайно повідомляє про це слід­чого або оперативного працівника й організує їхній виїзд на місце події. Одно­часно він зобов'язаний вжити заходів для того, щоб забезпечити недоторкан­ність обстановки на місці події. Якщо дозволяє ситуація, дільничний інспектор може лишити для охорони місця події кого-небудь із представників громадсь­кості, наприклад, членів добровільної народної дружини або позаштатних співробітників, а самому почати переслідування злочинця з метою його за­тримання.

Іноді на місці злочину ще до прибуття слідчого або оперативного співробіт­ника нарядом патрульно-міліцейської машини вдається затримати одного або навіть декількох злочинців. У таких випадках після прибуття слідчого або опе­ративного співробітника вони негайно сповіщають про здійснене затримання, для того щоб відразу на місці допитати затриманого з метою з'ясовування важливих і невідкладних обставин вчиненого злочину.

Обов'язки по організації ефективної взаємодії слідчого апарату з опера-тивно-розшуковими службами покладені на керівників органів внутрішніх справ. При виїзді слідчо-оперативних груп на місця подій керівник органу внутрішніх справ здійснює як безпосередньо, так і через чергову частину (а у відсутність керівника його функції виконує відповідальний черговий) безперервне управ­ління діями нарядів міліції і слідчо-оперативної групи, організує прийом-пере-дачу експрес-інформації, забезпечує своєчасне орієнтування про завдання, що випливають з її оцінки, членів слідчо-оперативної групи і задіяних сил мі­ліції. При здійсненні огляду місця події й інших невідкладних слідчих дій, орга­нізуюча роль належить слідчому.

Участь слідчого в роботі «по свіжих слідах» створює передумови для най­більш повного виконання вимоги кримінально-процесуального закону про виявлення і закріплення слідів злочину, зборі максимальної доказової інфор­мації, що дозволяє швидко встановити і викрити осіб, винних у його здійснен­ні. Все, що не виявлене або втрачене в цей відповідальний період, може ви­явитися непоправним у подальшому. Тому слідчі дії, здійснювані під час роз­слідування і розкриття злочинів «по свіжих слідах», в криміналістичному аспекті носять завжди терміновий характер, тобто вони є невідкладними пер­винними слідчими діями.

Розслідуючи злочин, учинений в умовах неочевидності, слідчий здійснює невідкладні первинні слідчі дії, направлені на встановлення всіх фактичних даних, що входять у предмет доказування (ст. 65 КПК України). Однак зусил­ля слідчого, органу дізнання на цьому первинному етапі розслідування на­самперед направлень на виявлення і збирання доказів про подію злочину, закріплення «відбитків» цієї події, збір пошукової експрес-інформації з метою швидкого виявлення особи, яка вчинила злочин.

382