
- •Термінологія.
- •Скарги:
- •Історія захворювання:
- •Об'єктивні дані:
- •1. Лабораторні дані:
- •2. Інструментальна діагностика:
- •За етіологічним чинником:
- •За тривалістю захворювання:
- •Скарги:
- •Об'єктивні ознаки захворювання:
- •1. Скарги:
- •2. Об'єктивні ознаки захворювання:
- •Історія захворювання:
- •Об'єктивні ознаки:
- •Скарги:
- •Історія захворювання:
- •Об'єктивні прояви:
- •Інструментальна діагностика:
- •Лабораторна діагностика (неспецифічна):
- •Скарги:
- •Історія захворювання:
- •Об'єктивне обстеження:
- •Ключі до тестів:
- •Ключі до тестів:
Ключі до тестів:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
б |
а |
а |
г |
б |
в |
в |
а |
б |
а |
Тести кінцевого рівня знань, ключі до тестів.
1. У хворої 52 років після нападу болю в правому підребер'ї виникла жовтя- ничність шкіри і слизових оболонок. Під час УЗД виявлено конкременти у жовчному міхурі, холедох розширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дасть змогу підтвердити діагноз холедохолітіазу:
а) фіброгастродуоденоскопія;
б) повторне УЗД після підготовки;
в) ендоскопічна ретроградна холангіографія;
г) комп'ютерна томографія; ґ) лапароскопія?
У хворої 32 років через 6 міс після холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу відновилися напади печінкової коліки, які супроводжуються жовтяничністю шкірних покривів. Під час УЗД виявлено конкременти діаметром 3-4 мм у дистальній частині холедоху. Яке лікування буде оптимальним у цьому випадку:
а) консервативна терапія;
б) дистанційна літотрипсія;
в) лапаротомія, холедохолітотомія;
г) лапаротомія, холедоходуоденоанастомоз;
ґ) ЕПСТ?
Хвора 63 років вважає себе хворою протягом 2 тиж, коли помітила ікте- ричність склер, почав турбувати незначний біль розпирального характеру в правому підребер'ї. Через два дні від початку захворювання з'явився кал сірого кольору, жовтяничність шкіри, що поступово посилювалася. Під час госпіталізації — стан хворої задовільний. Під час УЗД виявлено розширення внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток і головної протоки підшлункової залози. Сформулюйте попередній діагноз:
а) холангіт;
б) пухлина ВСДПК;
в) холестатична форма вірусного гепатиту;
г) цироз печінки;
ґ) холедохолітіаз.
Хвора X., 68 років, скаржиться на жовтяничність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищення температури тіла до 37,4 °С. Жовтяниця з'явилася через день після нападу болю в правому підребер'ї. Під час обстеження: живіт напружений і болючий у правому підребер'ї, печінка не збільшена. Симптоми Мерфі, Ортнера позитивні. Пальпується збільшений і болючий жовчний міхур. Загальний білірубін сироватки крові — 76 мкмоль/л, прямий — 64 мкмоль/л. Сформулюйте попередній діагноз:
а) холестатичний гепатит;
б) холедохолітіаз, холангіт;
в) рак головки підшлункової залози;
г) гострий холецистит, механічна жовтяниця;
ґ) гострий панкреатит.
Під час операції з приводу ЖКХ, гострого калькульозного холециститу після холецистектомії через куксу міхурової протоки проведено холангіографію. На рентгенограмі визначаються розширені печінкові та загальна жовчна протоки. На початку загальної жовчної протоки помітний «обрив» контрастної речовини, після чого жовчна протока не контрастується і в дванадцятипалу кишку контрастна речовина не надходить. Яку тактику закінчення операції потрібно обрати:
а) призначення післяопераційної спазмолітичної терапії;
б) ревізія холедоха зондом, спроба видалити конкремент, зовнішнє чи внутрішнє дренування холедоха;
в) зовнішнє дренування холедоха;
г) накладання біліодигестивного анастомозу;
ґ) дуоденотомія, папілосфінктеропластика?
Хвора М., 34 роки, протягом тривалого періоду страждає на ЖКХ з періодичними загостреннями, що перебігають подібно до короткочасної жовчної коліки. Двічі виникали іктеричність склер і слизової оболонки піднебіння, потемніння кольору сечі. Після чергового загострення й обстеження в стаціонарі хворій рекомендовано хірургічний метод лікування. Який з наведених нижче методів дає змогу найбільш достовірно виключити холедохолітіаз у хворої:
а) фіброгастродуоденоскопія;
б) холецистографія;
в) УЗД печінки та жовчних шляхів;
г) ЕРХПГ;
ґ) лапароскопія?
Найінформативніший інтраопераційний метод оцінювання прохідності зовнішніх жовчних проток:
а) холангіографія;
б) холангіоманометрія;
в) холангіоскопія;
г) інтраопераційне УЗД;
ґ) зондування проток.
Оптимальний термін введення антибактеріальних препаратів при гнійному холангіті й обтураційній жовтяниці:
а) за 3-4 доби до операції;
б) за 1-2 доби до операції;
в) за 1 добу до операції;
г) у разі премедикації за 1 год до операції;
ґ) відразу після операції.
Найінформативніший щодо виявлення причини обтураційної жовтяниці метод дослідження:
а) біохімічне дослідження крові;
б) ендоскопічна ретроградна холангіографія;
в) УЗД;
г) комп'ютерна томографія;
ґ) транскутанна транспечінкова холангіографія.
У хворої 65 років після вживання жирної їжі з'явився сильний біль у верхніх відділах живота, переважно в правому підребір'ї з іррадіацією в спину, нудота, багаторазове блювання. Через одну добу розвинулися жовтяничність склер, сеча набула темного кольору. Під час огляду: стан тяжкий, дихання поверхневе. Живіт здутий. Під час пальпації в надчеревній ділянці — великий інфільтрат, на шкірі синюшні плями в ділянці пупка. Пульс — 120 за 1 хв, АТ — 80/40 мм рт. ст. Добовий
діурез — до 200 мл. Під час УЗД виявлено конкременти в жовчному міхурі, рідину в порожнині малого чепця. Яке найбільш вирогідне ускладнення жовчнокам'яної хвороби розвинулося у хворої:
а) холангіт;
б) жовчний перитоніт;
в) токсичний гепатит;
г) гострий біліарний панкреатит; ґ) цироз печінки?