Ключі до тестів:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
б	а	а	г	б	в	в	а	б	а

Тести кінцевого рівня знань, ключі до тестів.

1. У хворої 52 років після нападу болю в правому підребер'ї виникла жовтя- ничність шкіри і слизових оболонок. Під час УЗД виявлено конкременти у жовчно­му міхурі, холедох розширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дасть змогу підтвердити діагноз холедохолітіазу:

а) фіброгастродуоденоскопія;

б) повторне УЗД після підготовки;

в) ендоскопічна ретроградна холангіографія;

г) комп'ютерна томографія; ґ) лапароскопія?

2. У хворої 32 років через 6 міс після холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу відновилися напади печінкової коліки, які супроводжу­ються жовтяничністю шкірних покривів. Під час УЗД виявлено конкременти ді­аметром 3-4 мм у дистальній частині холедоху. Яке лікування буде оптимальним у цьому випадку:

а) консервативна терапія;

б) дистанційна літотрипсія;

в) лапаротомія, холедохолітотомія;

г) лапаротомія, холедоходуоденоанастомоз;

ґ) ЕПСТ?

2. Хвора 63 років вважає себе хворою протягом 2 тиж, коли помітила ікте- ричність склер, почав турбувати незначний біль розпирального характеру в право­му підребер'ї. Через два дні від початку захворювання з'явився кал сірого кольору, жовтяничність шкіри, що поступово посилювалася. Під час госпіталізації — стан хворої задовільний. Під час УЗД виявлено розширення внутрішньопечінкових і по­запечінкових жовчних проток і головної протоки підшлункової залози. Сформу­люйте попередній діагноз:

а) холангіт;

б) пухлина ВСДПК;

в) холестатична форма вірусного гепатиту;

г) цироз печінки;

ґ) холедохолітіаз.

2. Хвора X., 68 років, скаржиться на жовтяничність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищення температури тіла до 37,4 °С. Жовтяниця з'явила­ся через день після нападу болю в правому підребер'ї. Під час обстеження: живіт напружений і болючий у правому підребер'ї, печінка не збільшена. Симптоми Мерфі, Ортнера позитивні. Пальпується збільшений і болючий жовчний міхур. Загальний білірубін сироватки крові — 76 мкмоль/л, прямий — 64 мкмоль/л. Сформулюйте попередній діагноз:

а) холестатичний гепатит;

б) холедохолітіаз, холангіт;

в) рак головки підшлункової залози;

г) гострий холецистит, механічна жовтяниця;

ґ) гострий панкреатит.

2. Під час операції з приводу ЖКХ, гострого калькульозного холециститу після холецистектомії через куксу міхурової протоки проведено холангіографію. На рент­генограмі визначаються розширені печінкові та загальна жовчна протоки. На почат­ку загальної жовчної протоки помітний «обрив» контрастної речовини, після чого жовчна протока не контрастується і в дванадцятипалу кишку контрастна речовина не надходить. Яку тактику закінчення операції потрібно обрати:

а) призначення післяопераційної спазмолітичної терапії;

б) ревізія холедоха зондом, спроба видалити конкремент, зовнішнє чи внутріш­нє дренування холедоха;

в) зовнішнє дренування холедоха;

г) накладання біліодигестивного анастомозу;

ґ) дуоденотомія, папілосфінктеропластика?

2. Хвора М., 34 роки, протягом тривалого періоду страждає на ЖКХ з періодич­ними загостреннями, що перебігають подібно до короткочасної жовчної коліки. Двічі виникали іктеричність склер і слизової оболонки піднебіння, потемніння кольору сечі. Після чергового загострення й обстеження в стаціонарі хворій рекомендовано хірургічний метод лікування. Який з наведених нижче методів дає змогу найбільш достовірно виключити холедохолітіаз у хворої:

а) фіброгастродуоденоскопія;

б) холецистографія;

в) УЗД печінки та жовчних шляхів;

г) ЕРХПГ;

ґ) лапароскопія?

2. Найінформативніший інтраопераційний метод оцінювання прохідності зов­нішніх жовчних проток:

а) холангіографія;

б) холангіоманометрія;

в) холангіоскопія;

г) інтраопераційне УЗД;

ґ) зондування проток.

2. Оптимальний термін введення антибактеріальних препаратів при гнійному холангіті й обтураційній жовтяниці:

а) за 3-4 доби до операції;

б) за 1-2 доби до операції;

в) за 1 добу до операції;

г) у разі премедикації за 1 год до операції;

ґ) відразу після операції.

2. Найінформативніший щодо виявлення причини обтураційної жовтяниці ме­тод дослідження:

а) біохімічне дослідження крові;

б) ендоскопічна ретроградна холангіографія;

в) УЗД;

г) комп'ютерна томографія;

ґ) транскутанна транспечінкова холангіографія.

2. У хворої 65 років після вживання жирної їжі з'явився сильний біль у верх­ніх відділах живота, переважно в правому підребір'ї з іррадіацією в спину, нудота, багаторазове блювання. Через одну добу розвинулися жовтяничність склер, сеча набула темного кольору. Під час огляду: стан тяжкий, дихання поверхневе. Живіт здутий. Під час пальпації в надчеревній ділянці — великий інфільтрат, на шкірі си­нюшні плями в ділянці пупка. Пульс — 120 за 1 хв, АТ — 80/40 мм рт. ст. Добовий

діурез — до 200 мл. Під час УЗД виявлено конкременти в жовчному міхурі, рідину в порожнині малого чепця. Яке найбільш вирогідне ускладнення жовчнокам'яної хвороби розвинулося у хворої:

а) холангіт;

б) жовчний перитоніт;

в) токсичний гепатит;

г) гострий біліарний панкреатит; ґ) цироз печінки?