8.2. Дивідендна політика

Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Дивідендна політика товариства повинна:

• Бути прозорою, спрямованою на оптимізацію доходів акціонерів та розвиток товариства;

• Сприяти реалізації права акціонера на отримання дивідендів;

• Передбачати випадки, коли виплата дивідендів не дозволяється (зокрема, у разі неповної оплати акцій, або якщо виплата дивідендів може призвести до неплатоспроможності товариства);

• Враховувати потреби та доцільність у спрямуванні частини прибутку (реінвестуванні дивідендів) на розвиток товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір :

• за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства;

• за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті

• акціонерного товариства.

Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про:

• Дату;

• Розмір;

• Порядок;

• Строк їх виплати.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів :

за простими акціями у разі, якщо:

• звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

• власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;

• товариство має зобов'язання про викуп акцій;

• поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

за привілейованими акціями у разі, якщо:

• Звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

• Власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

8.3. Основні організаційні форми фінансового посередництва

Фінансові посередники - компанії, що надають своїм клієнтам послуги в галузі інвестування; інститути, які організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці, основні суб’єкти ринку капіталу.

інвестиційна компанія довірче товариство

інвестиційний фонд

Рис 8.1. Основні організаційні форми фінансового посередництва

Інвестиційна компанія – юридична особа, яка діє на ринку інвестиційних ресурсів за рахунок власних коштів за замовленням клієнтів або згідно з власною стратегією; торгівець цінними паперами, який, крім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування через емісію цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційна компанія зобов'язана :

• Заснувати взаємний фонд;

• Провести реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів;

• Опублікувати інвестиційну декларацію та інформацію про випуск нею інвестиційних сертифікатів.

Взаємний фонд є філією інвестиційної компанії, що створюється за рішенням її вищого органу.

Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених чинним законодавством, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

Інвестиційний керуючий :

• Проводить дії по управлінню активами інвестиційного фонду;

• Організовує продаж інвестиційних сертифікатів;

• Приймає рішення стосовно інвестицій;

• Здійснює управління відповідно до придбаних від імені інвестиційного фонду акцій;

• Здійснює управління активами інвестиційного фонду від імені інвестиційного фонду без доручення;

• Готує проекти інформаційних повідомлень про випуск інвестиційних сертифікатів.

більш як 5 відсотків своїх активів у придбання акцій конкретного підприємства

понад 10 відсотків своїх цінних паперів в одного емітента

Засновники інвестиційного фонду - юридичні та фізичні особи.

Але не можуть бути його засновниками ті особи, частка державного майна у статутному фонді яких перевищує 25 відсотків.

Доходи фондів складаються з дивідендів та інших надходжень від цінних паперів, що перебувають у власності фонду, та доходів від операцій з цінними паперами й іншими активами.

Інвестиційним фондам заборонено:

• Тримати в цінних паперах менш як 70 відсотків активів інвестиційного фонду;

• Купувати інвестиційні сертифікати іншого інвестиційного фонду чи інвестиційної компанії;

• Займатися посередницькою діяльністю з приватизаційними паперами;

• Брати банківський кредит, крім випадків використання цього кредиту для викупу відкритим фондом своїх інвестиційних сертифікатів;

• Здійснювати інвестиції в цінні папери, емітентом яких є афілійована особа інвестиційного фонду;

• Видавати майнові гарантії, забезпечені майном фонду, для третіх осіб, укладати договори застави;

• Придбавати цінні папери повних і командитних товариств;

• Випускати облігації та векселі.

Довірче товариство - товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції:

для громадян - збереження та представницькі послуги для

обслуговування майна довірителів;

для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські

послуги, ведення рахунків для власників їх

цінних паперів та управління голосуючими акціями,

переданими довірчому товариству шляхом

участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.

Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати, якщо інше не передбачено законодавством, встановлюється в договорі між довірителями майна та довіреною особою.