4.2. Загальна характеристика господарських товариств.

Підприємництво — це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством (ч.І ст.1 Закону «Про підприємництво»).

Пі

Підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися: а) фізичними особами — підприємцями без утворення юридичної особи; б) юридичними особами. Різновидом юридичних осіб, що створюються для здійснення підприємницької діяльності, є господарські товариства. Поняттям «господарське товариство» охоплюється декілька самостійних видів комерційних юридичних осіб, спільною рисою яких є те, що їх статутний фонд або капітал поділяється на частки.

Господарські товариства є юридичними особами, їм властиві всі істотні ознаки й атрибути юридичної особи:

• господарське товариство має організаційну єдність. Його діяльність побудована на взаємодії різноманітних структурних груп учасників товариства, органів управління, трудового колективу. Але в зовнішніх відносинах товариство завжди виступає як єдине ціле.

• організаційна структура товариства закріплюється в його установчих документах, до яких відноситься статут і установчий договір, а також в інших внутрішніх нормативних актах.

• майно господарського товариства є відокремленим від майна його учасників, інших осіб, а також держави. Майно належить товариству на праві колективної власності і підбивається на самостійному балансі.

• господарське товариство діє в цивільному обігу від свого імені. Будь-яке товариство має атрибути, що дозволяють виділити його з числа інших юридичних осіб (індивідуалізувати).

• господарське товариство несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах закріпленого за ним майна.

У випадках, прямо передбачених чинним законодавством, у формі господарського товариства можуть створюватися неприбуткові (не комернійні) організації, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (наприклад: біржа, Національний депозитарій).

4.3. Господарські товариства корпоративного і некорпоративного типу.

Світова практика свідчить про існування багатьох видів господарських товариств, які знайшли місце і в Україні. Найбільшого поширення набули акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Менш поширеними в Україні є товариства з додатковою відповідальністю, виникнення яких передусім викликане формуванням довірчих товариств, мало в Україні товариств з повною відповідальністю та командитних.

Товариство з обмеженою відповідальністю є специфічним і має відмінні риси: статутний фонд поділений на частки визначених установчими документами (статутом) розмірів. Однак учасники такого товариства відповідають за його боргами не тільки своїми внесками до статутного фонду, а й у разі недостатності цих сум — додатково майном, що їм належить, у однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Характерною особливістю таких товариств є обмежена відповідальність їх учасників (учасника), оскільки вони несуть відповідальність лише в межах їх внесків.

Ця риса є спільною для акціонерних товариств і для товариств з обмеженою відповідальністю, принципова відмінність полягає в тому, що ТОВ не випускають акції і мають специфічні риси в управлінні, уступці часток учасників, виході з товариства тощо.

ТОВ не повинні мати значну кількість учасників, оскільки нормативна база їх корпоративного управління така, що за великої кількості учасників значною мірою втрачається керованість, особливо при прийнятті стратегічних рішень.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

В організаційно-правовій базі України існує також кілька форм господарських товариств, які однозначно не можуть вважатися товариствами корпоративного типу. В таких товариствах функції власності не відокремлені від функцій управління товариствами.

До таких товариств насамперед відносять повні товариства (ПТ).

Повним визнається товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Товариством, що поєднує риси товариства з обмеженою відповідальністю і повного товариства, є так зване командитне товариство (КТ).

Командитне товариство (КТ) - товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Специфіка управління командитним товариством насамперед полягає в тому, що його здійснюють тільки учасники з повною відповідальністю. Якщо в командитному товаристві є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно.

Як свідчить практика, досить складна структура організаційно-економічних відносин і відповідно управління, жорстка матеріальна відповідальність призвели до того, що на сьогодні повні та командитні товариства в Україні не набули значного поширення.

? Питання для обміркування та самоконтролю

1.Дайте визначення поняттю «корпоративна форма».

2.Наведіть приклади корпоративних форм підприємництва в Україні.

3.Корпоративні форми підприємництва в Україні: історія та сучасність.

4.Дайте визначення поняттю «корпоративний устрій».

5.Наведіть приклади господарських товариств корпоративного типу.