Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
24-30.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
36.47 Кб
Скачать

28.Покажіть як на початку 90-х років хх ст. Україна здобула незалежність

У період перебудови і горбачовських реформ у СРСР у союзних республіках виник і зростав рух за незалежність. Офіційно створено Народний Рух України за перебудову, керівництво якого фактично взяло курс на вихід УРСР зі складу Союзу. Конституція 1977 р. гарантувала союзним республікам право вільного виходу зі складу СРСР. Але жодних законодавчих актів щодо реального здійснення цього права чи правових механізмів виходу не існувало. Тому здобувати легітимну незалежність республіці доводилося у складних умовах політичного тиску з боку Москви та при повній відсутності правової бази. І все ж Україна знайшла конституційні шляхи для вирішення означеного правового колапсу. Цьому сприяли і динамічний розвиток суспільно-політичних подій у країні. Наприкінці 1990 — початку 1991 р. внутрішньополітична обстановка у Радянському Союзі ще більше загострилася. На грудневому пленумі  ЦК  КПРС  більшість  учаcників закликала до рішучої боротьби з «деструктивними силами», «сепаратистами», «націоналістами». Особливого захоплення в Україні, як і в інших союзних республіках, проект нового союзного договору не викликав. Тому консервативні сили, і зокрема депутатська група «Союз» Верховної Ради СРСР, закликали Горбачова як президента винести питання щодо майбутньої долі країн на Всесоюзний референдум. Референдум відбувся 1991  р. В Україні представники Руху і новостворених демократичних партій виступили з пропозицією засудити заколот спеціальним рішенням президії Верховної Ради УРСР. Із засудженням перевороту виступила частина членів президії Верховної Ради - В. Пилипчук,. Юхновський, та інші. Львівська обласна рада закликала громадян до масових актів громадянської непокори у відповідь на «спроби насильницького усунення демократично обраної влади». Народний рух України закликав громадян «створювати організаційні структури активного опору». Союз українського студентства у зверненні до Верховної Ради УРСР заявив про намір розпочати «акції громадянської непокори». Після невдалої спроби штурму прибічниками влади «Білого дому» у Москві, стало очевидним, що переворот провалюється.Провал перевороту став поразкою реакційних сил. Перш за все, він означав крах усіх  союзних унітарних структур, злам тоталітаризму. Республіки були фактично полишені на себе і стали брати усю повноту влади у свої руки. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ  — Акт проголошення незалежності України.Отже, перестала існувати Українська Радянська Соціалістична Республіка. На політичній карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна.

29.Розкрийте головні складові Конституції України (1996 р.), які характеризують її соціально-політичний та державний устрій.

Прийняття п'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Конституції України стало найважливішою історичною подією в житті українського

народу після проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України і схвалення 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням Акта проголошення незалежності України. Тим самим було завершено процес становлення України як суверенної держави, яка має свій Основний Закон. Насамперед прийняття конституції свідчить про досягнення державою певної стабільності у суспільстві. Адже саме цей процес, як правило, зумовлюється переходом суспільства від одного якісного стану до іншого, зокрема, як це відбувається в Україні — результатом зміни суспільного устрою стало формування громадянського суспільства і демократичної, соціальної, правової держави. Найбільш вагомим аргументом є сам зміст конституції, ті важливі положення і норми, які в ній закріплено.

Так, Конституція України закріплює основи її суспільного і державного устрою, визначає напрями розвитку суспільства і держави, основи організації та діяльності державних органів, а також органів місцевого самоврядування, встановлює конституційні гарантії здійснення прав та свобод людини і громадянина, спрямовує розвиток державної та самоврядної форм народовладдя.Конституція — це насамперед основний закон держави. Наприклад, у статтях 13 і 14 Конституції України визначаються об'єкти права власності українського народу, регламентуються питання, пов'язані із соціальною спрямованістю економіки нашої держави, соціальним і правовим статусом землі і правом власності на неї.  Встановлюється також, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом Слід звернути увагу на закріплення у Конституції статусу землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, а також на гарантування права власності на землю, закріплення принципу політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, забезпечення на території України екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги, а також подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, що має планетарний масштаб, збереження генофонду українського народу .

Суспільний лад країни характеризують також умови, сприятливі для розвитку культури, що знайшло відображення в статтях Конституції, де йдеться про статус мов в Україні , про консолідацію та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також про розвиток самобутності (етнічної, культурної, мовної та релігійної) всіх корінних народів і національних меншин України . Державний лад України визначається також у тих розділах Конституції, де йдеться про форми прямого народовладдя, тобто вибори і референдум ,організацію і діяльність Верховної Ради України ,конституційний статус Президента України, про Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади ,прокуратуру, правосуддя , територіальний устрій України, про Автономну Республіку ,про місцеве самоврядування ,про Конституційний Суд України .Отже, переважна більшість принципів та норм Конституції спрямована на закріплення саме державного ладу України, характеризує державу, її сутність, спрямування діяльності її органів, організацію державного апарату.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]