Термінологічний словник

Виробнича функція — функція, що показує залежність обсягів ви­робництва продукції від факторів виробництва.

Граничні інвестиції — величина інвестицій, яка згідно з моделлю Солоу необхідна для підтримання стійкої капіталоозброєності.

Депресія — дуже глибокий і затяжний спад в економіці.

Економічне зростання — збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збіль­шення виробничих потужностей економіки.

Економічний цикл — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання.

Економічні ресурси — земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

Ефективність праці — змінна в моделі економічного зростання Солоу, за допомогою якої враховується вплив технічного прогресу на капіталоозброєність.

Залишок Солоу — внесок сукупної продуктивності факторів вироб­ництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального процента приросту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Золоте правило — такий рівень заощаджень у моделі Солоу, що забезпечує стійкий стан в економіці за умови максимізації споживання на одного працівника.

Капітал — економічні ресурси, що використовуються для виробни­цтва товарів та послуг.

Кількість ефективних одиниць праці — показник кількості робочої сили, який в моделі економічного зростання Солоу обчислюється на базі фактичної кількості працівників, помножених на ефективність праці.

Модель зростання Солоу — модель, що показує вплив нагрома­дження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зростан­ня капіталоозброєності та обсягу продукту на душу населення.

Модель мультиплікатора-акселератора — модель, яка пояснює економічні коливання певним співвідношенням між мультиплікатором витрат і акселератором.

Постійна віддача від масштабу — властивість виробничої функції, згідно з якою пропорційне збільшення усіх факторів виробництва на певний процент збільшує обсяг виробництва на той самий процент.

Рецесія, спад — період, у межах якого відбувається скорочення об­сягів виробництва в країні.

Сукупна продуктивність факторів виробництва — показник, що відображає вплив технічного прогресу на зростання обсягу продукту на одного працюючого.

Теорії ендогенного зростання — моделі економічного зростання, що охоплюють фактори, від яких залежить технічний прогрес, на відмі­ну від моделей, які враховують технічний прогрес екзогенно.

Теорія реального ділового циклу — теорія, згідно з якою економіч­ні коливання спричиняються не номінальними чинниками, а технологіч­ними шоками.

Фактори виробництва — економічні ресурси, які використовують­ся для виробництва товарів і послуг.

Тести для самоперевірки знань

1. Екстенсивне економічне зростання відбувається за рахунок:

а) збільшення продуктивності факторів виробництва;

б) збільшення обсягів грошової маси;

в) збільшення обсягів факторів виробництва;

г) збільшення капіталоозброєності праці.

2. Згідно з функцією Харрода—Домара темп економічного зростання залежить від:

а) граничної продуктивності капіталу;

б) норми заощаджень;

в) норми амортизації;

г) капіталомісткості продукту.

3. Виробнича функція Кобби—Дугласа спирається на такий показник:

а) постійну віддачу від масштаба;

б) змінну віддачу від масштаба;

в) зростання граничної продуктивності капіталу;

г) спадання граничної продуктивності капіталу.

4. Цільовою функцією моделі Солоу є:

а) зростання обсягів продукту;

б) зростання продуктивності праці;

в) зростання капіталоозброєності;

г) зростання ефективності праці.

5. До чинників капіталоозброєності в моделі Солоу належать:

а) нагромадження капіталу;

б) гранична продуктивність капіталу;

в) продуктивність праці;

г) технічний прогрес.

6. Згідно з моделлю Солоу економічне зростання забезпечу­ється, коли:

а); ;

б); ;

в) ;

г) .

7. Економічні цикли складаються з такої послідовності фаз:

а) спад, пік, піднесення, дно;

б) пік, спад, піднесення, дно;

в) дно, піднесення, спад, пік;

г) пік, спад, дно, піднесення.

8. Стійкий рівень капіталоозброєності досягається, якщо:

а) норма заощаджень дорівнює нормі споживання;

б) капітал, що інвестується, дорівнює капіталу, що вибуває;

в) гранична продуктивність капіталу дорівнює нормі аморти­зації.

9. Обсяг «граничних інвестицій» відображають такі умови:

а) ;

б) ;

в)

10. Стійка капіталоозброєність забезпечується за умов:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .