Термінологічний словник

Багатство, майно — сукупність активів або одиниць власності, що має вартість.

Гіпотеза життєвого циклу — гіпотеза, яка припускає, що люди за допомогою заощаджень і позик переміщують свої доходи між окреми­ми періодами життя з метою забезпечення рівномірного рівня спожи­вання.

Гіпотеза постійного доходу — гіпотеза, яка припускає, що спожи­вання залежить від постійного доходу, який люди очікують отримувати в середньому за весь період свого життя від трудової діяльності і нако­пичених активів.

Гранична схильність до заощаджень — величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються заощадження при зміні доходу на одиницю.

Гранична схильність до споживання — величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються витрати на споживання при зміні доходу на одиницю.

Заощадження — частина наявного доходу, що залишається після здійснення витрат на споживання.

Кеннсіанська функція споживання — функція, що описує за­лежність споживання домогосподарств від поточного наявного до­ходу.

Міжчасовий вибір споживача — рішення домогосподарств щодо визначення величини споживання на основі переміщення доходу між різними періодами життя за допомогою заощаджень та позик.

Особистий дохід -— дохід домогосподарств, який складається з за­робленого доходу, доходу від власності та отриманих соціальних трансфертів.

Особистий наявний дохід — 1) частина доходу домогосподарств, що залишається після сплати особистих податків; 2) у спрощеній еко­номіці, в якій немає податків, — різниця між сукупним доходом і наяв­ним доходом підприємств.

Постійний дохід — сталий компонент поточного доходу, який лю­дина спроможна підтримувати протягом всього життя за рахунок тру­дового доходу і накопичених активів.

Середня схильність до споживання — відношення споживання до наявного доходу.

Споживання — витрати на споживчі товари та послуги.

Тимчасовий дохід — дохід, який люди не очікують отримувати у майбутньому.

Тести для самоперевірки

1. Споживання домогосподарств — це їхні витрати на:

а) купівлю ресурсів;

б) виробничі послуги;

в) амортизацію;

г) споживчі товари та послуги.

2. На величину особистого доходу домогосподарств впливають:

а) гранична схильність до споживання;

б) заробітна плата;

в) трансферти;

г) проміжне споживання.

3. Особистий наявний дохід розподіляється на:

а) споживання та нерозподілений прибуток;

б) споживання та заощадження;

в) споживання та амортизацію;

г) споживання та трансферти.

4. Середня схильність до споживання — це:

а) відношення споживання до заощадження;

б) відношення споживання до наявного доходу;

в) відношення приросту споживання до наявного доходу.

5. Гранична схильність до споживання — це:

а) відношення приросту споживання до приросту особистого

доходу;

б) відношення приросту споживання до особистого доходу;

в) відношення споживання до особистого доходу;

г) відношення приросту споживання до приросту наявного доходу.

6. Гранична схильність до заощадження більша нуля, якщо:

а) с = 1,1;

б) С > Y;

в) С< Y;

г) С = Y.

7. Гранична схильність до споживання залежить від таких

чинників:

а) ставки процента;

б) рівня цін;

в) рівня заробітної плати;

г) рівня заощаджень.

8. Згідно з основним психологічним законом Кейнса гранична схильність до споживання зі зростанням доходу:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

9. Згідно з гіпотезою життєвого циклу рішення щодо рівня споживання залежать від:

а) поточного доходу;

б) тимчасового доходу;

в) постійного доходу;

г) накопиченого багатства.

10. Згідно з гіпотезою постійного доходу середня схильність до споживання залежить від співвідношення між:

а) постійним і поточним доходом;

б) поточним доходом і накопиченим майном;

в) поточним і тимчасовим доходом;

г) постійним і тимчасовим доходом.