
- •1. Зародження й основні етапи розвитку політекономії як науки.
- •2. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •3. Функції політекономії
- •4. Сутність і структура суспільного виробництва.
- •5. Суспільний продукт і його структура
- •6. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура.
- •7.Економічний закон зростання потреб.
- •8. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, об’єкти, класифікація
- •9. Місце і роль людини в економічній системі
- •10.Сутність власності як економічної категорії
- •11. Роздержавлення і приватизація як методи реформування відносин власності в Україні.
- •12.Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •Визначальна роль природних ресурсів.
- •Використання примітивної техніки та технології виробництва.
- •Слабко виражений суспільний характер.
- •Економічна свобода у виборі товарів та партнерів.
- •Виробництво для обміну з розрахунку на вигоду.
- •Здійснення економічної конкуренції виробників.
- •13. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •14. Виникнення і сутність грошей, їх функції
- •15. Грошовий обіг і його закони
- •16. Валютні курси. Конвертованість грошей
- •17. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- •Типи інфляції:
- •Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Антиінфляційна державна політика
- •18. Функції ринку. Інфраструктура ринку
- •Інфраструктура ринку
- •Основні структурні елементи ринку
- •19. Суть попиту і суть пропозиції
- •20. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •21. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
- •22. Основні суб’єкти ринкової економіки
- •23. Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності
- •24. Конкуренція, її суть і економічні основи. Види економічної конкуренції
- •Економічний закон конкуренції
- •25. Монополія: причини виникнення, суть та основні типи і форми
- •3. Процес централізації капіталу.
- •4. Трансформація індивідуальної приватної власності.
- •Класифікація монополій
- •Основні організаційні форми економічних монополій
- •26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •27. Структура авансованого капіталу. Витрати виробництва, їхня сутність та класифікація
- •28. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку
- •29. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Амортизація і відтворення основного капіталу
- •30. Аграрні відносини, їхній зміст і особливості
- •31. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення
- •Диференційна рента.
- •Абсолютна земельна рента.
- •Монопольна рента.
- •Рента та орендна плата
- •32. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі
- •33. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс
- •34. Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу.
- •35. Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази. Види і тривалість циклів
- •Фази економічного циклу
- •36. Безробіття, його зміст, причини, види, форми, типи. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку
- •Економічні та соціальні наслідки впливу безробіття.
- •37.Сутність, види та джерела формування доходів
- •Необхідність, зміст, структура та функції фінансів
- •39. Фінансова система. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит і державний борг
- •40. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту
- •41. Кредитна система та її структура
- •42.Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
- •43. Форми міжнародних економічних відносин (мев)
- •44. Всесвітній ринок товарів та послуг
- •45. Торговельний і платіжний баланси країни
- •46. Зміст і структура світової валютної системи
- •II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
- •III. Ямайська валютна система (створена в 1976 р. І по сьогодні).
- •47. Сутність, причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили
34. Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу.
У процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій:
становлення (висхідний розвиток нової системи);
зрілість (найповніший прояв усіх потенційних можливостей системи та властивих їй суперечностей функціонування);
занепад старої системи і зародження елементів нової (низхідний розвиток старої системи).
Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи.
Трансформаційна економіка є особливим станом еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм.
Принципи трансформації:
урівноваженість як необхідна передумова успішного розвитку та самооновлення;
багатовимірність системних перетворень та складний механізм їхньої взаємодії;
динамічність узгодження складових елементів системи на принципах самоорганізації;
суперечливе поєднання тенденцій світового еволюційного розвитку і національних особливостей трансформаційних перетворень.
35. Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази. Види і тривалість циклів
Важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток хвилеподібно зростаючий характер. Хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів.
Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.
Економічний цикл – це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Рис. 12.2. Модель економічного циклу
Фази економічного циклу
Рівень економічної активності складають такі показники: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску виробництва.
Спад (криза, рецесія).
— перевиробництво товарів порівняно з попитом на них;
— значне скорочення обсягів виробництва;
— падіння цін;
— дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів;
— біржовий крах та банкрутство підприємств;
— зростання безробіття;
— падіння рівня заробітної плати;
— падіння рівня прибутку;
— масове знищення товарів, устаткування тощо;
— недостатність кредитних ресурсів.
Дно (депресія, застій).
Найнижча точка спаду циклу – критична точка в економіці.
— “застій” виробництва;
— низький рівень цін та зайнятості;
— найбільша кількість банкрутств;
— відсутність нових інвестицій;
— ліквідація товарного надлишку.
Пожвавлення.
— розширення виробництва до відновлення докризового рівня;
— зростання цін;
— модернізація виробництва;
— зростання зайнятості;
— активізація попиту;
— відновлення інвестицій.
Пік (піднесення, експансія, бум).
розширення виробництва;
швидке зростання зайнятості;
— зростання заробітної плати та інших видів доходів;
— масове оновлення капіталу;
— підвищення рівня цін;
— зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і створює умови для нової кризи.
Все це призводить до входження економіки у новий економічний цикл.
Тривалість фази падіння у західних країнах становить півроку або півтора року, в Україні вона тривала десять років.
Виділяють два основних підходи до визначення причин циклів.
Перший пов’язаний з зовнішніми (екзогенними) факторами, які перебувають за межами економічної системи:
• політичні та випадкові події (війни, революції, перевороти тощо);
• зміни чисельності населення (міграція);
• поява значних наукових і технічних винаходів і нововведень (автомобіль, залізниці, комп’ютери);
• відкриття нових земель та родовищ корисних копалин;
• погодно-кліматичні зміни тощо.
Другий – з внутрішніми (ендогенними) факторами, які притаманні даній економічній системі:
• нестабільність витрат;
• зміна цін на ресурси (нафту, газ та інші види сировини);
• діяльність держави у сфері регулювання економіки (зміни у кредитно-грошовій, податковій політиці) тощо.
Поєднання або комбінація зовнішніх та внутрішніх факторів і стають причинами економічних циклів.
Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю та амплітудою коливань.
Короткі цикли - цикли Джозефа Кітчина.
Тривалість: 3 роки і 4 місяці.
Вони пов’язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. Причиною коротких циклівє зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.
Середні цикли (промислові) - цикли Клемента Жугляра.
Тривалість: 8 – 10 років.
Причину цих циклів вбачали в періодичності оновлення основного капіталу і пов’язували зі зменшенням попиту на устаткування і споруди.
Довгі цикли – цикли Миколи Кондратьєва.
Тривалість: 45 – 60 років.
Існування довгих циклів пов’язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об’єктів інфраструктури.
М. Кондратьєв у великих циклах (хвилях) виділяв дві фази:
• І фаза – висхідна хвиля (25 – 30 pp.) – це довгострокове піднесення, що виникає на базі нових наукових відкриттів, змін технології, її супроводжують значні соціальні коливання (війни, революції);
• II фаза – низхідна хвиля (20 – 25 pp.), криза виникає тоді, коли стара структура економіки вступає в конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін.