17. Інфляція, її сутність, причини, види і соці­ально-економічні наслідки

Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей.

Термін інфляція вперше почав використовуватися у Північній Америці за часів громадянської війни 1865 р.

Інфляція (з лат. inflatio – здуття) – це процес знецінення грошей внаслідок перевищення кількості грошових знаків, які перебувають в обігу, що виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Виділяють два показники інфляції:

Рівень інфляції – показує зміни цін в економіці та вимірюєть­ся за допомогою індексів цін.

Темп інфляції – показує, як змінилася сама інфляція за певний період.

Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується. Дефляція трап­ляється вкрай рідко.

Існує дві концепції щодо визначення першопричин інфляції: структурна і монетарна.

Прихильники структурної концепції вбачають неминучість інфляції за умов дефіциту державного бюджету, зростанням цін на товари, до яких споживачі виявляють підвищений інтерес. А збільшення грошової маси ли­ше дає змогу інфляції виявитися як зростаючий процес.

Монетаристи вважають інфляцію суто грошовою, вона зу­мовлена м’якою грошовою та бюджетною політикою держави (дефіцитне фінансування, помилкова гро­шова політика Національного банку).

Інфляція зумовлена також рядом причин, що поділяються на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх причин належать:

• відставання галузей, що виробляють предмети споживання, від галузей, що виготовляють засоби ви­робництва;

• дефіцит державного бюджету;

• високий рівень невиробничих витрат держави (особливо військо­вих);

• монополія великих компаній на встановлення цін;

• високі податки та висока процентна ставка за кредит;

Зовнішніми причинами інфляції є:

• структурні світові кризи (сировинні, енергетичні та ін.), що супроводжуються багаторазовим зростанням цін на сировину, нафту;

• обмін банками національної валюти на іноземну, внаслідок чого ви­никає потреба у додатковій емісії паперових грошей, що поповнює канали грошового обігу;

• зменшення надходжень від зовнішньої торгівлі;

Типи інфляції:

Рис. 6.12. Типи інфляції

1. Залежно від переважаючого впливу факторів:

Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, що намагаються зрівнова­жити пропозицію і попит, зростають.

Інфляція пропозиції (витрат) – це зростання цін внаслі­док підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної про­позиції. Виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів.

2. За темпами зростання:

Помірна (повзуча) інфляція – коли річний приріст цін складає не більше 10%. Спостерігається на початку розвитку інфляційно­го процесу. В цілому не має негативних наслідків для економічних суб’єктів.

Галопуюча інфляція – коли річний приріст цін вимірюється десятка­ми або сотнями відсотків (від 20% до 300% на рік). Інфляція виходить з-під контролю держави, різко впливаючи на всі сфери економіки та соціального життя (відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій).

Гіперінфляція – коли річний приріст цін вимірюється тисячами або мільйонами відсотків на рік. Інфляція стає некерованою, гроші втрачають здатність виконувати свої функції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, розвиваються стихійні процеси в економіці.

3. За ступенем прогнозування:

Очікувана інфляція – спричиняється певними заходами, запланованими державою, тому вона очікувана і може бути врахована заздалегідь.

Неочікувана (непередбачена) інфляція - є результатом непередбаче­них змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупно­му попиті та пропозиції. Характеризується різким стрибком цін, що негатив­но впливає на грошовий обіг та систему оподаткування.

4. За характером прояву:

Відкрита інфляція – характеризується зростанням цін на вільному рин­ку при невтручанні держави у процес їх формування.

Прихована інфляція – збереження сталих цін та заробітної плати при зростанні продуктивності праці; зниження якості товарів та послуг.

5. За співвідношенням темпів зростання цін на товари:

Збалансована інфляція – помірне зростан­ня цін одночасно на всі товари та послуги, що не впливає на загальний обсяг виробництва чи перерозподіл доходів. Така інфляція дуже рідкісна.

Незбалансована інфляція – являє собою різні темпи зростання цін на різні товари та послуги. Впливає на затрати та податки.