Практична робота №8 «Визначення лідерства і лідера» до теми «Лідерство».

Мета: з’ясування і засвоєння основ теорії суті лідерства, влади і впливу менеджерів на працівників.

Критерії оцінювання практичної роботи.

Оцінка «відмінно» виставляється студенту за глибокі знання навчального матеріалу з теми, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, чітко, лаконічно, логічно послідовно відповідати на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення при розв’язуванні практичних завдань і який виконав практичні завдання без помилок за всіма перерахованими пунктами в аудиторії.

Оцінка «добре» виставляється студенту за міцні знання навчального матеріалу з теми, аргументовані відповіді на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, який виконав всі практичні завдання за всіма перерахованими пунктами в аудиторії, при цьому допустив незначні помилки і мав невеликі недоліки і у плині аудиторного заняття їх виправив.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту за посередні знання навчального матеріалу з теми, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень при розв’язанні практичних завдань і який виконав практичні завдання поза аудиторним заняттям, але з вмінням аналізувати зміст практичної роботи.

Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не зміг показати необхідний рівень знань для подальшого вивчення тем з дисципліни, допустив значні помилки або взагалі не виконав завдання.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» повинен виправити помилки або виконати завдання, вразі його повного невиконання або відсутності студента на даній практичній роботі.

Література.

1. Палеха Ю.І., Менеджмент персоналу, Київ, 2010 р.

2. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика, 2004 р.

Контрольні питання по темі.

1. Визначення і сутність лідерства і влади.

2. Визначення і ознаки лідера.

3. Характеристика типів лідерів.

4. Сутність стилів керівництва.

5. Характеристика лідерства по підходу з позиції особистих якостей.

6. Характеристика лідерства по поведінковому підходу.

7. Характеристика лідерства по ситуаційному підходу.

Практичні завдання.

Вправа 1. Наведені поняття і визначення, які асоціюються із темою. Які з термінів, наведених в частині А, відповідають визначенням, поданим у частині В? Підібрати парні відповіді.

Частина А		Частина В
1	Влада	А	Поведінка однієї людини чи групи, що активно діє на поведінку, відчуття і стосунки інших людей
2	Вплив	Б	Можливість реально вплинути на поведінку інших людей
3	Стиль керівництва	В	Необхідність використання примусу, психологічного тиску і погрози покарання
4	Теорія лідерства Е. Гізелі	Г	Звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих
5	Теорія «Х» Ф.Тейлор	Д	Кращі з керівників мають визначений набір рис характеру і розумових здібностей

1

2

3

4

5

Вправа 2. До наведених стилів керівництва визначити властивості, які їм притаманні: 1. Для підлеглих менеджер – людина довірлива і нерішуча. 2. Поєднання високих результатів праці підлеглих з рівнем досягнення цілей організації. 3. Прояви апатії не дають можливості ви­сувати нові ідеї. 4. Зосередження влади у своїх руках і вимагання від персоналу безвідмовного виконання завдань. 5. Компромісу можна досягти помірними вимогами вироб­ництва і відповідною увагою до потреб і настрою працівників. 6. Однакові відносини як до вищого керівництва, так і до підлег­лих. 7. Боязливість негативної оцінки своєї роботи з боку підлеглих. 8. Нав´язання своєї волі іншим, незва­жаючи на силу опору. 9. Прагнення покласти вирішення проблеми на інших виконавців. 10. Відданість колективу і зацікавленість у конкурентоспро­можності організації. 11. Створення атмосфери панібратства керівника з підлегли­ми. 12. Використання результатів опитування думки підлеглих. 13. Зниження виробничої дисципліни і якості роботи. 14. Прояв високої активності і енергій­ності. 15. Відкладання вирішення стратегічних питань на майбутній період. 16. Консультування з підлеглими — ознака слабкості керів­ника. 17. Комунікабельність і відкритість. 18. Відповідь словами «мабуть», «я не­впевнений». 19. Девіз: «Моя хата скраю».  20. Впевненність у собі і відстоювання своєї думки. 21. Дія за прин­ципом «краще не треба», «нехай інші спробують». 22. Люди завжди хочуть, щоб ними керували. 23. Девіз: «Робота – не вовк, в ліс не побіжить».  24. Менеджер завжди каже, що він нічого не вирішує, а тільки виконує вказівки ви­щого керівництва і цим ухиляється від відповідальності за прийняте рішення. 25. Ретельне вивчення всіх фактів.

Стиль керівництва	Характеристики
1.1
1.9
9.1
5.5
9.9

Вправа 3. До наведених стилів керівництва визначити тези, які відносяться до кожного з них: 1. Відсутність ініціативи. 2. Орієнтація на можливості підлеглих. 3. Постійне чекання вказівок керівництва. 4. Надання mіn інформації. 5. Переконання виконавців у не­обхідності виконання поставлених завдань. 6. Не визнання своїх помилок. 7. Небажання приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки. 8. Багато праці у не­робочий час. 9. Уважне вислуховування заперечення відносно власної пропозиції. 10. У спілкуванні частий прояв невитриманості і навіть грубості. 11. Недостатність вимогливості до підлеглих. 12. Виступ від свого імені. 13. Сприяння створенню атмосфери взаємної довіри і співробітницт­ва. 14. Здатність швидко вирішувати про­блеми на базі самоорганізації працівників.

Авторитарний стиль керівництва	Демократичний стиль керівництва	Ліберальний стиль керівництва

Вправа 4. Розглянути ситуації, надати відповідь на питання і аргументувати.

1. Менеджеру потрібна довірча бесіда з підлеглим. Як вірно посадити співрозмовника: 1) напроти; 2) поруч; 3) під прямим кутом.

2. Менеджеру потрібно дати доручення співробітникові, який, як відомо по досвіду, буде сперечатися, доводити, що справа не входить у його обов'язки. Як ефективно порушити питання, щоб подолати його опір: 1) «Як Ви думаєте?»; 2) «Ваші пропозиції?»; 3) «Ви будете виконувати чи ні?».

3. Менеджер прагне підкреслити свою владу і перевагу над підлеглими. Де повинна відбуватися бесіда: 1) у кабінеті менеджера;  2) на «нейтральній» території; 3) у кабінеті підлеглого, бажане із присутністю сторонніх.

4. Менеджер прагне відмовити підлеглому, переконавши його у своїй правоті. Який аргумент найкраще свідчить про високу культуру керування в менеджера: 1) «Поставте себе на моє місце»; 2) «Коли будете керівником, тоді й будете мати право вирішувати»; 3) «Я відповідаю за всіх Вас».

1.

2.

3.

4.