2. Знайдіть зайве: філософія життя, психоаналіз, екзистенціалізм, марксизм, персоналізм. Відповідь поясніть.

персоналізм

3. Сформулюйте онтологічний доказ буття Бога, запропонований Ансельмом Кентерберійським. Наведіть контраргументи. 1. Все стемится к благу – Бог2. Все ограничено и иеет верхний предел – бог.3. бітие целое по какой-то причине4. бог как совершенство. Бог превосходит по величине все мыслимое, вне на с и мира

Ансельм Кентерберійський- середньовічний філософ-богослов що запропонував онтологічний доказ в загально відомому трактаті «Прослогіон»:он вывел бытие Бога из самого понятия Бога Все стремится к Благу — но Бог и есть Абсолютное Благо. Все ограничено и имеет некий верхний предел. Это и есть Бог. Бытие целое по какой-то причине. Это и есть Бог. Бог как совершенствоБог превосходит по величине все мыслимое. Значит он существует вне нас и вне этого мира То есть,Бог есть, потому что он есть — то есть ,Бог при рождении человека вкладывает в его разум идею о себе.

4. Софісти вважали, що розум не здатний пізнати істину, але саме вони зробили раціональне знання товаром. Поясніть цей парадокс.

Софісти, які з'явились у Греції в V ст. до н. е., були особливими мудрецями,представниками античної філософії. В цей період відбувається перехід від вивчення природи до розглядання людини у всіх її багатоманітних проявах. Істина софістів не цікавила. Вони вчили інших людей мистецтва перемагати супротивника в суперечках і судових позовах: адвокатів тоді не було. «А в судах, — говорив пізніше Платон, — немає нікому діла до істини, важлива тільки переконаність». Софісти ототожнювали мудрість із знанням, умінням, здатністю доводити все, що вони вважали необхідним, вигідним.Таким чином, дійсно ми отримуємо парадокс: Софісти вважали, що розум не здатний пізнати істину, але саме вони зробили раціональне знання товаром .Це можна пояснити тим,що для Софістів справжньої істини просто не існувало,адже вони,користуючись енциклопедичними знаннями і мистецтвом риторики, могли обґрунтувати найнезвичніші твердження,тобто з будь-якого твердження могли зробити істину. Наприклад, сьогодні вони могли обґрунтувати тезу, завтра - антитезу.

5. Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки? у чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією, а навколо чого вони можуть об'єднатись?

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. "Раціональний ірраціоналізм" християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї лінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука є той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука в повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається. Ще й досі вчені та віруючі сперечаються про походження людини(вчені спираються на теорію Ч.Дарвіна,а духовенство вважає,що людину створив бог),також актуальними в наш час є проблеми в біоетиці- нормативне знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань передання життя, генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини (аборт,трансплантація,клонування людини,евтаназія.клінічні іспити,сурогатне материнство)Представники духовенства виступають проти таких медичних втручань,на відміну від вчених. Наука і релігія могли б об’єднатись навколо вирішення глобальних проблем людства:ряд екологічних проблем, необмежена кількість зброї, безмежна кількість нових хвороб і т.д.

Екзаменаційний білет № 8

1. Назвіть авторів відомих афоризмів: 1) Сковорода 2) Аристотель 3) Эпикур