Вимоги до знань і вмінь практикантів

Відповідно до державних вимог щодо змісту й рівня професійної підготовки випускника магістратури студент повинен знати:

- основні законодавчі документи, що стосуються системи освіти у вищій школі, права й обов'язки суб'єктів навчального процесу (викладачів, керівників, студентів);

- володіти знаннями курсу, достатніми для аналітичної оцінки, вибору й реалізації освітньої програми, що відповідає рівню підготовленості студентів, їхнім потребам, а також вимогам суспільства;

- сутність процесів навчання й виховання у вищій школі, їх психолого-педагогічні основи;

- дидактику навчальної дисципліни;

- питання часткових методик за курсом;

- нові технології навчання;

- методи формування навичок самостійної роботи й розвиток творчих здібностей і логічного мислення студентів;

- шляхи вдосконалення майстерності викладача й способи самовдосконалення.

Студент-практикант повинен уміти:

- проектувати, конструювати, організовувати й аналізувати свою педагогічну діяльність;

- планувати аудиторні заняття відповідно до навчального плану закладу й на основі його стратегії;

- забезпечувати міждисциплінарні зв'язки курсу з іншими дисциплінами;

- розробляти й проводити різні за формою навчання заняття найбільш ефективні при вивченні відповідних тем і розділів програми, адаптуючи їх до різних рівнів підготовки студентів;

- ясно й логічно викладати зміст навчального матеріалу, опираючись на знання й досвід студентів;

- відбирати й використовувати відповідні навчальні засоби для побудови технологій навчання;

- аналізувати навчальну та навчально-методичну літературу й використовувати її для конструювання власного викладу програмного матеріалу;

- організовувати навчальну діяльність студентів, керувати нею й оцінювати її результати;

- застосовувати основні методи об'єктивної діагностики знань студентів з предмету, вносити корективи в процес навчання з урахуванням даних діагностики;

- володіти методикою проведення заняття із застосуванням традиційних та інноваційних засобів навчання;

- створювати й підтримувати навчальне середовище, що сприяє досягненню цілей навчання;

- складати завдання, вправи, тести, кейси з різних тем;

- застосовувати комп'ютерну техніку в навчальному процесі;

- ураховувати в педагогічній діяльності індивідуальні особливості студентів, у тому числі вікові й психологічні;

- розвивати інтереси студентів і мотивацію навчання, формувати й підтримувати зворотний зв'язок.

Форми та методи контролю

Поточний контроль за станом проходження студентом магістратури асистентської практики здійснюється комплексно керівником практики та викладачем кафедри, до якого прикріплений студент, шляхом відвідання проведених ним занять, їх аналізу, перевірки конспектів занять і позааудиторних заходів; колективним обговоренням різних видів роботи практиканта в групі.

Студенти повинні вести щоденник з практики встановленого зразку, у якому висвітлюються етапи роботи та їх зміст (вимоги до звіту практиканта див. у додатках).

Підсумкова форма контролю результатів практики – диференційований залік. Вимоги до звіту практиканта

Після закінчення практики магістрант-практикант подає керівникові практики такі документи:

1. Індивідуальний план роботи студента-практиканта з помітками про виконання кожного виду роботи та оцінкою за підписом керівника асистентської практики.

2. Конспекти лекцій, практичних чи лабораторних занять, підписані керівником практики.

3. Аналізи відвіданих студентами-практикантами занять.

4. Плани та сценарії проведених виховного та позааудиторного заходів.

5. Напрацьовані практикантом матеріали до навчально-методичного комплексу з навчального курсу.