Мета і завдання асистентської практики

Асистентська та науково-дослідна практики студентів ОКР «магістр» тісно пов’язані одна з одною, оскільки об’єднані спільною надметою – формування компетентностей майбутнього викладача-педагога ВНЗ і вченого-дослідника. Та все ж кожна з них спрямована на досягнення своєї конкретної мети, зокрема асистентська передбачає виконання студентами магістратури функцій викладача певної навчальної дисципліни, стає підґрунтям їхньої подальшої професійної діяльності, забезпечує глибше засвоєння теоретичних знань і набутих умінь та навичок, впливає на формування мотиваційної спрямованості на викладацьку роботу, сприяє загальнопедагогічному й загальнокультурному розвитку особистості студента-практиканта.

Проведення асистентської практики вибудовується на таких основних принципах: діяльнісному, індивідуально-диференційованому, принципі етапності та співтворчості,.

Основна мета асистентської практики – підготовка студентів-магістрантів до самостійного й цілісного виконання функцій викладача вищих навчальних або середніх спеціальних закладів, де ведеться поглиблене вивчення української мови та літератури; формування вмінь застосовувати набуті знання в навчально-виховному процесі вишів; мотиваційне спрямування майбутніх освітян на творче виконання своїх професійних обов’язків.

Мета практики зумовлює розв'язання комплексу навчально-методичних, наукових та виховних завдань:

• поглиблювати й розширювати теоретичні знання студентів магістратури з лінгвістичних, літературознавчих та психолого-педагогічних дисциплін, а також формувати вміння застосовувати їх у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час квазіпрофесійної діяльності;

• ознайомити з організаційно-методичною, навчально-методичною, науковою та виховною діяльністю викладача філологічних дисциплін у ВНЗ;

• формувати вміння й навички конструювання та проведення основних форм навчання у вищій школі, застосовувати сучасні технології й методики в процесі підготовки лекційних, практичних і лабораторних занять з мовознавчих, літературознавчих, методичних курсів; а також уміння й навички організовувати та проводити виховні заходи зі студентами-філологами;

• вивчати психолого-педагогічні основи організації навчально-виховного процесу у ВНЗ, осмислювати навчально-методичні здобутки та індивідуальний стиль роботи викладачів фахових кафедр університету, а також педагогічний досвід працівників вищої школи України;

• формувати в студентів-магістрантів професійні вміння педагогічної діяльності викладача шляхом їхнього залучення до виконання різних форм навчально-виховної роботи у ВНЗ;

• формувати вміння планувати, прогнозувати, організовувати й проводити основні форми навчання у вищій школі, а також застосовувати традиційні й інноваційні технології та методики, здійснювати аналіз і самоаналіз;

• формувати вміння професійного педагогічного спілкування зі студентською аудиторією на принципах взаємодії й діалогізму;

• розвивати пізнавально-творчі та науково-дослідницькі якості, сутнісні для професійної діяльності викладача-словесника;

• формувати готовність магістрантів до здійснення виховної роботи зі студентами та студентськими групами й об’єднаннями; виховувати морально-етичні якості викладача вищої школи;

• сприяти формуванню їхньої професійної спрямованості на викладацьку діяльність, уміння вирішувати конкретні професійні завдання відповідно до умов педагогічного процесу;

• виховувати в студентів-магістрів морально-етичні якості викладача вищої школи, стимулювати формування індивідуально-творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самовдосконаленні та підвищенні творчого потенціалу.