- •Визначення економетрії як науки, її природа. Приклади використання економетричних моделей для розв’язування економічних задач.
- •Роль економетричних досліджень в економіці.
- •3. Предмет, цілі, задачі курсу — Економетрика.
- •4.Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами.
- •Основні типи економетричних моделей. Змінні та рівняння в економетричних моделях.
- •6. Етапи економетричного моделювання економічних процесів та явищ.
- •7. Загальний вигляд лінійної економетричної моделі та етапи її побудови
- •8. Специфікація економетричної моделі
- •12. Поняття адекватності і точності економетричної моделі
- •13. Перевірка значущості оцінок параметрів економетр моделі, статистичні критерії.
- •14. Перевірка статистичної значущості економ моделі в цілому, статистичні критерії.
- •15. Дисперсійний аналіз лінійної регресії.
- •16. Інтервальний прогноз залежної змінної на основі економетричної моделі. Стандартні помилки та надійність прогнозу
- •17. Проста лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові
- •18. Коефіцієнт детермінації.
- •26. Моделі, які зводяться до моделі простої (множинної мне кажется тут опечатка) лінійної регресії. Приклади застосування простої лінійної регресії.
- •27. Множинна лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові. Оцінка моделі.
- •28. Моделі, які зводяться до моделі множинної лінійної регресії.
- •29. Виділення сезонних коливань
- •30. Економетрична лінійна модель на основі нормалізованих даних
- •31. Регресійні залежності довільного типу
- •32.Модель Коба-Дугласа та її оцінка
- •33. Інтерпретація коефіцієнтів регресії. Порівняння факторів за ступенем їх впливу. Економічний зміст коефіцієнтів регресії.
- •34. Поняття мультиколінеарності, її природа.
- •35. Методи визначення мультиколінеатності та способи її усунення.
- •Засоби усунення мультиколінеарності. Метод головних компонентів
- •36. Поняття гомо- й гетероскедастичності, природа гетероскедастичності.
- •37. Метод перевірки гетероскедастичності на основі тесту Голдфелда-Квондта
- •3. Незалежність збурень:
- •4. Незалежність збурень та регресорів:
- •42. Методи визначення автокореляції
- •43. Критерій Дарбіна Уотсона
- •44. Метод Дарбіна
- •45. Узагальнений метод найменших квадратів у випадку відомої кореляційної матриці збурень.
- •46. Авторегресія першого порядку
- •47.Оцінювання моделі з автокорельованими збуреннями у випадку невідомої кореляційної матриці збурень.
- •48. Системи одночасних структурних рівнянь. Перехід до зведеної форми, їх взаємозв’язок.
- •49.Приклади систем одночасних рівнянь на макрорівні.
- •50. Поняття ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •51. Проблеми оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів.
- •52.Непрямий метод найменших квадратів оцінювання параметрів строго ідентифікованих рівнянь системи.
- •53. Розрахунок параметрів системи економетричних рівнянь попиту і пропозиції непрямим мнк.
- •Для систем таких рівнянь потрібно застосовувати спеціальні методи оцінювання, оскільки в них регрес ори корельовано зі збуреннями.
- •54. Двоетапний мнк. Алгоритм.
- •55. Порядок аналізу часових рядів. Адитивна та мультиплікативна моделі
- •56. Лаговий оператор.
- •57. Міри точності прогнозів
- •58. Стаціонарність часових рядів
- •59. Метод усереднення
- •60. Метод експоненціального згладжування: звичайне, подвійне, потрійне
30. Економетрична лінійна модель на основі нормалізованих даних
31. Регресійні залежності довільного типу
Тут треба написати про нелінійні регресії (наприклад, поліноміальні), про цікаві функції (наприклад, функції Кобба-Дугласа), про використання моделей з різними змінними (якісними та кількісними - фіктивні змінні). Це таке узагальнююче питання.
Фіктивні змінні.
У попередніх розділах ми розглядали змінні, які можна вимірювати за допомогою кількісних шкал (вартість капіталу, рівень інфляції, обсяг попиту і т.ін.). Однак, у багатьох випадках на поведінку змінної, яку ми вивчаємо впливають якісні фактори, наприклад, наявність або відсутність вищої освіти, статеві, расові відмінності. Для врахування дії подібних чинників застосовують фіктивні змінні. Фіктивні, або бінарні змінні можуть приймати два значення: 0 та 1. Розглянемо декілька прикладів. Нехай ми вивчаємо залежність заробітної платні від віку та рівня освіти за допомогою такої моделі
,
де y – величина зарплатні, x1 – вік у роках, x2 – рівень освіти, який вимірюється у роках навчання. Припустимо, що нам потрібно виявити, чи існує відмінність в оплаті праці між чоловіками і жінками. Для цього ми утворюємо фіктивну змінну D :
D = 1 для чоловіків і D = 0 для жінок. Модель набуде вигляду
.
Величина коефіціента 3 показує відмінність у седньому рівні заробітної платні між чоловіками і жінками, які мають однаковий вік та рівень освіти.
Для того, щоб відтворити в моделі вплив якісного фактора, який може приймати m рівнів, в модель потрібно включити m–1 фіктивну змінну.
Нелінійна регресія
Якщо графік
регресії
або
зображується
кривою лінією, то кореляцію називають
криволінійною (нелінійною). Наприклад,
квадратичні функції використовуються
для опису дуже широкого спектру
економічних процесів, завдяки їхнім
універсальним властивостям. Дійсно, у
загальному випадку квадратична функція
має вигляд:
. (1)
Обернена функція
має вигляд:
, (2)
тобто узагальнені
регресії моделі відповідно
будуть:
, (3)
а вибіркові нелінійні регресії є:
(4)
(5)
За методом найменших
квадратів параметри
знаходять
з системи:
, (6)
(7)
Для аналізу зв’язку y і х в цих випадках використовуються кореляційними відношеннями:
, (8)
де
.
Модель Коба-Дугласа та її оцінка
Розглянемо виробничу функцію Коба–Дугласа:
Y = ALC, (1.59)
де Y–валовий випуск, L–обсяг трудових ресурсів, С–обсяг капіталу (виробничих фондів), A, , – параметри. Коефіцієнт пропорційності A відображає рівень технології. Парамери та є коефіцієнтами еластичності відносно праці та капіталу (отже, функція Коба–Дугласа є виробничою функцією зі сталою еластичністю). Прологарифмувавши рівняння (1.59), маємо:
y = a + l + c, (1.60)
де a = lnA, l = lnL, c = lnC. Якщо ввести до рівняння (1.60) стохастичний доданок, то одержимо модель лінійної регресії: y = a + l + c +. (1.61)
Щоб перетворити вихідну модель (1.59) на стохастичну, обчислимо експоненту від обох частин рівності (1.61): Y = ALCe. (1.62)
Ми бачимо, що модель (1.62) можна звести до моделі лінійної регресіі. Аналогічно можна вивчати досить широкий клас моделей, які за допомогою перетворень змінних та рівнянь можна звести до моделі лінійної регресії. Широковживаним є приклад поліноміальної регресії:
.
