- •Визначення економетрії як науки, її природа. Приклади використання економетричних моделей для розв’язування економічних задач.
- •Роль економетричних досліджень в економіці.
- •3. Предмет, цілі, задачі курсу — Економетрика.
- •4.Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами.
- •Основні типи економетричних моделей. Змінні та рівняння в економетричних моделях.
- •6. Етапи економетричного моделювання економічних процесів та явищ.
- •7. Загальний вигляд лінійної економетричної моделі та етапи її побудови
- •8. Специфікація економетричної моделі
- •12. Поняття адекватності і точності економетричної моделі
- •13. Перевірка значущості оцінок параметрів економетр моделі, статистичні критерії.
- •14. Перевірка статистичної значущості економ моделі в цілому, статистичні критерії.
- •15. Дисперсійний аналіз лінійної регресії.
- •16. Інтервальний прогноз залежної змінної на основі економетричної моделі. Стандартні помилки та надійність прогнозу
- •17. Проста лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові
- •18. Коефіцієнт детермінації.
- •26. Моделі, які зводяться до моделі простої (множинної мне кажется тут опечатка) лінійної регресії. Приклади застосування простої лінійної регресії.
- •27. Множинна лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові. Оцінка моделі.
- •28. Моделі, які зводяться до моделі множинної лінійної регресії.
- •29. Виділення сезонних коливань
- •30. Економетрична лінійна модель на основі нормалізованих даних
- •31. Регресійні залежності довільного типу
- •32.Модель Коба-Дугласа та її оцінка
- •33. Інтерпретація коефіцієнтів регресії. Порівняння факторів за ступенем їх впливу. Економічний зміст коефіцієнтів регресії.
- •34. Поняття мультиколінеарності, її природа.
- •35. Методи визначення мультиколінеатності та способи її усунення.
- •Засоби усунення мультиколінеарності. Метод головних компонентів
- •36. Поняття гомо- й гетероскедастичності, природа гетероскедастичності.
- •37. Метод перевірки гетероскедастичності на основі тесту Голдфелда-Квондта
- •3. Незалежність збурень:
- •4. Незалежність збурень та регресорів:
- •42. Методи визначення автокореляції
- •43. Критерій Дарбіна Уотсона
- •44. Метод Дарбіна
- •45. Узагальнений метод найменших квадратів у випадку відомої кореляційної матриці збурень.
- •46. Авторегресія першого порядку
- •47.Оцінювання моделі з автокорельованими збуреннями у випадку невідомої кореляційної матриці збурень.
- •48. Системи одночасних структурних рівнянь. Перехід до зведеної форми, їх взаємозв’язок.
- •49.Приклади систем одночасних рівнянь на макрорівні.
- •50. Поняття ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •51. Проблеми оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів.
- •52.Непрямий метод найменших квадратів оцінювання параметрів строго ідентифікованих рівнянь системи.
- •53. Розрахунок параметрів системи економетричних рівнянь попиту і пропозиції непрямим мнк.
- •Для систем таких рівнянь потрібно застосовувати спеціальні методи оцінювання, оскільки в них регрес ори корельовано зі збуреннями.
- •54. Двоетапний мнк. Алгоритм.
- •55. Порядок аналізу часових рядів. Адитивна та мультиплікативна моделі
- •56. Лаговий оператор.
- •57. Міри точності прогнозів
- •58. Стаціонарність часових рядів
- •59. Метод усереднення
- •60. Метод експоненціального згладжування: звичайне, подвійне, потрійне
Для систем таких рівнянь потрібно застосовувати спеціальні методи оцінювання, оскільки в них регрес ори корельовано зі збуреннями.
У структурному вигляді системи одночасних рівнянь кожне рівняння відображає певний елемент структури економічної системи, що розглядається, і має економічну інтерпретацію.
У зведеному вигляді в кожному рівнянні зліва стоїть ендогенна змінна, а справа – лише екзогенні змінні. Для знаходження коефіцієнтів, правильної ідентифікації та оцінки моделі необхідний зведений вигляд
У результаті деяких арифметичних перетворень та введення нових позначень ми зводимо сист структурних р-нь попиту і пропозиції до зведених.
Pt=π11+ π12yt+ π13zt+vt(1),
Qt=π21+ π22y+ π23z+vt(2) - сист р-нь зведеного виду.
Обидва р-ня системи є строго ідентифікованими:
К-сть ендогенних змінних у: Н=1, жодні змінна не вилучена з р-ня: D=0; D+1=Н;
Аналогічно
Якщо р-ня строго ідентифіковане, то для його оцінки використати непрямий МНК:
Скласти зведений вигляд моделі і визначити її коефіцієнти за доп. Звич. МНК;
Шляхом алгебраїчних перетворень повернутись до структурного вигляду сист. р-нь, отримуючи оцінки структурних параметрів.
У нашій системі
, ,
Д
аля,
підставляючи знайдені за МНК оцінки
,
t=1,2, j=0,2,
отримуємо оцінки непрямого МНК:
,
,
,
54. Двоетапний мнк. Алгоритм.
Системою одночасних економетричних рівнянь називається сист, в якій одні і ті ж залежні змінні в одних рівняннях входять до лівої частини, а в інших – до правої частини. В них розрізняють: Ендогенні змінні – взаємозалежні змінні, які визначаються всередині моделі. Екзогенні змінні – незалежні змінні, які визначаються зовні системи. До групи предетермінованих змінних також включають лагові значення ендогенних змінних (значення ендогенних змінних в попередні моменти часу).
Двоетапний МНК використовується для оцінки надідентифікованих рівнянь у системах одночасних р-нь. Необхідна умова ідентифікації.
D + 1 = H – рівняння ідентифіковане, D + 1 < H – рівняння неідентифіковане,
D + 1 > H – рівняння надідентифіковане, де D – кількість предетермінов змінних, що відсутні в рів-ні, але присутні в системі,
H – кількість ендогенних змінних в рівнянні.
Алгоритм методу:
1. За допомогою звичайного методу найменших квадратів оцінюється регресія кожної ендогенної змінної відносно набору всіх екзогенних змінних системи.
2. Замість ендогенних змінних, що входять у праву частину рівняння, підставляються їх оцінки, знайдені на першому етапі. Одержані рівняння оцінюються за допомогою звичайного методу найменших квадратів.
Звичайний МНК: знаходження параметрів регресії:
Можна також скористатися готовими формулами:
Вибіркова
регресійна функція має вигляд:
Залишки
моделі знаходяться за формулою:
55. Порядок аналізу часових рядів. Адитивна та мультиплікативна моделі
Часовий ряд – набір значень, що їх мала деяка змінна за послідовні та зазвичай рівні проміжки часу. Якщо прийняти довжину такого проміжку часу за одиницю часу (рік, квартал, день…), то можна вважати, що послідовні спостереження y1, y2 … yп здійснено в моменти t=1,2,…,n. При аналізі часових рядів аналізуються лише наявні спостереження без аналіз факторів впливу.
Часові ряди можуть бути переривними або дискретними; моментними (знач форм-ся в даний момент) та агрегованими (підсумування значень за певний проміжок часу)
При аналізі часових рядів спостереження потрібно нормувати за доп поправочного коефіцієнта (в середньому за рік, квартал…)
Основною метою аналізу часових рядів є побудова моделі, на основі якої можна буде прогнозувати значення досліджуваної змінної.
Порядок аналізу часових рядів:
Побудова графіка для того, щоб виявити тренд та його характер
Визначення наявності сезонних та циклічних компонентів
Визначення ступеня повільності або переривчастості змін послідовно
Вибір моделі для часового ряду, для того, щоб мінімізувати похибку
Вважається, що модель підібрана адекватно, якщо залишкова компонента ряду є процесом «білого шуму»(нульове математичне сподівання, постійна дисперсія, некорельованість елементів)
Залежно від характеру зв’язку компонентів динаміки розрізняють дві основні моделі:
мультиплікативна модель, коли між компонентами існує зв’язок у вигляді добутку;
адитивна модель, коли між компонентами існує зв’язок у вигляді суми.
Мультиплікативному розкладу для рівнів ряду відповідає адитивний розклад для логарифмів:
Опишемо кожний компонент часового ряду окремо.
Тренд характеризує довготривалу закономірну тенденцію ряду до зростання або спадання. Його наявність неважко помітити, проаналізувавши графік часового ряду. Наявність тренда в економічних часових рядах можна пояснити демографічними або технологічними змінами, а також змінами в структурі виробництва, попиту тощо.
Сезонний компонент показує коливання навколо трендового компонента. Його наявність можна пояснити сезонним характером виробництва, споживання. Наприклад, у четвертому кварталі кожного року перед Новим роком значно зростає споживання товарів.
Циклічний компонент характеризує коливання навколо тренда, пов'язані з фазами бізнес-циклів1.
Випадковий компонент - це те, що залишилось від часового ряду після вилучення тренда, циклічного та сезонного компонентів. Частину таких ефектів можна зарахувати до непередбачених природних катаклізмів (землетруси, пожежі, тощо), частину - до випадкових дій людей. За наявності випадкового компонента неможливо прогнозувати значення часового ряду без похибки.
