1. Первісний лад. Трипільська культура. Виникнення великих племінних союзів у епоху раннього залізного віку.

Заселення території України первісною людиною відбулося в епоху палеоліту. Саме з цього часу відбулося виділення людини з тваринного світу, були виготовлені перші знаряддя праці, почалося використання вогню та одягу. Розселення почалося з африканського континенту (найсприятливіші умови). На Україні первісна людина з'явилася в так звану ашерську епоху (1,5 млн. - 150 тис. р. до н.е.). Жили невеликими колективами (стадами). Заняття: полювання та збиральництво. На території України знайдено понад ЗО ашерських стоянок.

150-30 тис. р. до н.е. - неандерталець (ножі, наконечники, льодовиковий період).

35 тис. р. до н.е. - кроманьйонець, гомо сапієнс (тропічний період, знаряддя праці, прикраси, статуетки тварин, перші форми релігійних вірувань).

14-12 тис. р. до н.е. - мезоліт (середньо-кам'яний вік) - лук. стріли, списи, долото, приручення тварин (собака). рибальництво.

6-3 тис. р. до н.е. - неоліт (новий) - всі види тварин, виникає землеробство, глиняний посуд.

Найбільш відомі ранні землеробські племена пов'язують з трипільською культурою. Перші осілі племена на території України (київська обл.. с. Трипілля). Характерні риси: розвинулась у руслах Дністра. Бугу, потім на. Дніпрі. 2500-2700 р. до н.е. - найбільший розвиток. Жили великими селами (600-700 чол.). Мешкали у вузьких та довгих оселях. Родовід вели від батька. Знайдено дуже багато глиняного посуду (з орнаментом, кольорами жовтим, чорним, білим). Також знайдено перший механічний пристрій (свердло). Дерев'яний плуг з мідним наконечником Не тільки глиняний, а й керамічний посуд. Трипільська культура перестала існувати в 2000 р. до н.е. (підкорені іншими племенами).

до 2 тис. р. до н.е. - бронзовий вік.(виділення скотарських племен, розшарування людського суспільства.)

з 1 тис. р. до н.е. - залізний вік

Кіммерійці.

Були першими вершниками на території України. Завдяки народам Закавказзя започаткували добу заліза. Зростання ролі кінних воїнів, зумовлюється занепад родів і виникнення військової знаті.

Скіфи.

Витісняють кіммерійців своєю чисельністю (VII ст. до н.е.). Створюють перше політичне об'єднання на території України (перша держава). Дуже вивчене військо. Три категорії: землеробські, скотарі, царські (воїни) Скіфи вірили в потойбічне життя (кургани). 513 р. до н.е. нападає Дарій І але скіфи відбиваються. У-УІ ст. скіфи пішли війною на Фракію і захопили її. Але Фракія була союзницею Македонії, і остання нападає на скіфів, але їх підкорюють сармати.

Сармати.

Найбільший розквіт - І ст. н.е. Були кінними воїнами. Не створили державу, жили союзами. Племена: Алани, Роксолани, Язиги. Роксоланів вважають предками слов'ян. У II ст. н.е. їх підкоряють гуни і готи.

2. Грецькі міста держави у Причорномор'ї.

Ольвія, Феодосія, Херсонес, Тіра, Пантікапей. Грецькі міста-колонії з'являються на початку VII ст. н.е. В той час в Греції демографічний бунт. Перепливши Чорне море (Понт Євксинський). на території Криму засновують свої міста. Привезли свою культуру, мистецтво, рабовласництво (свій устрій). Ці міста проіснували близько 1000 років. Занепали: криза рабовласництва, напад варварських племен (гуни, готи).

За устроєм грецькі міста колонії ділилися на 2 категорії: демократичні (найбільше), монархічні (Пантікапей). Демократія: всі чоловіки збиралися на так званий віче. Жінок і дітей не допускали.

Категорії розвитку:

УІІ-І ст. до н.е. - всі міста були незалежні.

І-ІІІ ст. н.е. - залежні від Риму.

Основні заняття: ремесло і торгівля.

3. Східні слов'яни у давнину.

На початку VII ст. слов'яни почали переселятися з північних схилів Карпат, долини Вісли та басейну Прип'яті по всій території східної Європи. По мірі розселення слов'яни поділяються на 3 підгрупи: західні, південні і східні слов'яни.

Поступово якась частина території сучасної України, Білорусії та Росії була поділена між 14 великими союзами слов'янських племен. Найзначнішим поселенням були поляни, що жили у центральній України по берегам Дніпра, серед інших східнослов'янських племен на території України були древляни на північному заході, сіверяни на північному сході, уличі та тиверці на південному заході, на заході жили волиняни та дуліби, білі хорвати та дреговичі.

Східні слов'яни селились невеликими селищами, розташовані неподалік один від одного. Як правило в одному селищі було не більше 70 хатин (але могло бути і більше), але вони були розміщені на відстані не більше 1-2 миль. Через 30-40 миль від одного скупчення селищ друге таке ж, і так по всій заселеній території, а в її центрі був укріплений "град". Це була фортеця, в якій укривалися всі жителі під час нападу.

Про їх політичний устрій нажаль нічого не відомо. Скоріш за все у них не було верховних правителів, які б зосереджували владу в своїх руках, їх об'єднували тільки віра в одних богів. Найважливіші рішення приймалися шляхом спільного голосування. З часом з'являється прошарок племінних вождів, яких називали князями.

Торгівля у східних слов'ян спочатку розвивалась повільно, і тільки у VIII ст., коли на їх землі почали прибувати купці з мусульманського сходу (арабів), почала розвиватись.

4. Виникнення держави у східних слов'ян.

Понад 11 століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю або Руською землею, а вчені-історики - Київською або Давньою Руссю. Вона належала до найбільш культурніше, економічно і політично розвинутих держав середньовіччя.

Вирішальним кроком становлення держави був в кінці IX ст. 882 р. - новгородський князь Олег (Віщий) іде військовим походом на Київ. Виманивши хитрістю київських князів Аскольда і Діра, вбиває їх і становиться київським князем. Утвердження Олега в Києві знаменувалось утворенням східної слов'янської держави.

Захопивши Київ Олег становить перше політичне об'єднання річних князівств (Новгородського і Київського). Які за часи Олега досягли великого розквіту.

Походження назви "Русь:

Норманська теорія - німецькі вчені Байєр, Шлоце,. Міллер. Київську Русь заснували нормани (вікінги, варяги). Ґрунтувалися тим, що слов'яни на той час були не розвинутим народом і не могли додуматись створити державу.

Антинорманська теорія - Ломоносов доводив першочергову роль слов'ян у створенні Київської Русі. Підтримували теорію - Грушевський, Костомаров.

Дебати набули лінгвістичного характеру звідки пішла назва "Русь".

Норманісти - ця назва пішла від слова назви (фінської назви шведського племені). Антинорманісти - від одного слов'янського племені "Роксолани". назви річок "Рось". "Росава". "Роставиця".

1187 р. - перша згадка про слово "Україна" (окраїна, кордон Київської Русі).

5. Зміцнення Київської держави у X ст.

Князь Олег (882-912рр.)

Головна позиція - об'єднавча внутрішня політика, підкорює древлян, радимичів, сіверян, уличів. Інша позиція - збір данини. Зробив два великі походи на Візантію у 907. 911 рр. Підкорює Візантію і підписує мирні договори: Візантія платить данину, пільги руським купцям. У 912 р. - помирає.

Князь Ігор (912-944 рр.) - син Олега

Досить невдала внутрішня і зовнішня політика. 941, 944 - походи на Візантію, перемагає Візантія, підписується мирний договір: Київська Русь платить данину, пільги візантійським купцям. Внутрішня політика: приєднує уличів, древлян. Східний Крим, Тмутараканське князівство на Отаманському півострові. 944р. - починає їздити збирати данину, зібравши данину з древлян він з дружиною повертаються до Києва, але мабуть, йому здалося, що мало зібрав, і повертається до древлян з невеликою кількістю дружини, де його і вбивають.

Княгиня Ольга (944-964 рр.)

Син Ігоря Святослав був ще малий, тому Ольга взяла на себе керівництво державою. Внутрішня політика: помста древлянам, встановлює норми збору данини по всій Київській Русі. Зовнішня політика: 946 - вперше в історії Київської Русі їде до Константинополя не військовим походом, а з дипломатичним візитом. Підписується рівноправний мирний договір. 955 р. - перша приймає християнство.

Князь Святослав (964-972 рр.)

Головне в житті - це військові походи, не любив розкоші. 968 р. - перемога над хазарами. 965-968 р. - похід на Волзьку Болгарію. 968 р. відбиває напад печенігів. 969 р. повстання Волзької Болгарії (підкоряє). Майже не займався внутрішньою політикою. Провів одну з адміністративних реформ (вона майже не спрацювала) - посадив своїх синів правити в містах Київської Русі. 972 р. - загинув (у віці 24 років). Захопивши міста на Дунаї, повертається до Києва. Візантійський князь підкупляє печенігів, які вбивають Святослава.

Починається боротьба за київське князівство між його братами, перші задатки феодальної роздробленості.