15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.

“Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.

Внутрішнє середовище - це сукупність компонентів, пов’язаних між собою за допомогою певних структур в межах організації. До основних змінних внутрішнього середовища належать: цілі, завдання, структура, технології та люди. Цілі – конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група, працюючи разом. Завдання – передбачена робота або серія робіт або її частина, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь встановлені строки. Структура - це логічні взаємовідносини організаційних форм, протікання технологічних процесів, переробки ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється з верху до низу. Технології – процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програмі здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію. Кадри, персонал – це персонал зі своїми запитами, характеристиками та переживаннями. Люди - центральний фактор організації.Зовнішнє середовище організації-це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї. Зовнішнє середовище прямого впливу-середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації а відчувають на собі прямий вплив операцій організації. Зовнішнє середовище опосередкованого впливу – сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них .До факторів прямого впливу відносять споживачів (населення, держава, посередники), постачаль, конкурентів (прямі і які використовують товари-замінники),закон, держ органи- громадські організації (профспілкові організації). Фактори опосередкованого впливу можна проаналізувати за допомогою PEST- аналізу (P – політико-правові фактори, E – економічні фактори, S – соціально-культурні фактори, T – техніко-технологічні фактори).Споживачі-фіз або юр.особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації. Конкуренти-виробники подібної продукції на ринку. Постач - це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин устаткування, інших мат.ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації. Стан економ-це тенденція та рівень інф-ї, ставки банк.%

16.Місія, цілі та культура організації.Місія – це основний вид діяльності, яким займається організація. Вона деталізує статус підприємства, визначає орієнтири і напрямки для визначення цілей підприємства на різних рівнях організації. Місія визначається в процесі стратегічного планування, вона і є основною стратегією підприємства, у відповідності c якої будується вся інша діяльність. Вибір місії надає діяльності підприємства стабільність, тому що визначаються основні принципи його роботи. Місія дозволяє організації бути гнучкої і якщо буде потреба змінити її профіль.Для вибору місії підприємству необхідно чітко визначити, хто буде його клієнтами і які потреби покупців воно буде задовольняти. На основі місії визначаються мети діяльності. Ціль діяльності - це бажаний стан об'єкта керування через певний час. Мета – забезпеч результативн шляхом раціоналізм-ї виробн. процесу, проц. надання послуг, викон робіт; ефективн використ кадрового потенціалу. Основна мета будь-якого підприємства - це одержання прибутку. Мети встановлюються на основі наступних принципів:1)конкретності й вимірності; 2)досяжності й реальності.; 3)наявності строків виконання; 4)еластичності цілей, можливості їх коректування. Можуть бути короткостроковими, середньостроковими й довгостроковими. Короткострокові не більше, чим на квартал або рік (зб асортиментів на торговельнім підприємстві, і продаж залежаного товару в певний термін). Середньострокові від року до трьох років(зб потужностей, поліпшення якості). Довгострокові від трьох до десяти років (освоєння нових ринків, універсалізацію виробництва). Культура організації складається із суб'єктивних і об'єктивних. Суб'єктивна організаційна культура містить у собі: 1)визначення цінностей і норм поведінки співробітників; 2)усвідомлення кожним членом трудового колективу себе й свого місця в організації; 3)створення системи комунікацій усередині підприємства; 4)створення системи харчування (місце, умови й традиції); 5)усвідомлення важливості часу й вироблення відносини до нього членів колективу; 6)створення й підтримка доброзичливих робочих відносин між співробітниками; 7)створення безперервного процесу розвитку членів трудового колективу; 8)розвиток етики, системи мотивації й створення відповідних умов на робочих місцях. Об'єктивна культура обумовлена фізичним і матеріальним оточенням, створюваним в організації.(будинки, їх дизайн, внутрішній інтер'єр, стоянки для автомобілів, самі автомобілі, знакова символіка у вигляді стилю одяг.)