Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shporki_moyi_1-33.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
338.93 Кб
Скачать

93. Модель “управлінської решітки” Блейка і Моутона.

Це своєрідна матриця, утворена перетином двох складових лідерської поведінки: турботою про роботу і турботою про людей. Встановлення шкали матриці від 1 до 9 дає змогу окреслити зони п'яти основних лідерських стилів.Виділяють наступні стилі: 1.управління на засадах приміського клубу (уся увага на працівника, мінімум – на виробництво) 2.влада підпорядкування (максимум турботи про виробництво і мінімум – про працівників); 3.збіднене управління (невисока зацікавленість менеджера у збереженні свого робочого місця, так як мінімальна турбота як про працівників, так і про виробництво); 4.організаційне управління (однакова увага і людям, і роботі); 5.групове управління (максимум уваги людям і роботі, тому висока активність людей для досягнення цілей фірми). Згідно цієї моделі керівник може вибрати той стиль керівництва, який він важає оптимальним у даній ситуації. Недоліків як таких не має. Ефективність вибраного стилю залежить від того, як керівник поєднав його застосування із ситуацією. Згідно моделі для фірми оптимальним буде стиль 4., який після його застосування підвищить ефективність використання ресурсів та продуктивність праці, а також підтримує здоровий клімат в колективі. Дана модель набула великої популярності . Вона використовується для виработки кращої лідерської поведінки через участь в програмах навчання і підготовки.

Підходи, основані на ситуаційності лідерства, пропонували визначити ефективність лідерства через різні ситуаційні змінні, тобто через вплив зовнішніх факторів, не беручи до уваги лідера як особистість. Нові концепції спробували з‘єднати переваги і досягнення як традиційного так і ситуаційного підходів. Ці концепції основиваються на аналізі лідерського характеру і його взаємозв‘язку з конкретною ситуацією ситуацією.

94. Концепція лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта.

У відповідності до цієї моделі лідер обирає якийсь один зразок поведінки в залежності від сили впливу на відносини лідерства трьох факторів: самого лідера, його послідовників і ситуації, яка склалася. В цій моделі дається спектр виборів між демократичною і авторитарною альтернативами, які відповідно асоціюються з інтересом до відносин чи до роботи.

Різниця між цими двома крайніми лідерськими стилями основана на припущеннях лідера про джерела його влади та природу дюдини. Демократ думає, що влада йому дається послідовниками, яких він веде, і що люди в своїй основі володіють здібностями до самоуправління і творчої роботи в умовах правильного вмотивування. Автократ вважає, що влада дається його позицією в групі організації і що люди внутрішньо ліниві і на них важко покладатися. В першому випадку є можливість участі в упрвлінні, в другому – цілі, засоби і політику визначає сам лідер.

Подальший розвиток даної моделі зіткнувся з труднощами в обліку всіх можливих взаємодій між лідером, послідовниками і ситуацією при встановленні причинно-наслідкових зв‘язків в стосунках лідерства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]