1. Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.

Поняття “менеджмент” походить від латинського manus – “рука”. Це наука,яка вивчає особливості здійснення управління д-тю підприємств,організацій різних форм власності і господарювання в ринк умовах для забезпечення досягання встановленої мети.Управління – цілеспрямований вплив керівників на підлеглих для координування і регулювання їх діяльністю у напрямку забезпечення встановленої мети.

Американський вчений Друкер підкреслював виключно америк походження. Слово менед він пов'язує із словом «бізнес». Вони існують разом. Предметом є вивчення теоретико-методичних засад за допомогою яких вивчаються економ си-ми. Методолог. вкл. Закони, принципи, методи. Ключовим поняттям сучасного менедж є менеджер. Менеджер – найманий працівник-спеціаліст (магістр) фахівець у галузі управління.. Менеджмент організації склад із керованої си-ми (об’єкти ), та керуючої си-ми (суб’єкти). Підси-ми: економічна, технологічна, соц-економ,кадрова, технічна.

Види:фінансовий, операційний (виробничий), фінансовий, психологічний, інвестиційний політичний, екологічний.

Мета – забезпеч результативн шляхом раціоналізм-ї виробн. процесу, проц. надання послуг, викон робіт; ефективн використ кадрового потенціалу. Задачі: 1)встановл заг мети розвитку під-ва 2)визн стратегії (основні напрямки діяльності) 3)забезпеч під-ва необхідними ресурсами(трудові,фін,матеріал, природні) 4) формув ефективного кадрового потенціалу 5)формув ефективного мотиваційного механізму 5)впровадж наукової орг.-ї праці 6) соц.-психолог клімату 7)соціал аспекти побудови труд колективів

Принципи менеджменту(правила,установки, яких дотрим керівники): поєднання централізації і децентралізації, законності, демократизації, єдиної начальності і колегіальності, науковості.

Організація як об’єкт управління

“Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.Ознаки організації - наявність мети- відособленість-саморегулювання- наявність адміністративного центру управління- організаційна культура.- сукупність цінностей, символів, які формують взаємовідносини колективу.Всі організації мають загальні для них характеристики.1) чотири види ресурсів:людські ресурси;фінансові ресурси;фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);інформаційні ресурси.2) є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища, продукція, що виробляється реалізується у зовнішньому середовищі. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.3)горизонтальний і вертикальний поділ праці. Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці.(формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо). Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об’єктивно виникає потреба у так званому вертикальному поділі праці, тобто у відокремленні діяльності із координації дій від самих дій, що координуються. У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.4) всі організації мають структуру (сукупність підрозд та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функц сферами д-сті), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення.

______________________________________________________________________

іншими психологами, допомогли зрозуміти причини цього явища. МакГрегор теорія Х(ледарі) і У(трудог). Сучасні школи: При процесуальному підході менеджмент розглядається як безперервна серія взаємозалежних управлінських функцій.

При системному підході упор робиться на те, що менеджери повинні розглядати організацію як сукупність взаємозалежних елементів, зокрема персоналу, структури, завдань і технологій, націлених на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.

При ситуативному підході підкреслюється, що вибір різних управлінських методик повинен бути обумовлений конкретною ситуацією. Оскільки й у самій організації, і в навколишньому середовищі існує безліч факторів, єдиного "найкращого" способу керування організацією не існує. Найефективнішим буде метод, найбільш підходящий для конкретної ситуації.