- •1.Характеристика специфічних особливостей об’єктів моделювання, які обумовлюють застосування агрегатного способу їх формалізації при формуванні імітаційної моделі.
- •2.Характеристика специфічних особливостей об’єктів моделювання, які обумовлюють застосування процесного способу їх формалізації при формуванні імітаційної моделі.
- •3.Характеристика структурної побудови класичної схеми агрегату та функціонального призначення його елементів.
- •4.Характеристика функціонального призначення операторів керування та переходів у структурі агрегатів.
- •8. Призначення та правила побудови матриці комутації вихідних полюсів агрегатів.
- •9. Призначення та правила побудови матриці комутації вхідних полюсів агрегатів.
- •10.Принцип функціонування агрегату-генератора компонент для об’єкта моделювання.
- •11.Функціональне призначення операторів черг та часової затримки у складі агрегатів, які імітують функціонування етапів технологічного процесу.
- •12.Принципи взаємодії операторів черг та часової затримки у складі агрегатів з керуючою програмою моделювання.
- •13. Правила побудови моделі процесу для компоненти об’єкту моделювання, формалізованого за процесним способом
- •14. Принципи застосування адресації окремих активностей процесів у процесі імітації об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •18. Принципи побудови та використання таблиці станів процесів у ході імітації об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •19. Характеристика структури таблиці станів процесів для об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •Принципи побудови та використання списку одночасної активізації за процесним способом.
- •Принципи взаємодії масиву станів процесів, таблиці станів процесів та списку одночасної активізації процесів у ході імітації об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •Функціональне призначення та використання у ході імітації операторів , які входять до структури процесів об’єкта моделювання.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури алгоритмізації компонент імітаційної моделі.
- •Характеристика змісту процедури алгоритмізації компонент моделі, формалізованої за агрегатним способом.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедур визначення керуючих зв'язків між компонентами моделі та уточнення їх взаємодії керуючою програмою моделювання.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури перетворення формальної мови моделювання в опис імітаційної моделі.
- •Загальна характеристика внутрішньої синхронізації компонентів моделі.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури зовнішньої синхронізації компонент моделі
- •Загальна для проведення імітації.
- •Характеристика процесу імітації.
- •Характеристика способів організації контролю за ходом процесу імітації
- •Загальна характеристика процедури організації збору даних імітаційного експерименту.
- •Загальна характеристика мети проведення процедури підготовки початкових даних для проведення процедури імітаційного моделювання.
- •Принципи підготовки інф для моделювання у ході дослідження характеристик реального об’єкта.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури верифікації імітаційної моделі.
- •Характеристика методів та засобів, які використовуються для проведення верифікації імітаційної моделі.
- •Загальна характеристика мети проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі.
- •Загальна характеристика проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Характеристика основних розрахункових формул, які використовуються при проведенні процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Правило прийняття рішення про адекватність імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Процедура визначення емпіричного значення критерію Ст’юдента у ході доведення адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Процедура визначення критичного значення критерію Ст’юдента у ході доведення адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Загальна характеристика проведення процедури перевірки адекватності оцінки відхилення дисперсій відгуків моделі від середнього значення відгуків системи.
- •Правило прийняття рішення про адекватність імітаційної моделі за методом оцінки відхилення дисперсій відгуків моделі від середнього значення відгуків системи.
- •Загальна х-ка проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки максимального значення абсолютних відхилень відгуків моделі від відгуків системи.
- •Загальна характеристика мети проведення процедури калібрування імітаційної моделі та методи проведення цієї процедури.
- •Загальна характеристика процедури калібрування моделі за рахунок глобальної модифікації.
- •Правило визначення оцінки розбіжності функцій розподілу векторів вихідних характеристик об’єкта та моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Загальна характеристика мети проведення етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Характеристика процедури виконання етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Характеристика основних розрахункових формул, які використовуються при виконанні етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Загальна характеристика мети проведення етапу оптимізації моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Алгоритм процедури виконання етапу оптимізації моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
Загальна характеристика мети та змісту проведення процедур визначення керуючих зв'язків між компонентами моделі та уточнення їх взаємодії керуючою програмою моделювання.
Визначення керуючих зв'язків між компонентами моделі.
Наступним кроком перетворення концептуальної моделі і її алгоритму у формальний опис є складання схеми керуючих зв'язків між компонентами моделі. Така схема, як правило, подається орієнтованим графом, у якому вершинами є елементи моделі, а дуги вказують на логіку причинно-наслідкових зв’язків між елементами СС. Обсяг роботи зі складання схеми залежить від прийнятого способу імітації.
Уточнення взаємодії компонент з КПМ.
На цьому етапі відповідно до обраного способу імітації встановлюється певний набір операторів взаємодії компонент моделі з КПМ. Уточнюється структура операторів, за допомогою яких організується: виклик (активізація) певних компонент, повернення з підпрограм обслуговування компонент на КПМ, модифікація часової координати кожної компоненти та модельного часу системи.
Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури перетворення формальної мови моделювання в опис імітаційної моделі.
Розглянемо деякі особливості перетворення формального опису (алгоритму функціонування моделі, створеного за обраним способом імітації) ІМ у її програмну реалізацію та найбільш типові технологічні операції підготовки такого програмного забезпечення. У даній темі викладаються лише основи створення програми ІМ, специфічні ж особливості цього етапу ІМД є суто індивідуальними і цілком залежать від обраного ОМ.
До складу цього технологічного етапу перетворення формальної мови моделювання в опис імітаційної моделі входять наступні роботи:
проведення внутрішньої та зовнішньої синхронізації компонент моделі;
синхронізація моментів передачі інформації між компонентами моделі;
аналіз виникнення конфліктних ситуацій у взаємодії компонент моделі та нейтралізація таких конфліктів;
структуризація початкової інформації для імітації;
організація процедури закінчення імітації;
організація контролю за ходом імітації;
організація збору даних імітації.
Обсяг і зміст робіт при виконанні зазначеної послідовності дій залежать від способу імітації і складності об'єкта моделювання. Проте можна говорити про деякі стандартні методики реалізації зазначених дій, до викладу яких ми переходимо.
Загальна характеристика внутрішньої синхронізації компонентів моделі.
Перехід від формального опису до програмного опису ІМ системи також здійснюється на основі декомпозиції СС на складові частини. Для кожної компоненти СС окрім опису її алгоритмічних функцій необхідно ввести часову координату її функціонування, а в програму ІМ – оператори перетворення таких часових координат компоненти в загальносистемну часову координату.
У ряді випадків через наявність помилок апроксимації реальних ФД окремими активностями для процесного і подійного способів імітації, а також і при імітації активностями може з'явитися необхідність додаткового поділу компонент (активностей, підпрограм обслуговування подій, процесів) на дрібніші складові, які виконуються з меншим інтервалом ij зміни часової координати. Очевидно, що при цьому алгоритми виконання відповідних активностей теж діляться на кілька частин. Подібного роду роботи і складають основний зміст процедури встановлення часових координат функціонування компонент моделі.
Для транзактного й агрегатного способів імітації така процедура є зайвою, оскільки вона виконана вже на етапі формалізації ОМ, і зміна часових координат чи агрегатів блоків моделі уніфіковано. При цьому дуже важливо забезпечити внутрішню і зовнішню синхронізації компонентів моделі в модельному часі.
Внутрішня синхронізація компонентів забезпечується самими компонентами за допомогою так званих семафорів.
Зазначимо, що організація внутрішньої синхронізації компонент моделі за допомогою семафорів, як правило, не використовується при транзактному і агрегатному способах імітації. Для транзактного способу імітації самі черги до блоків є гарним засобом внутрішньої синхронізації і семафори не потрібні. У випадку агрегатного способу імітації внутрішня синхронізація виконана вже на етапі складання формального опису, коли розробник або організує взаємодію координат агрегату, або використовує їх керуючі чи вхідні сигнали для імітації взаємодії агрегатів. При процесному способі імітації для забезпечення внутрішньої синхронізації найчастіше, окрім семафорів, необхідним є ще додаткове введення операторів взаємодії процесів одного з іншим та вибір дисциплін обслуговування черг до процесів для їхнього інформаційного обміну одного з іншим. Зазначимо, що на даному етапі розробки ІМ тактика програмування дуже залежить від обраного раніше способу імітації ОМ.