50. Оперативно-виробниче планування операційної системи, його рівні, види, функції

Центральною ланкою всієї системи ОУП є оперативно-виробниче планування (ОПП). Розрізняють три рівні оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.

За характером застосовуваних методів планові роботи підрозділяються на три послідовно виконувані блоки:

• об'ємне планування;

• календарне планування;

• поточне (або оперативне) планування.

Основне завдання об'ємного планування - розподіл виконуваних робіт по підрозділах і планових періодах з урахуванням завантаження устаткування і площ.

Календарне планування передбачає визначення термінів початку та закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коригуванням результатів об'ємних розрахунків.

Продумане і якісне вирішення основних задач оперативного планування поліпшує майже всі основні показники виробництва, сприяє організації ритмічної роботи та рівномірного завантаження ділянок протягом усього планованого періоду.

Оперативне планування виробництва поділяється на стадії - попередніх розрахунків і розробки планів. На перетині структурних утворюючих формується цілісна система оперативного планування виробництва, що включає в себе сукупність наступних основних елементів:

-вибір і обгрунтування планово-облікових одиниць (ПУЕ);

- розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;

- розробка календарно-планових нормативів;

- розробка цехових і внутрішньоцехових виробничих програм (об'ємні розрахунки);

- формування виробничих графіків (календарні розрахунки);

- формування оперативних завдань (змінно-добових, часових і ін.)

Зміст календарного планування передбачає визначення на основі календарно-планових нормативів термінів виконання виробничих завдань на планований період в розрізі встановлених планово-облікових одиниць при дотриманні об'ємної розвантаження підрозділів.

51. Основні задачі оперативного планування операційної системи та їх вплив на основні показники виробництва

Оперативне планування – це детальне розроблення планів підприємства для його підрозділів на короткий проміжок часу (декаду, добу, зміну). Особливість оперативного планування полягає у тому, що розроблення планових завдань для виробничих підрозділів поєднується з організацією їх виконання.

Основні завдання оперативного планування:

- організація ритмічного виробництва запланованих обсягів і номенклатури продукції та дотримання договірних строків випуску товарної продукції;

- установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятиме найбільш ефективному й повному використанню устаткування та робочої сили;

- забезпечення повного й доцільного використання робочої сили при найбільш ефективному використанні засобів виробництва;

- забезпечення мінімальної тривалості виробничого циклу, що сприятиме зменшенню незавершеного виробництва та прискоренню обіговості оборотних коштів.

Оперативне планування поєднує в собі два напрямки роботи.

Перший напрямок, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення та випуску продукції, називається календарним плануванням.

Другий напрямок включає в себе роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулюванню виконання оперативних планів та ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації.

Процес диспетчеризації включає:

- облік результатів виробничої діяльності;

- порівняння отриманих результатів із плановим завданням (контроль);

- аналіз причин відхилення результатів від завдань;

- регулювання (за необхідності) виробничого процесу.

Диспетчерування починається з оперативного обліку працівниками диспетчерської служби та низовими лінійними керівниками результатів виробничої діяльності. Облік забезпечує вчасне, повне та достовірне відображення ходу виконання операцій, Рузу заготовок, деталей і виробів у кожному виробничому підрозділі підприємства.

На основі даних обліку ведеться оперативний контроль, який полягає у порівнянні фактичних результатів із плановими показниками, зафіксованими на відповідний період в оперативно-календарному плані.

Оперативний аналіз потрібен для вчасної оцінки неперервно-змінюваного про­цесу виробництва. Об'єктами аналізу можуть бути робота обладнання і робіт­ників; стан запасів матеріалів, незавершеного виробництва тощо. У результаті аналізу виявляються причини відхилень ходу виробництва від запланованого, надаються пропозиції до здійснення організаційно-технічних заходів для ліквідації цих причин.

Завершальний етап оперативного управління — регулювання ходу виробничого процесу на підставі результатів контролю та аналізу. Потрібність тако­го регулювання зумовлена ймовірними відхиленнями фактичного ходу виробницт­ва від запланованого або внесенням коригувань у поточний план.