
- •1.Виробництво та операції. Операційна функція у менеджменті
- •2. Операційна функція в організації
- •3. Класифікація операційних систем.
- •4. У чому полягає стратегія розвитку підприємства. Стратегічні рішення в галузі організації і функціонування операційних систем
- •5. Компетентність та конкурентоспроможність
- •6. Методи досягнення конкурентоспроможності
- •7. Стратегія вибору в сфері виробництва
- •8. Основні принципи стратегії організації виробництва в сучасних умовах
- •9. Зовнішнє середовище підприємства
- •Внутрішнє середовище підприємства
- •11. Менеджмент операційної системи з позицій системного підходу.
- •12. Умови забезпечення конкурентоздатності товару на основі маркетингових досліджень. Механізм функціонування операційної системи на основі маркетингових досліджень.
- •13. Функції операційного менеджменту.
- •14. Методи операційного менеджменту
- •15. Принципи операційного менеджменту
- •16. Принципи формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами
- •17. Управління процесом матеріалоспоживання.
- •18. Фактори, що впливають на процес матеріалоспоживання. Фактори, що визначають процес управління матеріальними ресурсами.
- •19. Виробничі запаси в системі підприємства.
- •21. Існуючі системи управління запасами.
- •22. Склад і вимоги операційної (виробничої) інфраструктури підприємства.
- •23. Шляхи вдосконалення виробничої (операційної) інфраструктури підприємства.
- •24. Ремонтне господарство як основний елемент виробничої (операційної) інфраструктури підприємства. Його цілі і задачі.
- •25. Система управління (склад та схема управляння) ремонтним господарством підприємства.
- •26. Основні напрямки модернізації обладнання в операційній системі підприємства.
- •28. Енергетичне господарство, як елемент операційної системи, його склад, структура управління та основні задачі.
- •29. Основні інтегральні техніко-економічні показники енергогосподарства
- •30. Основні напрямки вдосконалення енергетичного господарства, його склад, задачі та цілі.
- •31. Транспортне господарство, як складовий елемент операційної системи підприємства, його склад, цілі та завдання.
- •32. Складське господарство операційної системи підприємства, функції, класифікація, система управління.
- •33. Управління якістю продукції: основні поняття, фактори формування, показники оцінки якості продукції.
- •34. Управління якістю продукції: методи визначення кількісних значень показників якості продукції, методи оцінки рівня якості продукції.
- •35. Система управління якістю на підприємстві.
- •36. Складові стратегічного менеджменту якості операційної системи підприємства.
- •37. Зміст політики підприємства в області якості. Петля якості.
- •38. Роль та значення служби постачання. Фактори, що впливають на організаційну побудову служби матеріально-технічного постачання.
- •39. Форми постачання, що використовуються підприємством.
- •40. Склад служби постачання промислового підприємства. (Склад служби забезпечення операційної системи).
- •41. Передовий досвід країн Західної Європи в організації служби матеріально-технічного постачання операційної служби підприємства
- •42. Планування матеріально-технічного постачання на підприємстві
- •43. Способи постачання виробництва. Різновиди лімітних документів
- •44. Основні напрямки економії матеріальних ресурсів. Матеріалоємність продукції.
- •45. Класифікація методів забезпечення якості товарів, що приймаються (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.)
- •46. Управління збутом на підприємстві, основні функції служби збуту
- •47. Організаційна структура відділу збуту
- •48. Склад оперативної діяльності по збуту продукції
- •49. Призначення та склад елементів системи оперативного управління виробництвом (оперативного менеджменту)
- •50. Оперативно-виробниче планування операційної системи, його рівні, види, функції
- •51. Основні задачі оперативного планування операційної системи та їх вплив на основні показники виробництва
- •52. Склад елементів (цілісна система) оперативного планування виробництва та їх взаємодія
- •53. Диспетчерування. Види робіт, що входять до його складу
- •54. Методи (види) диспетчерського контролю
- •55. Оперативне регулювання операційної системи. Види неполадок та відхилень від графіку робіт. Види неполадок в системі оперативного регулювання
- •56. Система оперативного управління виробництвом «точно в термін»
- •57. Етапи процесу контролю
- •58. Форма (методика) випереджаючого контролю
- •59. Адекватність контролю
- •60. Інформація в реальному часі і контроль
34. Управління якістю продукції: методи визначення кількісних значень показників якості продукції, методи оцінки рівня якості продукції.
Управління якістю — складова менеджменту якості, що полягає у виконанні вимог до якості; це виключно діяльність оперативного характеру, спрямована на виконання вимог до якості, вилучення невідповідностей та проблем, пов’язаних із поганою якістю.
Кількісні значення показників якості продукції визначаються такими групами методів:
1) експериментальними базуються на застосуванні технічних коштів і дозволяють оцінити якість продукції найбільш об'єктивно;
2) органолептичними – засновані на аналізі сприйнять органів почуттів зору, нюху, слуху, дотику, смаку.
3) соціологічними – на основі збору і аналізу думок фактичних або можливих споживачів;
4) експертними на основі рішень, що приймаються групою спеціалістів-експертів.
Широко використовуються показники технологічності, які характеризують ефективність конструктивно-технічних рішень при виготовленні продукції, наприклад показники збірності (блочності), питомої трудомісткості, матеріаломісткості та ін.
На практиці досить широко застосовується показник "рівень якості продукції" - це відносна характеристика якості, отримана шляхом порівняння його показників з якими-небудь базовими (вихідними) показниками, тобто з тими, що раніше випускалися на даному підприємстві або аналогічними виробами інших виробників.
Показник "світовий рівень якості" встановлюється шляхом порівняння базових показників з кращими закордонними або вітчизняними аналогами.
Розрізняють такі методи оцінки рівня якості продукції:
диференціальний - використовуються одиничні показники якості продукції;
комплексний - використовуються комплексні показники;
змішаний - використовуються і поодинокі, і комплексні показники.
Кількісними вимірами якості продукції займається новий напрям у науці – кваліметрія, що грунтується на розгляді сукупності споживчих властивостей різного рівня; зважуванні (ранжуванні) і кількісної оцінки кожної властивості; визначенні комплексної кількісної оцінки якості.
Кваліметрія розробляє методи визначення комплексних і інтегральних показників якості, приросту одиниці якості виробу на одиницю витрат.
35. Система управління якістю на підприємстві.
На якість продукції, впливають багато факторів, і всі їх необхідно враховувати при вирішенні проблеми підвищення якості продукції на підприємстві, тобто рішення цієї проблеми вимагає комплексного підходу. Вперше такий підхід був здійснений в 60-х роках, на підприємствах р. Саратова, де була впроваджена так звана система БІП - система бездефектного виготовлення продукції. Основний натиск в цій системі робився на безпосередніх виробників. Був розроблений і застосований критерій оцінки якості праці - це відсоток здачі продукції з першого пред'явлення.
Були розроблені і загальні принципи побудови та функціонування системи якості продукції як однієї з основних частин загальної управління підприємством:
• безперервність управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу цієї продукції;
• єдність і взаємозв'язок загальних і спеціальних функцій управління.
Необхідність створення, впровадження та сертифікації сучасних систем управління якістю продукції почали усвідомлювати багато керівників вітчизняних підприємств.
В даний час всі системи якості та всі підходи в цій області можна розділити на два класи: системи за стандартами ІSО серії 9000 та «загальнофірмові системи якості».
Відповідно до стандартів ІSО серії 9000 головна цільова настанова системи якості - забезпечити якість, необхідне споживачем.
Концепція загальнофірмової системи якості передбачає постійне поліпшення якості. Загальнофірмова система якості продукції одержала широке поширення, зокрема, на японських підприємствах. Основні правила роботи по цій системі:
1) нуль дефектів;
2) попередження дефектів, а не їх усунення;
3) усі виробничі відносини між підрозділами, а також між персоналом підприємства розглядаються і будуються як відносини споживача і постачальника;
4) постійне навчання персоналу управління якістю.