194. Охарактеризуйте особливості будови вірусних оболонок (додала ще трішки про будову для загального розвитку)

Розміри більшості вірусів коливаються від 10 до 300 нм. У середньому віруси в 50 разів менші за бактерій. Їх неможливо побачити у оптичний мікроскоп, тому що їх розмір менший за довжину світлової хвилі.

Віруси складаються з різноманітних компонентів:

1. серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох (Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів (Вірус Віспи, більше 100 генів). Необхідний мінімум — гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки.

2. білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.

3. додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу). Цілком сформована інфекційна вірусна частка називається віріоном.

Капсид — зовнішня білкова оболонка віруса. Капсид виконує декілька функцій:

• Захист генетичного матеріалу (ДНК або РНК) вірусу від механічних і хімічних пошкоджень.

• Визначення потенціалу до зараження клітини.

• На початкових стадіях зараження клітки капсид виконує прикріплення до клітинної мембрани, розриває мембрану і впроваджує в клітину генетичний матеріал вірусу.

У зараженій клітині вірус рано чи пізно починає розмножуватися, використовуючи інфраструктуру клітини. Білки, що складають капсид, синтезуються на основі генетичного матеріалу вірусу. Капсиди більшості вірусів мають спіральну або ікосаедричну симетрію. У разі спіральної симетрії (наприклад, у віруса тютюнової мозаїки) складові частини капсида формують циліндр з укладених по спіралі білкових глобул, усередині якого знаходиться генетичний матеріал вірусу. У разі ікосаедричної симетрії (наприклад, у багатьох бактеріофагів) утворюється квазі-сферична структура капсида.

195. Дайте характеристику бактеріофагам та складним вірусам

Залежно від структури і хімічного складу оболонки віруси поділяють на прості та складні.

У простих вірусів оболонка складається з однотипних білкових утворів (субодиниць), які утворюють спіральні чи багатогранні структури. Прості віруси мають різну форму - паличкоподібну, нитчасту, кулясту тощо.

Складні віруси вкриті додатково мембраною, що складається з білків і ліпідів.

Ця мембрана розташована над білковою оболонкою і становить собою частину плазматичної мембрани клітини-хазяїна. Вона може містити сполуки, які слугують для розпізнавання специфічних рецепторів на мембрані клітини-хазяїна і прикріплення до неї вірусної частинки (віруси віспи, гепатиту В^* та ін.). Іноді в мембрані вірусу містяться ферменти, які забезпечують синтез вірусних нуклеїнових кислот у клітині-хазяїні та деякі інші реакції.

Бактеріофаги (фаги) - віруси, вибірково вражають бактеріальні клітини. Найчастіше бактеріофаги розмножуються всередині бактерій і викликають їх лізис. Як правило, бактеріофаг складається з білкової оболонки і генетичного матеріалу одноцепочечной або двуцепочечной нуклеїнової кислоти (ДНК або, рідше, РНК).

Бактеріофаги розрізняються за хімічною структурою, типом нуклеїнової кислоти, морфології та характером взаємодії з бактеріями. За розміром бактеріальні віруси в сотні і тисячі разів менше мікробних клітин.

Типова фагових часток (віріон) складається з головки і хвоста. У голівці міститься генетичний матеріал - одноцепочечная або двуцепочечной РНК або ДНК з ферментом транскриптазой в неактивному стані, оточена білковою або липопротеиновой оболонкою - капсидом, що зберігає геном поза клітини.

Нуклеїнова кислота і капсид разом складають нуклеокапсид. Бактеріофаги можуть мати ікосаедральний капсид, зібраний з безлічі копій одного або двох специфічних білків. Зазвичай кути складаються з пентамером білка, а опора кожної сторони з гексамеров того ж або подібного білка. Більш того, фаги за формою можуть бути сферичні, лімоновідние або плеоморфние. Хвіст являє собою білкову трубку - продовження білкової оболонки головки, в основі хвоста є АТФаза, яка регенерує енергію для ін'єкції генетичного матеріалу. Існують також бактеріофаги з коротким відростком, що не мають відростка і ниткоподібні.

Фаги, як і всі віруси, є абсолютними внутрішньоклітинними паразитами. Хоча вони переносять всю інформацію для запуску власної репродукції у відповідному господаря, у них відсутні механізми для вироблення енергії і рибосоми для синтезу білка.