34.Охарактеризуйте участь плазмолеми у формуванні міжклітинних контактів.

Міжкліти́нні конта́кти — спеціалізовані ділянки поверхні клітини, якими вона кріпиться до інших клітин або позаклітинного матриксу. До основних функцій міжклітинних контактів належить утримання клітин разом, забезпечення «спілкування» між ними, правильна їх орієнтація одна відносно іншої, регулювання переміщення клітин^.

Класифікація міжклітинних контактів

У залежності від того, чи контакти утворюються між однаковими чи різними клітинами, вони поділяються на гомо- та гетерофільні відповідно^.

На основі структури і функцій клітинні контакти класифікують на чотири основні групи^:

• Адгезивні контакти ,або зони злипання, — з'єднують пучки актинових волокон у сусідніх клітинах. Сполучають латеральні поверхні епітеліальних клітин, навколо яких утворюють пояски, що розташовуються відразу ж під зоною щільних контактів^.

• Контакти із позаклітинним матриксом, приєднані до актинових філаментів;

• Десмосоми або пластинки прикріплення — з'єднують пучки проміжних філаментів у сусідніх клітинах;

• Гемідесмосоми — контакти клітини із позаклітинним матриксом, схожі за будовою до десмосом.

• Замикальні контакти — контакти, що «зшивають» клітини між собою, при цьому їхні мембрани максимально зближуються, внаслідок чого формуються непроникні або вибірково проникні щільні шари.

  • Щільні контакти  — замикальні контакти хребетних тварин;

  • Септовані контакти — замикальні контакти безхребетних тварин.

• Контакти, що формують канали, або комунікативні контакти сполучають цитоплазму сусідніх клітин і допомагають інтегрувати їхній метаболізм:

  • Щілинні контакти або нексуси (англ. gap junctions) — комунікативні контакти тварин;

  • Плазмодесми — цитоплазматичні містки між рослинними клітинами.

• Контакти, що передають сигнали, беруть участь у передачі інформації між клітинами через мембрани.

Хімічні синапси;

Імунологічні синапси;

35.Охарактеризуйте структурну організацію цитоплазми та її хімічний склад.

Цитоплазма її структура та функції

Мембранні органели.

Мітохондрії — це мембранні органели загального призначення. Вони мають 2 мембрани: зовнішню гладку і внутрішню,  яка утворює складки (кристи). Між кристами знаходиться мітохондріальний матрикс.

 

Функція мітохондрій — утворення енергії і нагромадження її у вигляді АТФ.

Ендоплазматична сітка — це мембранна органела загального призначення. Розрізняють 2 види ендоплазматичної  сітки: гранулярну та агранулярну (гладку).

Гранулярна ендоплазматична сітка складається з плоских канальців і цистерн, на поверхні яких розташовані рибосоми. Функція цієї органели синтез білків для мембран клітини, а також білків на експорт, тобто за межі клітини.

Агранулярна ендоплазматична сітка складається з цистерн і пухирців, на поверхні яких рибосом немає.

  Функції: 1)детоксикация (знешкодження токсичних речовин);

  2)синтез ліпідів;

  3) нагромадження  іонів кальцію;

Апарат Гольджі — це мембранна органела загального значення. Розташовується в клітині біля ядра, складається з 3-10 плоских цистерн із розширеними кінцями і пухирців, що відокремлюються від цистерн. Окрема сукупність цистерн і пухирців називається диктіосомою.

  Функції: 1) модифікація продуктів синтезу;  2) нагромадження продуктів синтезу;  3) упакування секреторних гранул;  4) участь у формуванні лизосом і перооксисом.

Лізосоми — це мембранні органели загального призначення.  Лізосоми — це мембранні пухирці, оточені мембраною, усередині яких знаходяться ферменти. Маркерний фермент — кисла фосфатаза. Розрізняють первинні, вторинні і третинні лізосоми. Первинні лізосоми містять неактивні ферменти. Вторинні лізосоми містять активні ферменти і називаються фагосомами.  Третинні лізосоми (залишкові тільця) містять нерозщеплені залишки. Функція лізосом — розщеплення біополімерів (внутрішньоклітинне травлення).

Пероксисоми — це мембранні органели загального призначення. Це дрібні органели, усередині яких знаходяться ферменти. У центрі мають більш щільну структуру — кристалоїд. Маркерний фермент — каталаза. Функція — беруть участь у детоксикації шкідливих речовин у клітині (перекису водню, алкоголю та ін.)

Немембранні органели

Рибосоми — це немембранні органели загального призначення, це дрібні (субмікроскопічні органели). Кожна рибосома складається з 2-х субодиниць (великої і малої).  Хімічний склад цих органелл — РНК і білок.  Функція рибосом — синтез білка (для потреб клітини).

 

Мікрофіламенти — це немембранні органели загального призначення; це тонкі нитки, що складаються з білків актину або міозину. Ці органели знаходяться на периферії клітини. Функція –скоротливо-рухова  (забезпечують рухливість клітин, зміну форми клітини)

Мікротрубочки — це немембранні органели загального призначення. Вони складаються з білка тубуліну, представляють собою  циліндри, усередині яких знаходиться порожнина. Функції: підтримують форму клітини, утворюють веретено поділу, входять до складу центриолей, війок, джгутиків.

Центросома (клітинний центр) — це немембранна органела загального призначення. Вона складається з 2-х центриолей оточених центросферою. Кожна центріоль складається з 9 триплетів мікротрубочок (9 х 3). Центросфера утворена радіально розташованими мікротрубочками і мікрофиламентами. У клітині, що не ділиться, центросома розташовується біля ядра. Під час мітозу центріолі розходяться до полюсів клітини і беруть участь в утворенні веретена поділу.