- •1. Предмет науки про фінанси. Суб’єкти і об'єкти фінансових відносин.
- •2. Характеристика фінансів як історічної категорії, передумови їх виникнення.
- •3. Фінанси як економічна категорія: визначення, ознаки, зв’язок з грошима. Видима і прихована сторона фінансових відносин.
- •4. Фінансові категорії.
- •5. Звя’зок фінансів з іншими вартісними економічними категоріями (ціною, заробітною платою, кредитом).
- •6.Функції фінансів.
- •7. Види фінансових відносин.
- •8. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність в умовах розширеного виробництва.
- •9. Вплив фінансів на суспільне виробництво (якісний і кількісний вплви, напрями впливу) та їх роль у ринковій економіці.
- •11. Взаємозв’язок між сферами і ланками фінансових відносин.
- •13. Органи управління і фінансові інститути фінансової системи: склад, функції і зв’язок зі сферами і ланками фінансової системи.
- •15. Характеристика типів фінансової політики.
- •16. Зміст напрямків фінансової політики. Характеристика сучасної фінансової політики України за її окремими напрямами.
- •17. Фінансова політика України в умовах переходу до ринкової економіки. Стабілізаційна фінансова політика.
- •19. Фінансові методи як складова фінансового механізму.
- •20. Характеристика форм фінансового забезпечення розширеного відтворення.
- •21. Фінансове регулювання як підсистема фінансового механізму.
- •22. Характеристика видів, форм, методів і суб’єктів фінансового контролю. Шляхи підвищення його дієвості.
- •23. Фінансове планування: сутність, завдання, принципи і методи. Роль фінансового планування припереході до ринку.
- •25. Управління фінансами та його види. Об’єкти і суб’єкти управління, функції останніх.
- •26. Характеристика фінансових важелів та стимулів як складових фінансового механізму.
- •27. Зміст нормативно-правового забезпечення як елементу фінансового механізму.
- •29. Внутрішні та зовнішні фінансови відносини суб’єктів господарювання.
- •30. Порядок розподілу виручки від реалізації продукції, робіт і послуг.
- •31. Поняття фінансових ресурсів підприємств, характеристика їх складу.
- •32. Джерела формування фінансових ресурсів новостворенних підприємств.
- •33. Характеристика загальних напрямів використання фінансових ресурсів підприємств.
- •34. Поняття доходів і витрат, їх класифікація.
- •35. Фінансові результати діяльності підприємств та макро і мікроекономічні чинники, які їх визначають.
- •36. Особливості фінансових відносин у невиробничої сфери.
- •37. Характеристка методів організації фінансової діяльності підприємств (принципи, мета, зміст і ролт кожного методу).
- •41. Об’єктивна необхідність, сутність і функції податків.
- •42. Елементи податку, їх характеристика.
- •43. Класифікація податків за різними ознаками. Характеристика податків виділених в ході їх класифікації.
- •44. Форми оподаткування: сутність, переваги і недоліки кожної з них.
- •46. Сутність і наукові принципи побудови податкової системи. Їх місце в економічній системі держави.
- •47. Податкова система України, її характеристика і принципи побудови.
- •49. Характеристика стягнення непрямих податків в Україні (пдв, акцизний збір, мито). Їх місце у складі бюджетних доходів.
- •50. Податок на прибуток підприємств та організацій в Україні. Його місце у складі бюджетних заходів.
- •51. Прибутковий податок з громадян як форма індивідуального оподаткування населення. Його значення при формуванні бюджетних доходів.
- •52. Податок на промисел: платники, порядок обчислення і внесення до бюджету.
- •53. Плата за ресурси: економічне призначення, види і характеристика кожного з них.
- •54. Місцеві податки і збори: склад, характеристика і місце у доходах місцевих бюджетів.
- •55. Економічний зміст, форма і матеріальне втілення бюджету.
- •56. Функції бюджету як економічної категорії.
- •57. Місце бюджету у розподілі вартості ввп і шляхи його впливу на цей розподіл.
- •59. Роль бюджету у фінансовій системі країни.
- •60. Роль бюджету у соціально-економічному розвитку країни в умовах переходу до ринкової економіки.
- •61. Бюджетний дефіцит: причини виникнення, які визначають його характер і заходи щодо зменшення його розміру. Поняття касового дефіциту бюджету.
- •62. Джерела фінансування бюджетного дефіциту, економічні наслідки їх застосування.
- •63. Бюджетна система: поняття, склад, основи побудови.
- •65. Поняття бюджетного устрою, його принципи та їх реалізація на практиці.
- •66. Бюджетна резолюція, її зміст і призначення.
- •67. Поняття бюджетного процесу і його етапи (зміст кожного, задіяні органи і їх функції).
- •68. Бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади (вру, місцеві Ради народних депутатів, кму, фінансові управління і відділи місцевих Рад).
- •69. Економічна сутність бюджетних доходів і видатків, форми їх вияву і матеріального втілення.
- •70. Взаємозв’язок бюджетних доходів і видатків з жержавними доходами і видатками.
- •71. Роль доходів і видптків державного бюджету в соціально-економічному розвитку країни.
- •75. Класифікація бюджетних доходів. Характеристика структури доходів Державного бюджету України згідно кожної з виділених класифікаційних ознак.
- •76. Аналіз тенденцій, які простежуються в доходній частині Державного бюджету України.
- •77. Класифікація бюджетних видатків. Характеристика структури видатків Державного бюджету України згідно кожної з виділених класифікаційних ознак.
- •78. Аналіз тенденцій, які простежуються у видатковій частині Державного бюджету України.
- •79. Секвестр: зміст поняття, мета і умови. Захищені статті державного бюджету України.
- •80. Характеристика форм здійснення бюджетних видатків (бюджетні асигнування, бюджетні трансферти, бюджетні кредити, бюджетні позички).
- •81. Поняття місцевих фінансів, їх склад і призначення.
- •82. Місце місцевих фінансів у складі державних фінансів і у фінансовій системі в цілому.
- •83. Економічна сутність, форма прояву і матеріальний зміст місцевих бюджетів.
- •84. Функції місцевих бюджетів. Нормативні акти, які їх регламентують.
- •85. Ієрархічна будова місцевих бюджетів.
- •86. Склад і структура доходів місцевих бюджетів. Тенденції їх розвитку.
- •87. Власні, закріплені, регулюючи доходи: поняття, склад кожної групи, нормативні акти, які регламентують їх застосування, місце кожної групи доходів у доходній частині місцевих бюджетів.
- •90. Склад і структура видатків місцевих бюджетів. Тенденції їх розвитку.
- •91. Поняття бюджетного регулювання і зміст його методів (встановлення регулюючих податків, метод дотацій, бюджетні позички і бюджетні взаєморозрахунки).
- •92. Поняття бюджетних трансфертів, зміст кожного з їх видів (дотації, субсидії, субвенції) і практика використання в Україні.
- •93. Сутність державного кредиту, його необхідність і роль у формуванні фінансових ресурсів держави. Відмінність державного кредиту від банківського.
- •94. Функції державного кредиту.
- •95. Види і форми державного кредиту, їх зміст і характеристика.
- •96. Класифікація державних позик.
- •97. Поняття державного боргу. Поточний і капітальний державний борг.
- •98. Методи управління державним боргом, їх характеристика.
- •99. Зовнішній і внутрішній державний борг України: склад, причини виникнення, наслідки існування та заходи щодо його скорочення.
- •100. Економічна необхідність, передумови виникнення і роль страхування. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- •101. Поняття страхування, його функції і ознаки.
- •102. Форми і методи страхування. Характеристика системи страхових фондів.
- •103. Класифікація страхування.
- •104. Сутність, види, форми і роль кожної з галузей страхування.
- •105. Роль страхування при переході до ринкових відносин.
- •106. Поняття страхового ринку, його організаційна структура.
- •107. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні, його організація і зміст.
- •108. Розвиток страхового ринку в Україні, його стан на сучасному етапі.
- •109. Поняття фінансового ринку і його сегментів.
- •110. Передумови виникнення фінансового ринку, його роль у ринковій економіці.
- •111. Взаємозв’язок фінансового ринку зі сферами і ланками фінансової системи і його місце у розподільчих процесах.
- •112. Призначення і функції сегметів фінансового ринку.
- •113. Класифікація фондового ринку (за характером руху інструментів і за формою його організації). Характеристика виділених елементів.
- •114. Суб’єкти фінансового ринку (емітенти, інвестори, посередники, інфраструктура): склад і роль кожної групи суб’єктів.
- •115. Особливості місця і ролі держави на фінансовому ринку:
- •116. Органи, які здійснюють регулювання фінансового ринку: функції кожного з них.
- •117. Поняття та характеристика цінних паперів згідно чинного законодавства.
- •118. Правове забезпечення функціонування фондової біржі в Україні.
- •119. Поняття інструментів фінансового ринку, їх склад.
- •120. Характеристика інструментів кожного з сегментів фінансового ринку.
- •121. Інструменти власності і позики. Похідні цінні папери.
- •122. Характеристика і призначення жержавних цінних паперів.
- •123. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин, його складові.
- •124. Суб’єкти та види зовнішньоекономічної відносин, його складові, правові норми її регулювання в Україні.
- •125. Зміст валютного регулювання і валютного контролю.
- •126. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, його характеристика.
- •127. Фінансовий механізм залучення іноземних інвестицій.
- •128. Фінанси міжнародних організацій.
- •129. Міжнародні фінансові інститути, їх склад та роль.
98. Методи управління державним боргом, їх характеристика.
Державний борг — це сума заборгованості держави своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борг. Поточний борг — це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг— це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками. Внутрішній борг — це заборгованість кредиторам держави в даній країні. Зовнішній борг — це заборгованість кредиторам за межами даної країни.
Управління державним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточного, так і капітального боргу. Стосовно поточ-ного боргу необхідно забезпечити реальні джерела його погашення. Для капітального боргу важливо встановити такі строки його погашення, коли будуть наявні відповідні для цього джерела.
В управлінні внутрішнім та зовнішнім боргами існують певні специфічні ознаки. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність за зовнішнім боргом залежить перш за все від валютних надходжень. Можливості у ^погашенні цього боргу визначаються в сальдо торгового балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.
В окремих випадках в результаті зміни ситуації в економіці та на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави вона не може забезпечити достатню платоспроможність. Тоді держава змушена вносити певні корективи в свою позикову політику. Такі корективи, як правило, небажані, оскільки підривають довіру до держави. Але краще своєчасно внести певні корективи і забезпечити реальну платоспроможність держави, ніж допустити її фінансовий крах.
Існують такі способи корегування позикової політики:
— конверсія;
— консолідація;
—уніфікація;
— обмін за регресивним співвідношенням;
— відстрочка погашення;
— анулювання.
Конверсія державного боргу — це зміна дохідності позик. Вона проводиться внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фінансового стану держави, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.
Консолідація — це передача зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики.
Уніфікація являє собою об'єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управління державним боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.
Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки це не що інше як часткова відмова держави від своїх боргів.
Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата доходів не проводиться. ^
Анулювання боргів означає повну відмову держави від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держави, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені строки.